Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
дід 367 під, завжди виходять стандартними і не потребують індивідуальної підгонки (Веч. Київ, 1957, V//)]. підгонщик охотн. подгонщик. підгорілий подгорелый, подгоревший [Низенький, миршавий, підгорілий ячмінь ледве піднімався на півметра від землі (Жур.)]. підгоріти см. підгоряти. підгорля, підгорлина подгрудок. підгорнути см. підгортати. підгорнутий 1) подмятый; 2) подвёрнутый; Подвороченный; 3) подбгнутый; поджатый; 4) окученный; обрытый. Ср. підгортати 1—4. підгорнутися1 см. підгортатися1. підгорнутися2 см. підгортатися2. пі д город д я см. під горб дня. підгороджувати, -джую, -джуеш, підгоро- дйти, -роджу, -родиш подгораживать, подгородить. підгородній подгородный. підгорбдня, підгороддл редк. пригород. См. ещё пригород. підгортальник с.-х. окучник [Маркірування [картоплі] на глибину 7—8 сантиметрів провадять культиватором-підгортальником або кінним маркером {Долг. Укр., 1955, 4)\. підгортання 1) подгребание; 2) подвёртывание; подворачивание; 3) подгибапие; 4) окучивание, окучка. Ср. підгортати 1—4. підгортати, -таю, -таеш и разг. підгортувати, -тую, -туєш, підгорнути, -горну, -горнеш 1) подгребать, подгрести; (наваливаясь, давить своей тяжестью—ещё) подминать, под/ мять [Підгортало [море] каміння під ноги (Коцюб.); Проти мене сиділа якась товстуля.. Вона смикала та підгортувала під себе свою сукню (Н.-Лев.); Вона допомогла обережно покласти Галину Федорівну на візок, дбайливо підгорнула ще під нею сіно (Коп.); Танки рвали гусеницями землю, підгортали під себе (Гонч.); Я його за чуба, а він мене за груди, та й підгорнув під себе, наче ведмідь (Барв.)]; 2) (загибать края) подвёртывать, подвернуть, разг. подворачивать, подворотить [0[тець] Хведор скинув чоботи, підгорнув поли (Н.-Лев.)]; 3) (загибать снизу или подо что-нибудь) подгибать, подогнуть; (ноги, хвост и т. п.— ещё) поджимать, поджать [Навколо юрти Жуматая вже сідали, підгортаючи під себе ноги, всі жителі аулу (Десн.); Мишка кинулась до дверей і, підгорнувши під :ебе куценький хвостик, заллялась дзвіночком (Коцюб.)]; 4) с.-х. окучивать, окучить; (реже) обрывать, обрыть [Еменё, не покладаючи рук, садить тютюн, підгортає ьиноград (Коцюб.)]. підгортатися1, -тається, підгорнутися, -гор- петься 1) подвёртываться, подвернуться; подворачиваться, подворотиться; 2) подгибаться, подогнуться; поджиматься, поджаться. Ср. підгортати 2—3; 3) страд, з. (несоверш.) подгребаться; подминаться; подвёртываться; подворачиваться; подгибаться; поджиматься; окучиваться; обрываться; ср. підгортати 1—4. підгортатися2, -таюся, -таєшся, підгорнутися, -горнуся, -горнешся (лестью, хитростью добиваться чего-нибудь) разг. подольщаться, подольститься [Вони [жінки] так і знають, коли прохати об чім своїх чоловіків, то так підгорнуться, підлижуться, що й справді повіриш (Рудч.)]. підгортка с.-х. окучка. підгортувати см. підгортати. підгорянин подгорянин, житель подгорья [Різноголоса юрба в строкатому одязі. Гуцули, долиняни, верховинці, підгоряни (Куч.)]. підгорянка подгорянка, жительница подгорья [Чиста, співуча мова дівчат-під- горянок, горлова і повільна в гуцулів* верховинців (Куч.)]. підгоряти, -ряе, підгоріти, -рить подгорать, подгореть [В мене каша підгоряє в духовці!.. (Янов.); Під горою підгоріли трави. Сизий пил на сокирки осів (Дор.)]. підгострений подточенный; подострённый. Ср. підгострювати. підгострий мед. подрстрый. підгострювати, ^рюю, -рюєш, підгострити, -гострю, -гостриш подтачивать, подточить, разг. подвастривать,подострить [Підгострюючи гембля, дід Мартин Розказує щось плутане — безкрає (Рил.); В сінях Антон знайшов косу, підгострив її з кумом Семком (Чорн.)]. підготований см. підготовлений. підготованість см. підготовленість. підготовити см. підготовляти. підготовитися см. підготовлятися. підготовка подготовка [Головне завдання школи — підготовка підростаючого покоління до життя, до суспільно корисної праці (Іст. КПРС); Велике пожвавлення на колгоспних садибах. Тут йде будівництво, підготовка до зими (Київська пр., , 1950, X)]; ~ка кадрів подготовка кадров; артилерійська ~^кавоєн. артиллерийская подготовка [Час артилерійської підготовки кінчився, і пекельний гуркіт поволі стихав (Гонч.)]; бокова, і політична ~-ка воен. боевая и политическая подготовка [Щодня рота займалася бойовою і політичною підготовкою (Гонч.)]; наукова ~»ка научная подготовка [ ..для всякої політичної діяльності потрібна найсерйозніша наукова підготовка.. (Ленін)]. підготовлений, (реже) підготований подготовленный [У нас є повна можливість забезпечити всі колгоспи підготовленими кадрами (Хрущов); Старанно підготована, надійно забезпечена фашистська операція по оволодінню Севастополем ганебпо провалилася (Куч.)]. підготовленість, -ності, (реже) підготова* ність подготовленность [Нести в маси політичні і наукові знання — значить підносити їх комуністичну свідомість, їх культуру, їх підготовленість до розв'язання найважливіших завдань нашого будівництва (Рад. Укр., 1953, XII)]. підготовлений редк. подготовление, подготовка [Відповіддю на війну з боку пролетаріату повинна бути пропаганда, під ге- * |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)