Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шд 365 під підвощувати, -щую, -щуєш и підвосковувати, -ковую, -ковуєш, підвощити, -щу, -щйш и підвоскувати, -кую, -куєш подващивать, подвощить. підвуглювати, -люю, -люєш, підвуглити, -лю, -лиш спец. подугливать, подуглить. підв'язати см. підв'язувати. підв'язатися см. підв'язуватися. підв'язка 1) (действие) подвязка; 2) (для укрепления чулка на ноге) подвязка [Хоч голий, та в підв'язках (Ном.)]. підв'язковий подвязочный. підв'язний подвязной. підв'язувальний подвязочный. підв'язування подвязывание, подвязка. підв'язувати, -зую, -зуєш, підв'язати, -в'яжу, -в'яжеш подвязывать, подвязать; (наскоро, слегка — ещё) прихватывать, прихватить [То сюди, то туди озирнеться [Домаха], ..то хусточкою помахує, то нахилиться підв'язку підв'язувати... (Квітка); Замфір ходить поміж кущами, ..де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (Коцюб.)]. підв'язуватися, -зуюся, -зуєшся, підв'язатися, -в'яжуся, -в'яжешся 1) подвязываться, подвязаться; 2) страд, з. (несо- верш.) подвязываться; прихватываться; ср. підв'язувати. підв'язь, -зі пбдвязь. підв'ялений подвяленный [Вітер., доносить пахощі підв'яленого на лозах винограду (Тулуб)]. підв'ялити см. підв'ялювати. підв'ялювання подвяливание [У господарстві, яке виготовляє сухофрукти, ..необхідно мати стелажі і сита для підв'ялювання чи сушіння плодів (Колг. Укр., 1956, підв'ялювати, -люю, -люєш, підв'ялити, -в'ялю, -в'ялиш подвяливать, подвялить. підгавкувати, -кує разг. подлаивать, полаивать [Свиридон стогнав частіше, голосніше, і серце Мушки [собаченяти] стискалося од болю, вона жалісливо підгавкувала (Янов.)]. підганяння 1) подгон; 2) понукание; подстёгивание, подхлёстывание [Сподіваюсь, що й далі все тут матиме такий вигляд, як зараз. Проте ми повинні домогтися ще більшого. І без підганяння (Шовк.)]; 3) подгон, подгонка. Ср. підганяти 1—З, підганяти, -няю, -няєш и підгонити, -ню, -ниш, підігнати (піджену, підженеш) 1) подгонять, подогнать [Підігнавши отари, вони [чабани] заходили в амбари (Гонч.); Плоти підганяли хлопці ловкі (Дор.)]; 2) (ускорять чьё-нибудь движение, чью-нибудь работу) подгонять, подогнать, разг. понукать (только несоверш.); (резче разг. —ещё) подстёгивать, подстегнуть, подхлёстывать, подхлестнуть; (побуждать делать что-нибудь быстрее) торопить, поторопить; (только не- соверш. — слегка — ещё) поторапливать [Летять, мов сила їх незрима підганяє, Птахи із вирію (Рил.); Сестра все його підганяє, щоб швидше йшов (Рудч.); Хома нетерпляче підгонив їздових (Гонч.); Хто везе, того ще й підганяють (приказка); Час не стримаєш, не підженеш (Дор.)]; ^няти р о- ббту до строку перен. разг. подгонять работу к сроку; почати «^няти заторопить; 3) (доводить до нужного размера, прилаживать, чтобы подходило одно к другому) подгонять, подогнать, пригонять, пригнать [Коваль підганяв до комбайна Деталі (Воронько)]; ^няти п і д од и н розмір подгонять под один размер. підгвинчувати, -чую, -чуєш, підгвинтити, -нчу, -нтйш подвинчивать, подвинтить. підгилювати, -люю, -люєш, підгилити, -гилю, -гйлиш (при игре в лапту) подбрасывать, подбросить мяч для удара лаптой. підгинати, -на ю, -наєш, підігнути (підігну, підігнеш) подгибать, подогнуть; (подбирать под себя — ещё) поджимать, поджать ;<^типід себе ноги (ніжки) подгибать, подогнуть под себя ноги (ножки), поджимать, поджать под себя ноги (ножки) [Воно [порося] підігнуло під себе зламані ніжки (Коцюб )]; ~-ти рубець подгибать, подогнуть рубец;~* нати хвіст перен. разг. труса праздновать. підгинатися, -нається, підігнутися (підігнеться) подгибаться, подогнуться [У людей від пурги й зустрічного вітру підгиналися ноги, миготіли мільйони снігових метеликів в очах (Трубл.); Тіло його злегка подалося вперед, коліна трохи підігнулися, і, відштовхнувшись, він ластівкою полетів у воду (Бойч.)]. підгін, -гону лес. подгбн. підгінний лес. подгонный. підгірний см. підгірський. підгірок, -рка пригорок, разг. подгброк [Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою (Метл.)]. підгірський, (реже) підгірний подгорный [Дітей маленьких двоє, Побравшися за руки, по квітчастих Лугах підгірських, стежкою вузькою.. Ішли з села (Фр.); Ось підгірная криниця, Бідна батьківська земля Пнеться смугою рудою По канавах, по горбах (Нагн.)]. підгір'я подгорье, подошва горы [На обрії виросли Карпати. Підгір'я починалося тут же (Куч.); Цвітуть маки по підгір'ю (Шер.)]. підгір'ячко уменьш. от підгір'я [По підгір'ячку хутірець послався (Тесл.)]. підгладжувати, -джую, -джусш, підгладити, -джу, -диш подглаживать, подгладить. підгледіти см. підглядати. підглйблювати, -люю, -люєш и підглибляти, -ляю, -лйєш, підглйбити, -блю, -биш разг. углублять [немного], углубить [немного] [Підглибивши плуга, дід Кирюша пройшовся за ним з півгін і, впевнившись, що все гаразд, що й решта плугів орють глибоко, пішов далі (Минко)]. підглотковий анат. подглбточный; ^лотковий вузол подглбточный узел. підгляд, -ду, (чаще мн. ч.) підгляди, -дів разг. подсматривание; подглядывание [Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив по дворищі, не раз ставав на підгляди замкових залів, на підслухи розмов між козаками (Кач.)]. Ср. підглядати. підглядання подсматривание; подглядывание. Ср. підглядати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)