Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 358 під прошивали їх золотом і підбивали срібними цвяхами—для воєвод і тисяцьких ЦСкляр.у, Ви думаєте, що він мені хоч до однієї пари туфель підметки підбив? (Руденко)]; <^бйти вЬою [п а л ь- т б] подбить ватой [пальто]; ~ бити хутром подбить мехом, спец. подпушить; 2) (ударяя, заставлять падать; подстреливать) подбивать, подбить; (причиняя ушиб, увечье разг. — ещё) подшибать, подшибить [Вона підбиває його ногою, він падає (Л. Укр.); Взимку із звичайної російської гвинтівки, принесеної з фронту, дядько підбивав на полях довгоногих зайців (перекл. з Беляева); Біля самого села підбили наші танк (Коп.)]; #^бйти (.око подбить глаз, подшибить глаз; разг. шутл. подставить фонарь; ^(лёгкими ударами делать рыхлым, пышным, пенистым) взбивать, взбить [Я лежав поранений в цій хаті, Тут жила хазяйка- удова; Доглядала з вечора до рану, В темну осінь бинтувала рану, Кликала до столу на хліб-сіль, Підбивала в півночі постіль (Мал.); Енергійним порухом голови він відкинув хутряний комір і підбив зігнутим пальцем зарошені вуса (Панч)]; /^бйти білки, жовтки взбить белки, желтки; 4) (о тесте) разг. подбивать, подбить [Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Головко)]; 5) (о растениях) обл. окучивать, окучить [Дівчата., тютюн підбивали (О., 1861, V— Сл. Гр.)]; 6) (класть приправу в пищу) обл. заправлять, заправить, обл. подбивать, подбить; 7) (итоги — обычно) подводить, подвести [Після закінчення господарського року в кожному колгоспі складається річний звіт. Річним звітом мають на меті підбити підсумки господарської діяльності колгоспу (Колг. вироби, енцикл.)]; 8) (кого на что-нибудь) разг. подбивать, подбить, подзадоривать, подзадорить; (обычно к чему-нибудь плохому — ещё) подстрекать, подстрекнуть; (только несоверш.: склонять к бунту) волновать (уст.) [Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними чи за Хомою, який підбивав пищити все і все палити (Коцюб.); Мишко може казна на що тебе підбити (Шовк.)]; ^вати на війну подстрекать к войне; 9) (только соверш.: лишить силы) разг. редк. ослабить [Нас не скорила війна — Не підбити й посусі! [Вире.)]. підбиватися, -ваюся, -ваєшся, підбитися (підіб'юся, підіб'єшся) 1) (о солнце, луне) разг. подниматься, подыматься подняться; (о птицах—ещё) взлетать, взлететь 13а садком підбивається місяць (Тесл.); Сонце вже підбилося височенько (Гонч.); Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз (Л. Укр.)]; 2) (ослабевать от ходьбы и т. п.) уставать, устать; (сильнее—ещё) выбиваться из сил, выбиться из сил [Христя якомога поспішала [у Мар'янівку]. Мерзла, голодувала, підбивалася... (Мирн.); Не налягай так на ноги! День великий, та й шлях чималий, підіб'ємося... (Мирн.); П е- тро: ..Не стало у нас хліба, я зовсім підбився, почав плакать і лаяться (Тоб.)]; О к і н ь вбився лошадь подбилась; ч 6- боти вбилися сапоги подбились; 3) (снискивать доверие или симпатии кого-нибудь) разг. подбиваться, подбиться; 4) страд, з. (несоверш.) подбиваться; подколачиваться; подмётываться; подбиваться; подшибаться; взбиваться; подбиваться; окучиваться; заправляться; подбиваться; подводиться; подбиваться, подзадориваться; подстрекаться [На дільницях, прольотах, в цехах і відділах підсумки соціалістичного змагання підбиваються щодня (Рад. ^Укр.у 1950, IX)]; ер. підбивати 1—8. підбивка 1) (действие) подбивка, подбойка; ср. підбивати 1; 2) подкладка, подбойка, обл. подбивка [Вони посідали під розложистою березою, і Іван Дроздов вийняв з ватяної підбивки в шапці згорнутого аркуша (Куч.)]. підбивний подбойный. підбирання 1) подбирание [У боротьбі з втратами врожаю необхідно., не допускати залишення качанів після збирання комбайнами, виділити необхідну кількість людей і транспорту для підбирання качанів (Рад. Укр., 1958, VIII)]; 2) Ъахвйтыва- ниє; поджимание; 3) подббр, разг. подборка. Ср. підбирати 1—3. ч підбирати, -раю, -раєш, підібрати (підберу, підбереш) 1) подбирать, подобрать [Дівчата підбирали викопані буряки і, обрізавши на них гичку, складали в купи (Донч.); Хлопчика його, сирітку, я підібрала, як фашисти Наталку, жінку Василеву, забили (Коп.)]; 2) (оправлять, приподнимать) подбирать, подобрать; (увлекать за собой — ещё) захватывать, захватить; (ноги, хвост, губы — ещё) поджимать, поджать [А це, випивши ще чарку, як підбере [дяк] поли., та ну гоцака садити (Мирн.); Буруни йшли невпинно, підбирали під себе зворотні хвилі, перескакували через них і заливали берег (Коцюб.); Підбираючи під себе ноги, хлопчик сідав на. гарячий пісок (Риб.); Кооператор ображено підібрав губи і став ,уважно розглядати якусь зірвану ним стеблину (Жур.)]; 3) (выбирать сходное, одинаковое, подходящее) подбирать, подобрать [Повернувшись у полк, він цочав підбирати людей у загін (перекл. з О. Толстого); Захар Антонович мав у себе ключі від різних атомашин. Швидко підібрав той, що треба (ПІиян)]. підбиратися, -раюся, -раєшся, підібратися (підберуся, підберешся) 1) подбираться подобраться [Починався шторм. Пронизливий вітер по-зрадницькому підбирався то збоку, то знизу, то бив прямо в лице (Ткач); То ми з вечора й підберемося через сад під вікно (перекл. з Вовчка); Цієї весни валка підбиралася переважно з молоді . (Гонч.); У нас бригада дружна, підібрались один в один. І працювати і погуляти гожі!.. (Коп.); Лазар загррнув доли |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)