під 370 іііЯ дашші переважують хліб (Головко)]; ер. піддашок; 2) карниз [под крышей] [Лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям (Ко^юо.)]. піддержаний поддержании Й; удержанный; поощрённый. Ср. піддержувати. піддержання поддержание. піддержати ся. піддержувати. піддержка 1) поддержка, поддержание; содействие; поощрение (Широкий рів без піддержки сам собою засипався (Мирн.)]; ср. піддержувати; 2) (поддерживающее приспособление, опора) поддержка; ^*ка для вази поддержка для вазы. піддержуваний поддерживаемый; удерживаемый; поощряемый. Ср. піддержувати. піддержування і) поддерживание [Скоро ми вийшли з села і піддержування строгої урядової поваги зробилося зовсім безпредметне (Фр.)]; 2) (содействие) поощрение. піддержувати, -жую, -жуош, піддержати, -жу, -жиш поддерживать, поддержать; (держа, не давать упасть кому-нибудь, чему-нибудь — ещё) удерживать, удержать; (помогать) оказывать содействие, оказать содействие; (одобрением, похвалой, наградой и т. п. возбуждать желание делать хорошо, лучше) поощрять, поощрйіь (Чи він робить що, а в неї вільна хвилина, — вже вона коло його: коли не помагає, піддержує що, то так стоїть та дивиться (Мирн.)', Вхопивсь за груди й захитався. — Що тобі? — прискочила Соломія до Остапа і піддержала його (Коцюб.); Він сидів між господинею й господарем як сам не свій, піддержував розмову слабо, їв і пив мало (Фр.)]\ ~вати вогонь (огонь) воєн, и пр. поддерживать огонь [Щоб піддержувати вогонь, Одарка раз по раз бігала до печі підкидати сухої соломи (Мирн.)]; ~ вати сили хворого поддерживать силы больного. піддержуючий поддерживающий. піддерти см. піддирати. піддзеркальний подзеркальный. піддзеркальник подзеркальник [Дві лампи освітлювали кімнату; одна стояла на піддзеркальнику (перекл. з Горького)]. піддзьобок, -бка зоол. подклювье. піддивлятися, -ллюся, -лясшея, піддивитися, -дивлюся, -дивишся подсматривать, подсмотреть, разз. подглядывать, подглядеть [ Якось увечері один багатий привід [до попа) дитину хрестити. Тут Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (народна казка)] піддимка лук-сажепец [Зелена піддимка розрослася, як велене руно (II.-Лев.)]. піддир, -ра горн, поддйр. піддирати, -раю, -раєш, піддерти, -ру, -рёш (о гнёздах и т. п.) обл. разорять, разорить; *~ рати бджоли разе, брать соты из ульев [Сердечний звір [ведмідь] перекидався, Плигав, вертівся і качався, Забув і бджоли піддирать (Котл.)]. піддирка горн, поддйрка. піддівати см. піддягати. піддівок, -вка разг девочка-подрбсток [Стар ша — Мокрина була уже піддівком (Гонч.)]. і піддіти см. піддягати. піддобрйти см. піддобрювати. піддобритися см. піддобрюватися. піддобрювання 1) поддабривание; подлаживание; задабривание; ср. піддобрюватися и піддобрювати 1; 2) сдабривание; ср. піддобрювати 2. піддобрювати, -рюю, -рюєш и піддобрйти, -ряю, -ряєш, піддобрйти, -добрю, -добриш 1) задабривать, задобрить [Вона зразу думала лагідним обходженням піддобрйти їх (Фр-)Ь 2) (прибавлять что-нибудь в пищу для вкуса) разг. сдабривать, сдобрить. піддобрюватися, -рююся, -рюєшся и піддобрятися, -ряюся, -риєшся, піддобритися, -добрюся, -добришея разг. поддабриватьсяг поддобриться; (подольщаться) подлаживаться, подладиться [Після сніданку, коли мати пішла на роботу, Вовка почав піддобрюватись до Ігоря (Збан.)]. піддобрйти см. піддобрювати. піддобрятися см. піддобрюватися. піддовбувати, -бую, -буєш, піддовбати, -баю, -баєш поддалбливать, поддолбить. піддоглядний см. піднаглядний. піддоїти см. піддоювати. піддоменник мет. поддбменник [Із збірного залізобетону зроблений ливарний двір і опори піддоменника (Рад. Укр., 1957, VI)]. піддомінанта муз. поддоминанта. піддон мет., воен. и пр. поддон [Натяглися троси, загули на крані мотори, виливниця відірвалася від землі й поволі попливла до канави. Зоя примірилася й точно опустила її на заздалегідь приготовлений піддон (Собко)]. піддонний поддонный. піддонник поддонник. піддослідний физл. и пр. подбпытный [На невеличких латках росли посіяні Остапом Квіткою піддослідні пшениця, овес, ячмінь, кукурудза, соняшник (Минко)]; ~ на тварина опытное животное, подбпыт- ное животное. піддоювання с.-х. поддаивание [У деяких радгоспах запроваджено піддоювання., [отелених] корів (Соц. тварин., 1956, 3)\. піддоювати, -дбюю, -доюєш, піддоїти, -дою, -доїш с.-х. поддаивать, поддойть. піддражнити см. піддражнювати. піддражнювання поддразнивание. піддражнювати, -нюю, -нюєш и редк. піддражнювати, -нюю, -нюєш, піддражнити, -ню, -нйш разг. поддразнивать, поддразнить [Пастухов ніби піддражнював його, милуючись священною серйозністю, з якою він висловлював свої переконання (перекл. з Федіна)', Знявся гамір, сміх, і Совгир пе лаяв, як завжди, навпаки, ще й піддразнював і сам їв (Іван.)]. піддрочити см. піддрочувати. піддрочка: ^ ку давати, дати разг. подзадоривать, подзадорить (Що ти, чорт рудий, піддрочку даєш?!G'дел.)]. І піддрочувати, -чую, -чусш, піддрочити, -рочу, | -рочиш разг. подзадоривать, подзадорить; (к чему-нибудь плохому — ещё) подстрекать, подстрекпуть [Коли не вкраде ножич- ' ка [бурсак], чорнильниці, то піддрочує
|