Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
11ІД 372 під живитись (Коп.)]; трохи *—вившись разг. немного подкрепившись; 2) страд, з. {несоверш.) подкармливаться; подкрепляться; укрепляться; подкармливаться [На протязі весни і літа всі полви зернових і технічних культур були добре доглянуті, тричі прополювались від бур'янів, підживлювались мінеральними добривами (Рад. Укр , 1950¦ /ХI; ер. підживлювати 1—3. підживлювач спец, подкбрмщик. підживляти см. підживлювати, підживлятися см. підживлюватися, піджидати, -даю, -даєш поджидать [Гриц!>ко піджидав знову знайомих людей, — пе прийшли вражі сини! (В<,вч.)\ Л сам Настусю піджидав, Таки годованку, щоб з нею Собі зробитися ріднею (Шевч.)]. пГджп.іки, -ків редк. поджилки [По людських душах різнули смички. По піджилках вдарили звуки бубна. На танок виходили парами (Чорн.)]. См. ещё жйжкгї піджимати, -маю, -маєш, піджати (підіжму, підіжмеш) редк. поджимать, поджать [Еняй піджав хвіст, мов собака, Мов Каїн, затрусивсь увесь (Котл.); Демонстративно перед самим його носом замкнула хату на колодку й ображено піджала губи (Панч)]. піджиматися, -маюся, -маєшся, піджатися (підіжмуся, підіжмешся) поджиматься, поджаться [Звір здригнувся, шкура на спині йому пересмикнулася, задні ноги ще більше піджались (перекл. з Полового)]. піджинати, -наю, -навш, піджати (підіжну, підіжнеш) поджинать (обл.), поджать (обл.) [Горпина зачала П все піджинати, майже півзагону собі забирала (Фр.)]. піджити1 см. підживати1. піджити2 см. підживати2, підзаголовний подзаголовочный. підзаголовок, -вка подзаголовок [Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» з підзаголовком «Роман з народного життя П. Мирного та І. Білика» було закінчено у 1875 р. (Іст. укр. літ.)]. підзаправитися, -влюся, -вишся фам. подзаправиться [— Я готов, — скромно сказав Яшко. — Підзаправився (Гонч.)], підзахисна, -ної сущ. юр. подзащитная. підзахисний, -ного сущ. юр. подзащитный. підзвіт: в^т бухг. в подотчёт. підзвітний подотчётный [Пальне і мастила для роботи тракторів і моторів комбайнів видас обліковець-заправник особисто або через підзвітних йому водіїв (Колг. Укр., 1958, ЛI;^на сума бухг. подотчётная сумма, подотчёт. підзвітність, -ності подотчётность. підзеленйти, -ню, -нйш подзеленнть. підземелля подземелье [Краще з гордим соколом дружить І підійматись понад гори й^скелі, Аніж короткий вік людський прожить Серед вужів у темнім підземеллі (Руденко); Зоставивши кочегара наверху, Привалов сам швидко спустився в підземелля водокачки (Гонч.)]. підземельний подземельный. підземка ж.-д. разг. подзёмка [Вони спускалися в підземку і бачили Париж знизу (Собко)]. підземний подземный [Земля струснулася від важкого підземного вибуху (Собко); При циклічному графіку роботи значну роль відіграє підземний транспорт (Рад. Укр., 1950, IX)]; <^ні води подземные воды [Підземні водн залягають на різній глибині (Колг. вироби, енцикл.)]; ~-»т поштовхи подземные толчкй. підземник спец. подзёмник. підзивати, -ваю, -ваєш, підізвати, -ву, -вёш подзывать, подозвать [Раптом Прокопенко почав кивати Щорсу пальцем, підзиваючи йрго до себе (Довж.)]. пїдзимки, -ків обл. подзймки, подзймье. підзймній, (речсе) підзимовий с.-х. подзймний [З настанням морозів підзимові посіви часнику вкривають перепрілим гноєм, торфом, листям (Колг. Укр., 1957, 3)]; ~-ня сівба подзймний сев. підзирання подсматривание; подглядывание. Ср. підзирати. підзирати, -раю, -раєш, підзйрити, -рю, -риш обл. подсматривать, подсмотреть, разг. подглядывать, подглядеть. підзміна подсмена. підзмінний подсменный [Ішов час другої вахти, але відпочинку ніхто не мав. Вся підзмінна вахта з'їхала з капітаном на берег (Трубл.)]. підзол1, -лу, редк. підзбльник с.-х. подзол [Коле вугіль, розщеплює атом І родючим робить підзол, На кордоні стоїть з автоматом Наш прославлений комсомол (Дор.); Небо було важким, сірим, землистим, ніби щойпо переораний підзольник (Руденко)]. підзол2, -лу спец. подзол. підзолистий с.-х. подзолистый [На Поліссі розповсюджені легкі підзолисті грунти (Вісник АН УРСР, 1949, 4)]. підзолистість, -тості с.-х. подзблистость. лідзолоутворення с.-х. подзолообразование. підзбльник см. підзол1. підзор, -ра архт., мор. подзор; кормовий ~-»р мор. кормовой подзор. підзорити, -рю, -риш обл. подглядеть [Тільки інколи в куточку Пожуришся стиха, Та гіркою (не сльозою..) Заллєш своє лихо. Як заллєш — мов позабудеш, Пішов шкандибати, Зараз люде і підзорять, Та й ну дорікати (Манж.)]. підзорний: ~»на труба подзорная труба, уст. зрительная тр>ба [Десятки тисяч біноклів і підзорних труб з далеких бере* гів Іван-озера стежили за ракетою (Вл.)\. підзубрювати, -рюю, -рюєш, підзубрити, -зубрю, -зубриш разг. подзубривать, подзубрить. під і см. під3. підібганий, підббганий подогнутый, подвёрнутый; подобранный; поджатый [Правовірні слухали, скупчивши увагу та в такт гойдаючись на підобганих ногах (Коцюб.);—А чи не повідомляє вона про мене? — думав о. Федір, дивлячись з-під ковдри па підібгані губи Марії і на її |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)