Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 361 підвал, -лу 1) подвал [І жили вони в одному підвалі, а двері їхніх кімнат були напроти (Коп.); Плодові підвали — плодосховища, напівзаглиблені в землю (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) (в газете) подвал [В о р о н і н, взявши телефонну трубку: Друкарню. Вороній. Зараз у вас буде підвал з четвертої сторінки. Після правки негайно поверніть черговому по номеру (Левада)]. підвалина 1) толстая балка, составляющая основание деревянной стеньі[Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (Ст.)]; 2) (обычно мн. ч.: пі два* лини, -лин) строит., перен. основание, фундамент [Уже по рейках у міські квартали, До сіл колгоспних, в молоді сади Везуть граніт — підвалини клади! (Дор.); «Неонів дім швидко здвигався догори: підвалини були вже положені і фронтова стіна з тесаного каміння зносилася., понад землею (Фр.)]; 3) (мн, ч.: підвалини, -лин) (главное, на чём зиждется что-нибудь) устои; (исходные положения) основы [Кожен, хто свідомо ставиться до історії, скаже, що французька революція, хоч її й розбили, все- таки перемогла, бо вона всьому світові дала такі підвалини буржуазної демократії, буржуазної свободи, які вже не можна було усунути (Ленін); Наукові підвалини дослідження українських діалектів закладені були працями О. О. Потебні (Мовозн., 1948, VI)]. підвалювати,-люю, -люєш, підвалити, -валю, -валиш подваливать, подвалить [За ніч підвалило снігу, і йти було важко (Донч.)]. підвальний 1) прил. подвальный [Приглушено з підвальної кімнати Загупав шевський молоток отця (Бажан)]; ^не п р и- м і щ є п н я подвальное помещение [Для виноробні рекомендується збудувати спеціальний будинок з підвальним приміщенням (Колг. Укр., 1956, 7)]; 2) (род. підвального) сущ» спец. подвальный. підварити см. підварювати. підваритися см. підварюватися. підварювати, -рюю, -рюєш, підварити, -варю, -вариш подваривать, подварить. підварюватися, -рюється, підваритися, -вариться разг. подвариваться, подвариться. підвахтовий мор. 1) прил. подвахтенный [Кар обернувся до підвахтового матроса (Трубл.)]; 2) (род. підвахтового) сущ. подвахтенный [В носовий кубрик забіг підвахтовий з палуби (Куч.)]. підведений 1) подведённый; 2) поднятый; возведённый; вскинутый; Приподнятый [Той тримав голову підведеною (Вл.)]; 3) возведённый; воздвигнутый; 4) подведённый [3 вікон матушки-казначеї визирало на них бліде, винувате обличчя з великими підведеними очима (Коцюб.)]; 5) с узкой полосой, проведённой понизу жёлтой или красной глиной [Підведений червоною глиною припічок горів, як жар (Кач.)]; 6) доведённый; подбитый. Ср. підводити 1, 3—7. підведення 1) подведение; спец. подвод, подводка; 2) поднимание, поднятие; возведение; вскидывание; приподнимание; 3) возведение; воздвижение. Ср. підводити 1, 3—4. підвезення подвоз, разг. подвозка [Кормові бригади повинні., взимку допомагати тваринницьким бригадам у підвезенні кормів і підготовці їх до згодовування (Колг. вироби, енцикл.)]. підвезти см. підвозити. підвергати, -гаю, -гаєш, підвергнути, -ну, -нені обл. подбрасывать, подбросить. підвергатися, -гаюся, -гаєшся, підвергтися, -ржуся, -ржёшся обл. подскакивать, подскочить [Леон аж підвергся на кріслі. Що се такого? Він почав слухати далі, але тепер уже за писком та стукотом не міг розібрати слів (Фр.)]. підвергнути см. підвергати. підвергтися см. підвергатися. підвереджуватися, -джуюся, -джуєшся, підвередитися, -джуся, -дйшся 'разг. подрываться, подорваться, надрываться, надорваться [Натовп'міщан постійно стояв неподалеку, спостерігаючи, як підвереджувались кріпаки Потоцького, тягнучи камінь (Сміл.); — Не піднімайте, бо підвередитесь! — сказав гість (Н.-Лев~)]. підвернений см. підвернутий. підвернути см. підвертати. підвернутий, підвернений подвёрнутый. підвернутися см. підвертатися. підверстати см. підверстувати. підверстатник стол, подверстачье. підверстка тип. подвёрстка [Ну, а цей матеріал годиться на підверстку до третьої сторінки, не заперечуєте? (Козл.)]. підверстування тип. подвёрстывание, подвёрстка. підверстувати, -тую, -туєш, підверстати, -таю, -таєш тип. подвёрстывать, подверстать. підвертання подвёртывание. підвертати, -таю, -таєш, підвернути, -верну, -вернеш 1) подвёртывать, подвернуть, разг. подворачивать, подворотить; гинути ногу подвернуть ногу; ^тати п і д себе перен. разг. подчинять своей вблег покорять [Як грамотний, він усіх рівних підвертав під себе — першим лічився у начальства (Мирн.)]; 0 ^нути під корито [старшу] разг. уст. выйти замуж раньше старшей сестры [Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під. корито (Барв.)]; 2) (изменять направление движения) разг. повёртывать, повернуть, разг. поворачивать, поворотить; (в сторону — ещё) свёртывать, свернуть, разг. сворачивать, своротить [Вже зовсім близько розіслався чорною смугою ліс. До -нього й підвернула коней Софія (Шиян); Вимчавшись наперед, зіс зненацька підвернув управо і зупинився (Гонч.)]. : підвертатися, -таюся, -таєшся, підвернутися,, -вернуся,-вернешся 1) подвёртываться, подвернуться; подворачиваться, подворотиться [Він почув її кроки, слабкі й невпевнені, наче у неї підвертався каблучок- (перекл. з О. Толстого)]; ср. підвертати 1; 2) (попадаться случайно) разг. подвёртываться, подвернуться;<-»тися під руку |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)