Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 362 під подвёртываться, подвернуться под руку [Він., частував кожного, хто підвертався під руку (Мирн.); Шура, сміючись, впіймала за голову Маковея, що, пробігаючи мимо, саме підвернувся їй під руку (Гонч.)] ; 3) страд, з. (несоверш.) подвёртываться; подворачиваться; ср. підвертати 1. підвеселити см. підвеселяти, підвеселитися см. підвеселятися, підвеселяти, -ляю, -ляєш, підвеселити, -лю, -лиш разг. развеселять, развеселить, разг. подвеселять, подвеселйть [А часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив (Барв.)]. .підвеселятися, -ляюся, -лаєшся, підвеселитися, -люся, -лйшся разг. развеселяться, развеселиться, разг. подвеселяться, под- веселйться. підвесловий спец. подвесельный. підвеслувати, -лую, -луеш подгрести (веслом) [Гребу тихенько, підгрібаю — лежить [щось]. Ще ближче підвеслував — аніні (Донч.)]. підвести см. підводити, підвестися см. підводитися, підвечерювати, -рюю, -рюєш и підвечіркувати, -кую, -куєш, підвечеряти, -ряю, -рясш разг. ужинать [слегка], поужинать .[слегка]; закусывать [слегка перед ужином], закусить [слегка перед ужином], (только соверш.) подзакусить [перед ужином], перекусить [перед ужином] [Почали роздягатись, підвечерювати, перекидаючися словами з кутків (Головко); Вніс старий Масла, молока, сметани Та й до мене: «На, бери Миску, ложку, підвечіркуй! Ти ж у мене нині гість!» (Фр.); Підводьтеся, Платоне, будемо підвечіркувати (Сміл.)]. .підвечір нар. редк. под вечер [Підвечір бува нерідко Вулицями крутими 3 роботи йдуть до сусідки Друзі його, побратими (Шп.); Гіца з Раду підвечір прокидалися — вони мали звичку спати вдень і щезати на ніч (Коцюб.)]. підвечіркувати см. підвечерювати, підвечірній редк. предвечерний. См. еще передвечірній, .підвечірок, -рку (закуска между обедом и ужином) разг. полдник, полудник [П і в т о- р а к присуває тарілку: Ну, пане писарю, ось ваш підвечірок! (Фр.); Був час підвечірку для дівчинки. Марія взяла молоко й віднесла в далеку кімнату (Туд.)]. ^підвечір'я поэз. редк. предвечерняя пора, предвечерье [Одного прекрасного підвечір'я ми з Адаменком ..зустрілися (Янов.)]. См. ещё передвечір'я. підвивання1 подвивка. Ср. підвивати1. підвивання2 1) подвывание; 2) подвывание. Ср. підвивати2 1—2. підвивати1, -ваю, -ваєш, підвити (підів'ю, підів'єш) подвивать, подвить. .підвивати2, -ваю, -ваєш, підвити, -вию, -виєш 1) (кому) подвывать, подвыть [—Шинкар! Лихвар у каптурі! — волав Балика.. — Живолупе нещасний! — підвивав Онисим Ходкевич (Тулуб); Вчувши «гав!» з-за океану, Врьз підвиє зграї тій В мікрофон із Ватікану Служка Сама — папа Пій (Од.)]; 2) (только несоверш.: выть слегка, негромко) подвывать [Собака, підійшовши під вікно, почала підвивати (Мирн.)]. підвиватися, -ваюся, -ваєшся, підвитися (підів'юся, підів'єшся) разг. подвиваться, подвиться. підвивих, -ху мед. подвывих. підвивка подвйвка. підвид, -ду биол. и пр. подвид. підвидовий биол. и пр. подвидовбй. підвйсити см. підвищувати. підвисковий анат. подвисочный. підвити1 см. підвивати1. підвити2 см. підвивати2. підвитися см. підвиватися. підвйшувати см, підвищувати. підвищений 1) прич., прил. повышенный; возвышенный; подвышенный [Бригада взяла на себе підвищені соціалістичні зобов'язання і з честю виконує їх (Рад. Укр., 1952у III); За чаєм Іван зразу, немов поспішався, підвищеним тоном почав розмову про сучасні події (Коцюб.)]; ^ний настрій повышенное настроение; ^на температура повышенная температура; ~на якість повышенное качество; 2) прич. произведённый [За його спиною стояв командир батальйону Тетькін, недавно підвищений у підполковники (пе- рекл. з О. Толстого)]. Ср. підвищувати 1—2; 3) (о местности) прил. возвышенный [Підвищені місця розділяють басейни рік (Фіз. геогр.)]. підвищення 1) (действие) повышение; возвышение [Радянські люди бачать, що в умовах колгоспного ладу немає, меж для підвищення врожайності (Рад. Укр., 1950, IX)]; 2) производство. Ср. підвищувати 1—2; 3) (более высокое место) возвышение [Під допитливі, трохи тривожні — «що ж то буде далі?» — погляди зійшла я на підвищення (Кач.)]. підвищити см. підвищувати. підвищитися см. підвищуватися. підвищувальний спец. повыейтельный; <^на підстанція повыейтельная подстанция; ^ний трансформатор повыейтельный трансформатор. підвищування 1) повышение; возвышение; 2) производство. Ср. підвищувати 1—2. підвищувати, -щую, -щуєш и (реже) підвйшувати, -шую, -шуєш, підвищити, -щу, -щиш и (реже) підвйсити, -вишу, -висиш 1) повышать, повысить, уст. возвышать, возвысить; воен., спорт, подвышать, подвысить [Партія грунтовно очистилась від чужих і випадкових людей, зміцнила свої ряди, підвищила їх боєздатність (Іст. КПРС); Бур'ян знищуєш—урожай підвищуєш (прислів'я)]; ^ти в громадській думці повышать, повысить в общественном мнении; #^ти голос (тон) повышать, повысить голос (тон), уст. возвышать, возвысить гблос (тон) [Вони говорили тихо, не підвищуючи тону (Собко); Каргат звернувся лише до двох дівчат, причому ні разу не підвищив голосу (Шовк.); Він був мовчущий, Спокійний завжди (жоден із підлеглих Не пам'ятає. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)