Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нід 368 під товлення і здійснення революційних масових дій з метою повалення панування буржуазії (Ленін)]. См. ещё підготовка, -підготовлюваний подготовляемый [Для дійсного визволення робітничого класу необхідна підготовлювана всім розвитком капіталізму соціальна революція.. (Ленін)]. підготовляння редк. подготавливание, подготовление, подготовка. См. ещё підготовка, підготовляти, -ляю, -ляєш, підготувати, -тую, -туєш и підготовити, -влю, -виш подготавливать, подготовлять, подготовить [Робітники створюють в усьому світі свою, інтернаціональну культуру, яку давно підготовляли проповідники свободи.. (Ленін); Ешелон підготували до відправки на кілька годин раніше строку (Собко)]. підготовлятися, -ляюся, -ляєшся, підготуватися, -туюся, -туєшся и підготовитися, -влюся, -виш с я 1) подготавливаться, подготовляться, подготовиться [Нас охопила лихоманка. Не може ж бути, щоб не існувало способу зостатися живим, коли знаєш, що тебе чекає і є час підготуватися (Янов.)]; ^ ватися до збирання врожаю подготовиться к уборке урожая; 2) страд, з. (несоверш.) подготавливаться, подготовляться [3 досвіду трьох російських революцій ми знаємо, як ці революції підготовлялись і як на грунті кожної з них розвивалась далі внутрішня і міжнародна політика (Ленін)]. підготовний подготовительный. См. ещё підготовчий, підготовник спец, подготбвщик. підготовниця спец, подготовщица. підготовчий подготовительный; (служащий для приготовления) приготовительный [Дбаючи про дальший розвиток свого підприємства, колектив нашої шахти створив великий фронт підготовчих і очисних робіт (Рад. Укр., 1950, III); В Парижі мені довелося працювати в підготовчому* комітеті по скликанню Всесвітнього конгресу прихильників миру (Корн.)]. підготування подготовка [Підготування висококваліфікованих кадрів перекладачів художньої літератури з мов країн народної демократії — одно з невідкладних завдань (Мовозн., 1955, XIїї)]. підготувати см. підготовляти, підготуватися см. підготовлятися, підгоювати, -гоюю, -гоюєш, підгоїти, -гою, -гоїш подлечивать [рану (язву)], подлечить [рану (язву)]. підгоюватися, -гоюється, підгоїтися, -гоїться (о ране) разг. подлечиваться, подлечиться, разг. подживать, поджить. підгравати, -раю, -раєш, підіграти, -раю, -раєш подыгрывать, подыграть. підгребти см. підгрібати, підгризати, -заю, -заєш, підгризти, -зу, -зёш подгрызать, подгрызть, разг. подгладывать, подглодать [Отруту., виллєм з серця і затрем Усякий слід тих споминок важких, Котрі, мов черви, серце підгризали (Фр.); Ковалю, ковалю! покуй нам такі зуби, щоб того явора підгризти! (народна казка)]. підгризень, -зня энт. июньский хрущ. підгризти см. підгризати. підгримовувати, -мовую, -мовуєш, підгримувати, -мую, -муєш подгримировывать, подгримировать. підгримовуватися, -мовуюся, -мовуєшся, під* гримуватися, -муюся, -муєшся подгри- ^ мировываться, подгримироваться. підгримувати см. підгримовувати. підтримуватися см. підгримовуватися. підгрібання подгребание, обл. подгрёбка [Слідом за косовицею провадитиметься в'язання снопів з підгрібанням колосків (Рад. Укр., 1951, VI)]. підгрібати, -баю, -баєш, підгребти, -бу, -бёш 1) подгребать, подгрести [Він ходив собі поза стогами та підгрібав, що набили, перекладаючи хліб на вози (Мирн.)]; 2) (вёслами) подгребать, подгрести [Чкалов підгріб іще ближче й побачив, що тоне якийсь незнайомий хлоп'як (Ільч.)]. підгромаджувати, -джую, -джуєш, підгромадити, -джу, -диш редк. подравнивать, подровнять граблями вспаханную почву; (о сене) обл. подграбливать, подграбить [Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, ..грабельками підгромадив (Фр.)]. иідгруддя подгрудок [Шкіра тварин вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (Соц. тварин., 1956. підгрудинний анат. подгрудйнньщ. підгрудний анат. подгрудный. підгрудочеревний анат. подгрудобрюшный. підгруздок, -дка бот. подгруздок. підгруздь, -дя бот. подгруздь. підгрузок, -зка подгрузник, подгрузок. підґрунтовий геол. подпочвенный [На дні деяких розчахнутих вибухом ям повиступала навіть підґрунтова вода (Гонч.)]. підґрунтя геол., перен. подпочва [У садах, розміщених на чорноземах з достатньо проникним підґрунтям, коріння яблуні заглиблюється до 9 і більше метрів (Колг. Укр., 1956, 4)]. підгрупа подгруппа. підгрязйти: *^» зйло безл. разг. стало грязно [Надворі підгрязило, не дуже добре їхати (Канев. у. — Сл. Гр.)]. підгузок, -зка разг. подгузник, подгузок. підгулювати, -люю, -люєш, підгуляти, -ляю, -ляєш разг. подгуливать (редк.), подгулять, подкучивать (редк.), подкутить [Бог дав йому дочку Мусю — Як не підгуляти, У бесіді з сусідами Скуку не прогнати? (Гл.); Підгуляв, що й з копитів збився (Ном.)]. підгущувати, -щую, -щуєш, підгустити, -гущу, -густиш подгущать, подгустить. піддавало разг. поддавала. піддавання поддавание; спец. разг. поддача. піддавати, -даю, -даєш, піддати, -дам, -даси 1) поддавать, поддать [Марія ще раніш схопила мішок, ніхто й не піддавав їй, і до воза побігла (Головко); Хома, розігнавшись, піддав йому чоботом у спину. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)