Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 371 під, товариство на пустощі, на сваволю (Мирн.)] піддубник, піддубень, -бня бот. поддубовик, поддубень. піддувало поддувало [В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (Ільч.)]. піддувальний поддувальный. піддувати, -ваю, -ваєш, піддути, -дую, -дуєш поддувать, поддуть; (только несоверш. — о слабом движении воздуха — ещё) подве- вать [Він [вітер] штовхав людей у спини, заважав іти жінкам, піддуваючи спідниці (перекл. з Горького)]. піддужувати, -жую, -жуєш, піддужати, -жаю, -жаєш разг. здороветь, поздороветь [А другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати (Фр.)]. піддурювати, -рюю, -рюсш, піддурити, -дурю, -дурпш разг. обманывать, обмануть; (сплутовать) провести (только соверш.), надувать, надуть [Оце так мене піддурюгіп, синочку? Чи ж годиться? (Воен.); Вони їли і міркували, де що вигодніше продати, хто скільки чого зібрав, хто кого й як піддурив (Коцюб.); Не бійсь, мене б не піддурили, Хоч як би не хитрили, Бо я не Чижик! (Лі.I; піддути см. піддувати. піддягання поддевание. піддягати, -гаю, -гаєш и (реже) піддівати, -ваю, -ваєш, піддягти и піддягнути, -дяг- ну, -дягнеш и (реже) піддіти, -діну, -дінеш (что подо что) поддевать, поддеть [Поверх піджака натягнув [Андрій] хутряну безрукавку, що піддівають звичаєм під шинель (Коп.)]. піддячий, -чого сущ. ист. подьячий [Піддячий ніс попереду царську грамоту і зразу ж вручив її гетьманові (Панч)\. піджак, -ка циджак[По роботі вони надівали піджаки й поспішали кожне до свого дому (Смол.)]. піджаковий см. піджачний. піджарений поджаренный [На столі з'явився високий глечик з пареним молоком. Зверху на ньому була темна, піджарена шкурка (Собко)]; добре ~ний хорошо поджаренный, разг. поджаристый. піджарити см. піджарювати. піджаритися см. піджарюватися. піджарка кул. разг. поджарка. піджарювання поджаривание. піджарювати, -рюю, -рюєш, піджарити, -рю, -риш поджаривать, поджарить. піджарюватися, -рюється, піджаритися, -риться поджариваться, поджариться. піджати1 см. піджимати. піджати2 см. піджинати. піджатися см. піджиматися. піджачина уменьш., прен. пиджачок; (прен.— \ещё) пиджачишко [Рудий., застьобував свою безбарвну піджачину (Коцюб.)]. піджачний, (реже) піджаковий пиджачный [На пьому була новенька, щойно випрасувана, піджачна пара (Смол.)]. піджачник спец. пиджачник. піджачок, "Чка умении., прен. пиджачок [Микита взув чоботи, одягнув теплий піджачок (Коп.)]. піджива разг. подкрепление [пищей]. підживати1, -ває, піджити, -живе (о ранах и т. п.) разг. подживать, поджить [У Христі хоч рука трохи й піджила, та палець болів (Мирн.)]. підживати2, -ваю, -ваєш, піджити, -жнвуг -живеш 1) разг. разживаться, разжиться [Піджив паш Лейба: вже й корівка в його» і конячок пара (О., 1861, IX — Сл. Гр.)]; 2) (увеличиваться) редк. прибавляться, прибавиться; (о воде и т. п. — ещё) прибывать, прибыть [Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась, сили підживали (Коцюб.)\ — А глянь-по, Свириде, як вода підживає!.. — звернувся він до товариша. — Десь у верховині дощі випали, — відповів Свирид (Коцюб.)]. підживити см. підживлювати. підживитися см. підживлюватися. підживлений 1) подкормленный; подкреплённый; 2) укреплённый; 3) подкормленный [Посіви буряків уже двічі підживлені мінеральними добривами (Рад. Укр., 1951 > VI)]. Ср. підживлювати 1—3. підживлення с.-х. подкорм, подкормка [Біля озеречка дівчата закінчують підживлення кукурудзи і цукрового буряку (Ст.); Сотні гектарів плодових масивів одержали додаткове підживлення (Київська пр., 1951, VI)]. підживлювати, -люю, -люсш и підживляти* -ляю, -ляєш, підживити, -живлю, -живиш 1) разг. подкармливать, подкормить; (давать есть или пить — ещё) подкреплять, подкрепить; 2) (придавать силу, бодрость} укреплять, укрепить [Цукор потрібний для тіла, він його нагріває, як дрова піч, і підживляє... (Коцюб.)]\ 3) (посевы) с.-х. подкармливать, подкормить [На полях, де не були внесені основні добрива, озимі посіви треба підживлювати повними добривами за підвищеними нормами (Рад. Укр., 1951, II); Мусій Завірюха.. повчає дочку, як підживляти корінь, щоб буряків не попалить (Горд.)]; 4) (делать более живым, перен. — более выразительным, ярким) оживлять, оживить [Он якийсь добродій, підживляючи свою мову енергійними рухами, то пересовує високу шапку з лівого вуха на праве, то насовує її на потилицю (Коцюб.); Сей дощик — радість всім велика. Земля посхла була — от він її змочив; Травицю трохи підживив (Лі.)]; 0 *^ти вогонь (о г 6 и ь) поддерживать, поддержать огонь [Д є в і: .. Дядьку, ось пождч, я хрусту принесу, вогонь підживим (Л. Укр.)]. і підживлюватися, -лююсл, -люєшея и підживлятися, -лгіюся, -ллєшся, підживишся, -живлюся, -живишся 1) (закусывать или выпивать длч приданы* себе боерости, силы) разг. подкрепляться, подкрепиться; (только соверш. разг. — слеска — ещё) подзакусить, заморить червячка [Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло- дверей (Коцюб.); Пострибала аайчиха під- 24* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)