Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ВІД 360 під перен. подрезывать крылья, подрезать крылья, подрезать крылья, разе, корнать крылья, окорнать крылья, обкорнать крылья; 2) {заставлять повиноваться) укрощать, укротить; (подчинять своей воле разг. — ещё) приструнивать, приструнить, прибирать к рукам, прибрать к рукам; (делать смирным) обуздывать, обуздать, усмирять, усмирить, уст. смирять, смирить. См. ещё приборкувати. підборний уст. поддельный, подложный [На аршинець на підборний [купці] Поганий продавали крам (Котл.)]. підборовий сапожн. подбоечный, каблучный. підбородок, -дка подбородок. См. ещё підборіддя 1. підбочуватися, -чуюся, -чуєшся, підбочити- ся, -чуся, -чишся разг. подбочениваться, подбочениться. підбрехати см. підбріхувати. підбрехач 1) лгунишка; пособник лгуна |Ф е с ь к а: Ах ти, підбрехачу! ..Та почекай же ти, навчу я тебе, як., брехню завдавати! (Фр.)]; 2) атн. шутл. второй сват, который при сватовстве помогает первому свату [Іди зо мною підбрехачем за Пархома до Хіврі (Квітка); — Оце ж тобі, Іване, приходиться бути за старосту в Антона. — А мене, — сказав Макітра, — беріте за підбрехача (Барв.)]. підбрехнути см. підбріхувати. підбривати, -ваю, -ваєш, підбрити, -рию, -риєш подбривать, подбрить [Волосся щипцями плоїть, щоб кучерявилось, брови підбриває, щоб шнурочком буяй... (Куч.)]. підбриватися, -ваюся, -ваєшся, підбритися, -риюся, -риєшся подбриваться, подбриться [Не плач, козаче, не плач, не журися, Прийде суботонька, то ти підбрийся (Чуб.)]. підбрити см. підбривати. підбритий подбритый. підбритися см. підбриватися. підбріхувати, -рїхую, -рГхуєш, підбрехати, -решу, -рёшеш и підбрехнути, -ну, -непі разг. 1) привирать, приврать, подвирать, подоврать [Та не тільки боявся старого, боявся не менш і його хлопця, Тимохи, щоб або сам не побив, або не підбрехав батькові (Квітка)]; 2) помогать врать, помочь врать [Я буду починати брехати, а ти підбріхуй (Квітка)]. підбруковувати, -ковую, -ковуєш, підбруку- вати, -кую, -куєш подмащивать, подмостить. Підбруковуватися, -ковується страд, з. подмащиваться. підбрукувати "см. підбруковувати. підбудований подстроенный. підбудовувати, -довую, -довуєш, підбудувати, -дую, -дуєш подстраивать, подстроить. підбункерний техн. под бункерный. підбурений 1) подбитый; ^ подзадоренный; возмущённый; 2) настроенный; возбуждённый; восстановленный; вооружённый; натравленный. Ср. підбурювати 1—2. підбурення 1) подстрекательство; возмущение; 2) возбуждение. Ср. підбурювати 1—2. підбурити см. підбурювати. • підбурливий уст. возмутительный. підбурник см. підбурювач. підбурниця см. підбурювачка. підбурюваний подстрекаемый [Вороги народу, підбурювані і підтримувані урядами імперіалістичних держав, повели запеклу боротьбу з Радянською владою (Біогр. Леніна)]. підбурювання 1) подстрекание, подстрекательство; поджигательство; подзадоривание; возмущение [Артем, лютий і сам без підбурювання, кипів серцем ударити Павлушу (Головко)]; 2) настраивание; возбуждение; натравливание. Ср. підбурювати 1—2. підбурювати, -рюю, -рюєш, підбурити, -рю, -рипі 1) (побуждать к действиям против кого-нибудь у чего-нибудь) подстрекать, подстрекнуть, разг. подбивать, подбить, перен. уст. поджигать, поджечь; (склонять к чему- нибудь, действуя на самолюбие и т. /г. разг. — ещё) подзадоривать, подзадорить; (к восстанию уст. — ещё) возмущать, возмутить, волновать (несоверш.) [Військовополонений почав підбурювати солдатів заарештувати панів офіцерів (пе* рекл. з М. Островського); Ображене самолюбство підбурювало його кинути князя й піти геть (Ле); Небезпека тільки підбурює мене (Шер.)]; ~> вати на війну (до війни) подстрекать к войне [В перші роки царювання Миколи І Росія вела війну з Туреччиною A828—1829 рр.). До цієї війни Туреччину підбурювала Англія, яка прагнула ослабити позиції Росії на Кавказі (Іст. Укр. РСР)]; 2) (направлять против кого-нибудь) настраивать, настроить; (сильнее — ещё) возбуждать, возбудить; (вызывать злобу, недовольство кем-нибудь) восстанавливать, вос- становлять, восстановить; (сильнее — ещё) вооружать, вооружить; (побуждая к враждебным действиям •— ещё) натравливать, натравлять, натравить [Вишневе ь- к и й: Посади доброї ти не одержиш, бо ти з своїм дурним характером не зумієш ні одного начальника прихилити на свою користь, а швидше підбуриш (перекл. з О. Островського)]. підбурюватися, -рюється страд, з. подстрекаться; подбиваться; поджигаться; подзадориваться; возмущаться; настраиваться; возбуждаться; восстанавливаться, восста- новляться; вооружаться; натравливаться, натравляться. Ср. підбурювати 1—2. підбурювач, (реже) підбурник подстрекатель, уст. возмутитель [Та коли б Теофан дійсно був шпигун та підбурювач, — не звертався б він до Віденського братства (Тулуб)]. підбурювачка, (реже) підбурниця подстрекательница. підвага вага. підважений пбднятый; приподнятый. Ср. підважувати. підважувати, -жую, -жуєш, підважити, -жу% -жиш (с помощью рычага) поднимать, подымать, поднять; (слегка) приподнимать, приподымать, приподнять [— Підважуй дрюком! — на всю долину залунали вигуки тес- лярів (Чорн.); Вона так орудувала лопатою, ' наче хотіла всю землю підважити (Ст.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)