Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

лід
362
під
подвёртываться, подвернуться под руку
[Він., частував кожного, хто підвертався
під руку (Мирн.); Шура, сміючись,
впіймала за голову Маковея, що, пробігаючи
мимо, саме підвернувся їй під руку (Гонч.)] ;
3) страд, з. (несоверш.) подвёртываться;
подворачиваться; ср. підвертати 1.
підвеселити см. підвеселяти,
підвеселитися см. підвеселятися,
підвеселяти, -ляю, -ляєш, підвеселити, -лю,
-лиш разг. развеселять, развеселить, разг.
подвеселять, подвеселйть [А часто в мене
самої так гірко на душі, так би рада, щоб
мене хто підвеселив (Барв.)].
.підвеселятися, -ляюся, -лаєшся,
підвеселитися, -люся, -лйшся разг. развеселяться,
развеселиться, разг. подвеселяться, под-
веселйться.
підвесловий спец. подвесельный.
підвеслувати, -лую, -луеш подгрести
(веслом) [Гребу тихенько, підгрібаю — лежить
[щось]. Ще ближче підвеслував — аніні
(Донч.)].
підвести см. підводити,
підвестися см. підводитися,
підвечерювати, -рюю, -рюєш и
підвечіркувати, -кую, -куєш, підвечеряти, -ряю,
-рясш разг. ужинать [слегка], поужинать
.[слегка]; закусывать [слегка перед
ужином], закусить [слегка перед ужином],
(только соверш.) подзакусить [перед
ужином], перекусить [перед ужином] [Почали
роздягатись, підвечерювати,
перекидаючися словами з кутків (Головко); Вніс
старий Масла, молока, сметани Та й до мене:
«На, бери Миску, ложку, підвечіркуй!
Ти ж у мене нині гість!» (Фр.); Підводьтеся,
Платоне, будемо підвечіркувати (Сміл.)].
.підвечір нар. редк. под вечер [Підвечір бува
нерідко Вулицями крутими 3 роботи йдуть
до сусідки Друзі його, побратими (Шп.);
Гіца з Раду підвечір прокидалися — вони
мали звичку спати вдень і щезати на ніч
(Коцюб.)].
підвечіркувати см. підвечерювати,
підвечірній редк. предвечерний. См. еще
передвечірній,
.підвечірок, -рку (закуска между обедом и
ужином) разг. полдник, полудник [П і в т о-
р а к присуває тарілку: Ну, пане писарю,
ось ваш підвечірок! (Фр.); Був час
підвечірку для дівчинки. Марія взяла
молоко й віднесла в далеку кімнату (Туд.)].
^підвечір'я поэз. редк. предвечерняя пора,
предвечерье [Одного прекрасного
підвечір'я ми з Адаменком ..зустрілися (Янов.)].
См. ещё передвечір'я.
підвивання1 подвивка. Ср. підвивати1.
підвивання2 1) подвывание; 2) подвывание.
Ср. підвивати2 1—2.
підвивати1, -ваю, -ваєш, підвити (підів'ю,
підів'єш) подвивать, подвить.
.підвивати2, -ваю, -ваєш, підвити, -вию,
-виєш 1) (кому) подвывать, подвыть
[—Шинкар! Лихвар у каптурі! — волав Балика..
— Живолупе нещасний! — підвивав Онисим
Ходкевич (Тулуб); Вчувши «гав!» з-за
океану, Врьз підвиє зграї тій В мікрофон
із Ватікану Служка Сама — папа Пій
(Од.)]; 2) (только несоверш.: выть слегка,
негромко) подвывать [Собака, підійшовши
під вікно, почала підвивати (Мирн.)].
підвиватися, -ваюся, -ваєшся, підвитися
(підів'юся, підів'єшся) разг. подвиваться,
подвиться.
підвивих, -ху мед. подвывих.
підвивка подвйвка.
підвид, -ду биол. и пр. подвид.
підвидовий биол. и пр. подвидовбй.
підвйсити см. підвищувати.
підвисковий анат. подвисочный.
підвити1 см. підвивати1.
підвити2 см. підвивати2.
підвитися см. підвиватися.
підвйшувати см, підвищувати.
підвищений 1) прич., прил. повышенный;
возвышенный; подвышенный [Бригада
взяла на себе підвищені соціалістичні
зобов'язання і з честю виконує їх (Рад. Укр.,
1952у III); За чаєм Іван зразу, немов
поспішався, підвищеним тоном почав
розмову про сучасні події (Коцюб.)]; ^ний
настрій повышенное настроение; ^на
температура повышенная
температура; ~на якість повышенное
качество; 2) прич. произведённый [За його
спиною стояв командир батальйону Тетькін,
недавно підвищений у підполковники (пе-
рекл. з О. Толстого)]. Ср. підвищувати
1—2; 3) (о местности) прил.
возвышенный [Підвищені місця розділяють басейни
рік (Фіз. геогр.)].
підвищення 1) (действие) повышение;
возвышение [Радянські люди бачать, що в
умовах колгоспного ладу немає, меж для
підвищення врожайності (Рад. Укр., 1950,
IX)]; 2) производство. Ср. підвищувати
1—2; 3) (более высокое место) возвышение
[Під допитливі, трохи тривожні — «що ж
то буде далі?» — погляди зійшла я на
підвищення (Кач.)].
підвищити см. підвищувати.
підвищитися см. підвищуватися.
підвищувальний спец. повыейтельный; <^на
підстанція повыейтельная
подстанция; ^ний трансформатор
повыейтельный трансформатор.
підвищування 1) повышение; возвышение;
2) производство. Ср. підвищувати 1—2.
підвищувати, -щую, -щуєш и (реже)
підвйшувати, -шую, -шуєш, підвищити, -щу,
-щиш и (реже) підвйсити, -вишу, -висиш
1) повышать, повысить, уст. возвышать,
возвысить; воен., спорт, подвышать,
подвысить [Партія грунтовно очистилась від
чужих і випадкових людей, зміцнила свої
ряди, підвищила їх боєздатність (Іст.
КПРС); Бур'ян знищуєш—урожай
підвищуєш (прислів'я)]; ^ти в
громадській думці повышать, повысить в
общественном мнении; #^ти голос (тон)
повышать, повысить голос (тон), уст.
возвышать, возвысить гблос (тон) [Вони
говорили тихо, не підвищуючи тону (Собко);
Каргат звернувся лише до двох дівчат,
причому ні разу не підвищив голосу
(Шовк.); Він був мовчущий, Спокійний
завжди (жоден із підлеглих Не пам'ятає.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)