Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пер
316
пер
регіт, перегукування, брязкіт шабель,
перестук ковальських молотків (Панч)].
перестукати см. перестукувати,
перестукатися, перестукнутися см.
перестукуватися,
перестукування перестукивание, перестук [В
поїзді можпа було поспати під монотонне
перестукування коліс (Ткач)].
перестукувати, -кую, -куєш, перестукати,
-каю, -каєш перестукивать, перестукать
[Колеса [поїзда] весело перестукували
(Збан.); Телеграфіст знизав плечима, але
цього разу взяв без заперечень і
перестукав і цю телеграму (Іван.)].
перестукуватися, -куюся, -куєшся,
перестукатися, -каюся, -каєшся и разг.
перестукнутися, -нуся, -нешся перестукиваться,
перестукаться, разг. перестукнуться [Важкі
колеса лунко перестукувались, вагон різко
кинуло в один бік, потім хитнуло в другий
(Збан.); Вона вже й телеграфну азбуку
вивчила. «Навіщо тобі, Славонько, потрібно
це?»— питаю. «А як же, все може бути. Щоб
перестукуватись!» (Головко); Іноді щастило
коротко перестукнутися з товаришами за
стіною (Сміл.)].
переступати, -паю, -паєш, переступити,
-туплю, -тупиш 1) переступать, переступить,
перешагивать, перешагнуть, шагать,
шагнуть [Переступаючи [через] обмиті блискучі
рейки і хлюпаючи чобітьми по масних
калюжах, пройшов стрілочник (Донч.); Він
переступив з одного верстата на другий,
покритий дошками, і з цієї імпровізованої
трибуни звернувся до робітників (Бойч.);
І встав боєць, і Збруч переступив, І пісня
з ним ввійшла сюди святково (Бажан);
Ті, що йдуть вперед, переступлять через
боягузів і наступатимуть далі (Коп.)];~*
пити поріг переступйть[через] порог,
шагнуть через порог [Старий переступив поріг
і попрямував коридорчиком . (Грим.)];
2) (перен.: нарушать закон, правила,
нормы и т. п.) переступать, переступить,
перешагивать, перешагнуть, уст.
преступать, преступить [Та ба! Тим запеклим
душам треба було десь дівати свою
силу, що пручалася, рвалася на волю,
переступала звичаї, топилась у гульні,
в горілці (Мирн.)]; ^ти з а к о п
преступать, преступить закон,
переступать, переступить закон; 3) (только несо-
еерш. — о затрудненном движении, пре-
им. со словами ледве, насилу
и подобными) переступать,
передвигаться, двигаться [Поволікся Чіпка від
двору тихо, помалу, ледве переступає
ногами... (Мирн.)]; 4) (только несоверш. —
со словами з ноги на ногу)
переступать, разг. переминаться [Він переступав
в ноги на ногу і то розстібав свою тужурку,
то похапцем застібав її на всі ґудзики
(Шовк.); Засідлані коні, прив'язані
навколо барака до жердин, нетерпляче
переступали з ноги на ногу (Збан.)]; 5) (только
соверш.: перейти какой-нибудь предел во
времени) безл. обл. перевалить
[Мені вже на сімдесятий переступило
(Март.)].
переступень, -пня бот. (Вгуопіа Ь.)
переступень.
переступити см. переступати.
перестьобувати, -бую, -буєш, перестьобати,
-баю, -баєш перестёгивать, перестегать.
пересування передвигание, передвижение,
передвижка [Масове пересування робітників
створило особливі форми найманпя,
властиві високорозвйненому капіталізмові
(Ленін); Пересування війська утруднювали
сніговії і кучугури (Десн.)]; засоби
*^ня средства передвижения [До того ж
треба було подбати й про засоби
пересування до гідростанції (Ле)].
пересувати, -ваю, -ваєш и пересовуватиг
-совую, -совуєш, пересунути, -ну, -неш
передвигать, передвинуть [Велетень
пересував через Діл своє здоровенне черево (Фр.);
Поважні віком козаки й старшини,
потіючи, лічили на кобеняках німецькі гроші,
збивалися й знов починали пересовувати
золотий метал з місця на місце (Ле); Вів
пересунув окуляри нижче на ніс (Янов.)];
ледве (насилу) ноги ^вати, ^»вати
разг. еле ноги передвигать, еле ноги
переставлять [Увечері, після одного такого
клопітного дня, ледве пересуваючи обважнілі
ноги.., повертався Іконников додому (Ле
і Левада)].
пересуватися, -вагося, -ваєшся и
пересовуватися, -совуюся, -совуєшся, пересунутися,
-нуся, -нешся 1) передвигаться,
передвинуться [Кіра не йшла, а пересувалася
дивним, нечітким кроком (Коп.); І знов
корінці пересовуються перед очима, падають
на землю непотрібними трупами...
(Коцюб.); Великі золоті стрілки годинника
поволі пересувалися по чорному
циферблату (Собко); Жаль маю до землі, бо
тіні, що вкривають її, пересунуться на інше
місце (Коцюб.)]; 2) (перен.: появляться,
показываться) обл. проходить, пройти;
(только соверш. — на короткое время —
ещё) мелькнуть, промелькнуть [Кілька
щирих, давно знайомих лиць пересувається
передо мною при згадці про татову кузню!
(Фр.); По лицях читальників
пересунулася., усмішка (Март.)].
пересувка передвижка.
пересувний передвижной [Жовтий тютюн
сушать у стандартних сонячних сушарках
на пересувних або переносних рдмах (Колг.
вироби, енцикл.)]; ^ на бібліотека
передвижная библиотека,
библиотека-передвижка; *—нйй наголос лингв,
подвижное ударение; "-нйй театр пере
движнбй театр [Протягом тринадцяти років
І свого існування Дніпропетровський
пересувний театр виріс у зрілий і цікавий
творчий колектив (Мист., 1956, 4)].
пересуд, -ду 1) уст. пересуд, вторичный суд;
2) (ложный взгляд на что-нибудь) редк.
предрассудок [Він побідить, порве шкар-
лющі пересуду (Фр.)]; 3) см. пересуди,
пересуджувати, -джую, -джуєш, пересудити,
-суджу, -судиш (когб, що) пересуживать,
пересудить (кого); (о сплетнях разг. — ещё)
пересудачивать, пересудачить (о ком, о чём)
І [Молодиці перебрали язиком усіх дівчат

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)