пер 316 пер регіт, перегукування, брязкіт шабель, перестук ковальських молотків (Панч)]. перестукати см. перестукувати, перестукатися, перестукнутися см. перестукуватися, перестукування перестукивание, перестук [В поїзді можпа було поспати під монотонне перестукування коліс (Ткач)]. перестукувати, -кую, -куєш, перестукати, -каю, -каєш перестукивать, перестукать [Колеса [поїзда] весело перестукували (Збан.); Телеграфіст знизав плечима, але цього разу взяв без заперечень і перестукав і цю телеграму (Іван.)]. перестукуватися, -куюся, -куєшся, перестукатися, -каюся, -каєшся и разг. перестукнутися, -нуся, -нешся перестукиваться, перестукаться, разг. перестукнуться [Важкі колеса лунко перестукувались, вагон різко кинуло в один бік, потім хитнуло в другий (Збан.); Вона вже й телеграфну азбуку вивчила. «Навіщо тобі, Славонько, потрібно це?»— питаю. «А як же, все може бути. Щоб перестукуватись!» (Головко); Іноді щастило коротко перестукнутися з товаришами за стіною (Сміл.)]. переступати, -паю, -паєш, переступити, -туплю, -тупиш 1) переступать, переступить, перешагивать, перешагнуть, шагать, шагнуть [Переступаючи [через] обмиті блискучі рейки і хлюпаючи чобітьми по масних калюжах, пройшов стрілочник (Донч.); Він переступив з одного верстата на другий, покритий дошками, і з цієї імпровізованої трибуни звернувся до робітників (Бойч.); І встав боєць, і Збруч переступив, І пісня з ним ввійшла сюди святково (Бажан); Ті, що йдуть вперед, переступлять через боягузів і наступатимуть далі (Коп.)];~* пити поріг переступйть[через] порог, шагнуть через порог [Старий переступив поріг і попрямував коридорчиком . (Грим.)]; 2) (перен.: нарушать закон, правила, нормы и т. п.) переступать, переступить, перешагивать, перешагнуть, уст. преступать, преступить [Та ба! Тим запеклим душам треба було десь дівати свою силу, що пручалася, рвалася на волю, переступала звичаї, топилась у гульні, в горілці (Мирн.)]; ^ти з а к о п преступать, преступить закон, переступать, переступить закон; 3) (только несо- еерш. — о затрудненном движении, пре- им. со словами ледве, насилу и подобными) переступать, передвигаться, двигаться [Поволікся Чіпка від двору тихо, помалу, ледве переступає ногами... (Мирн.)]; 4) (только несоверш. — со словами з ноги на ногу) переступать, разг. переминаться [Він переступав в ноги на ногу і то розстібав свою тужурку, то похапцем застібав її на всі ґудзики (Шовк.); Засідлані коні, прив'язані навколо барака до жердин, нетерпляче переступали з ноги на ногу (Збан.)]; 5) (только соверш.: перейти какой-нибудь предел во времени) безл. обл. перевалить [Мені вже на сімдесятий переступило (Март.)]. переступень, -пня бот. (Вгуопіа Ь.) переступень. переступити см. переступати. перестьобувати, -бую, -буєш, перестьобати, -баю, -баєш перестёгивать, перестегать. пересування передвигание, передвижение, передвижка [Масове пересування робітників створило особливі форми найманпя, властиві високорозвйненому капіталізмові (Ленін); Пересування війська утруднювали сніговії і кучугури (Десн.)]; засоби *^ня средства передвижения [До того ж треба було подбати й про засоби пересування до гідростанції (Ле)]. пересувати, -ваю, -ваєш и пересовуватиг -совую, -совуєш, пересунути, -ну, -неш передвигать, передвинуть [Велетень пересував через Діл своє здоровенне черево (Фр.); Поважні віком козаки й старшини, потіючи, лічили на кобеняках німецькі гроші, збивалися й знов починали пересовувати золотий метал з місця на місце (Ле); Вів пересунув окуляри нижче на ніс (Янов.)]; ледве (насилу) ноги ^вати, ^»вати разг. еле ноги передвигать, еле ноги переставлять [Увечері, після одного такого клопітного дня, ледве пересуваючи обважнілі ноги.., повертався Іконников додому (Ле і Левада)]. пересуватися, -вагося, -ваєшся и пересовуватися, -совуюся, -совуєшся, пересунутися, -нуся, -нешся 1) передвигаться, передвинуться [Кіра не йшла, а пересувалася дивним, нечітким кроком (Коп.); І знов корінці пересовуються перед очима, падають на землю непотрібними трупами... (Коцюб.); Великі золоті стрілки годинника поволі пересувалися по чорному циферблату (Собко); Жаль маю до землі, бо тіні, що вкривають її, пересунуться на інше місце (Коцюб.)]; 2) (перен.: появляться, показываться) обл. проходить, пройти; (только соверш. — на короткое время — ещё) мелькнуть, промелькнуть [Кілька щирих, давно знайомих лиць пересувається передо мною при згадці про татову кузню! (Фр.); По лицях читальників пересунулася., усмішка (Март.)]. пересувка передвижка. пересувний передвижной [Жовтий тютюн сушать у стандартних сонячних сушарках на пересувних або переносних рдмах (Колг. вироби, енцикл.)]; ^ на бібліотека передвижная библиотека, библиотека-передвижка; *—нйй наголос лингв, подвижное ударение; "-нйй театр пере движнбй театр [Протягом тринадцяти років І свого існування Дніпропетровський пересувний театр виріс у зрілий і цікавий творчий колектив (Мист., 1956, 4)]. пересуд, -ду 1) уст. пересуд, вторичный суд; 2) (ложный взгляд на что-нибудь) редк. предрассудок [Він побідить, порве шкар- лющі пересуду (Фр.)]; 3) см. пересуди, пересуджувати, -джую, -джуєш, пересудити, -суджу, -судиш (когб, що) пересуживать, пересудить (кого); (о сплетнях разг. — ещё) пересудачивать, пересудачить (о ком, о чём) І [Молодиці перебрали язиком усіх дівчат
|