Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

об'е
19
обж
об'єктивний объективный [Народпики
заперечували існування об'єктивних законів
розвитку суспільства і вважали, що історію
роблять окремі видатні особи, герої, що
світом правлять ідеї Aст. КНРС)].
об'єктивність, -ності объективность
[Класична фізика виходить з поглядів
Ньютона на простір і час; в основі цих поглядів
лежить визнання об'єктивності і
безконечності простору і часу (Наука і життя,
1956, 8)].
об'єктивно кар. объективно-[В 1793 і 1848 рр.
\ і у Франції, і в Німеччині, і в усій Європі
об'єктивно стояла на черзі буржуазно-
демократична революція (Ленін)].
об'єктивований книжн. объективированный.
об'єктивувати, -вую, -вуєш книжн.
объективировать. _
об'єктивуватися, -вується страд, з. книжн.
объективироваться.
об'єктний филос, грам, объёктпый.
об'сктовий спец. объектовый.
об'єм, -му 1) объём [Щодо об'єму томиків,
то справу цю з дорогою душею полишаю
Вам (Коцюб.,)]; 2) мат., физ. объём
[Питання співвідношення об'єму посуду до
об'єму рідини, що наливається в нього,
також цікавило фізичну лабораторію
(Вісник АН УРСР, 1949, 5)]; ~м поняття
филос. объём понятия; міри ^му меры
объёма.
об'смистий разг. объёмистый [Також узяв
я участь у повному Виданні творів
буковинського поета Осипа Федьковича й
видав об'ємнстий перший том (поезії) (Фр.)\
Се був зовсім інший чоловік,, не такий
тонкий та довгий, як пе^ше, ..більше
об'смистий (Мак.)].
об'ємний объёмный [Азот і кисень —
переважаючі складові частини атмосферного
повітря. їх об'ємний вміст зазнає
невеликих коливань (Наука і життя, 1957, 2)]\
г->пе кіно объёмное кино.
об'ємність, -ності объёмность.
обжалуваний см. оскаржений 1.
обжалувати, -лую, -луєш см. оскаржувати,
оскаржити 1.
обжарити см. обжарювати.
обжаритися см. обжарюватися.
обжарювати, -рюю, -рюєш, обжарити, -рю,
-риш обжаривать, обжарить.
обжарюватися, -рюється,
обжаритися,-риться обжариваться, обжариться.
обжатії * см. обжимати.
обжати 2 см. обжинати.
обжатий 1 обжатый. Ср. обжимати.
обжатий 2 обжатый [Над обжатими
масивами стиглих пшениць линула тепла
мелодія женців (Десн.)]. Ср. обжинати.
обжатися * см. обжиматися.
обжатися 2 см. обжинатися.
обжера м. и ж. р. разг. неодобр. обжора\
уст. чревоугодник (м. р.), чревоугодница
(ж. р.); (тот, кто объедает других или
объедается разг. — ещё) объедала.
обжерливий разг. неодобр, обжорливый [Встав
Україна, до зброї стає.. Отам і зламаєш
ти шию собі, Обжерливий звіре
імперіалізму! \Бажап)\,
обжерливість, -вості обжорливость,
обжорство; чревоугодие; уст. объядёние. Ср
обжёра.
обжерний разг. уст. неодобр, обжорный [Все
це так димувало й пахтіло, аж, пробіга-
ючи через обжерний торг, Михайлик
навіть зблід, так схотілося їсти (Ільч.)].
обжёрство обжорство; чревоугодие. Ср.
обжера.
обжёрти см. обжирати.
обжертися см. обжиратися.
обживати, -ваю, -ваєш, обжити, -живу,
-живеш (що, обл. чого).разг. обживать,
обжить (что) [Громадським заходом збудуємо
будиночок, розіб'ємо садок... з богом,
дітки, обживати нової оселі! (Мирн.);
Село Збур'ївку обжили переважно моряки
(Волош.)].
обживатися, -ваюся, -васшся, обжитися,-жи-
вуся, -живётся разг. обживаться,
обжиться [Минали один за одним роки,
обживалися криворіжці на уральських шахтах
(Ле); Обжилась я з містом, як з селом:
ще воно краще мені здалося, ніж своє
рідне гніздо (Мирн.)]; трохи ~»житися
немного обжиться, разг. пообжиться.
обжимання техн. обжйм, разг. обжимка.
обжимати, -маю, -маєш, обжати (обіжму,
обіжмеш) обжимать, обжать.
обжиматися, -мається, обжатися (обіжме-
ться) 1) обжиматься, обжаться; 2) страд, з.
(несоверш.) обжиматься
обжйн, -ну обжйп.
обжинати, -паю, -наєш, обжати (обіжну,
обіжнеш) обжинать, обжать^ [Василь був
у самому кінці колгоспних земель.
Перевіряв, чи правильно обжали кутки
ділянок його бригади (Десн.)].
обжинатися, -наюся, -наєшся, обжатися
(обіжнуся, обіжнешся) кончать жатву,
окончить жатву, обл. обжинаться,
обжаться [Ой, хто займе постать, — жни та
обжинайсь, як надійде хмара, то й не
оглядайсь!.. (Л. Укр.)\ Восени, як тільки
обжались і звезли хліб, Роман ізнов засів
учити дітей у своїй кімнаті (Н.-Лев.)],
обжинки, -ків этн. обжинки; (последний
день жатвы обл. — ещё) дожинки [ Галя:
Ось вона вже повертається з поля. Д і д:
З обжинків повертається. Свято сьогодні!
(Левада)', Надходить осінь. Одробились
у полі; справили обжинки (Вовч.)].
обжинковий обжйночный [Туман покоси за-
сделя, в волозі дихає земля, Та добра
пісня обжинкова уже доноситься здаля
(Шп.)].
обжирати, -раю, -раєш, обжёрти, -ру, -рёш
вульг. обжирать, обожрать.
обжиратися, -раюся, -раєшся, обжертися
и обіжратися, -руся, -рёшся вульг.
обжираться, обожраться [Цивілізація,
свобода і багатство при капіталізмі викликають
думку про багача, який обжерся, який
гниє живцем і не дає жити тому, що
є молоде (Ленін)].
обжити см. обживати.
обжитий разг. обжитой, обжитый [Люди
кидали обжиті землянки, вантажили*
боєприпаси (Шер.)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)