Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 376 під нибудь — ещё) подваливать, подвалить [Гоптар час від часу підкидав у вогнище хмиз і роздував горно (Баш); Він нашвидку поспідав, збігав у сарай і підкинув корові сіна (Донч.); Боєприпасів було мало — всього півбоєкомплекта: тили відстали. Обіцяють на ранок підкинути (перекл. з Казакевича)]; ^ нути д р о вёць разг. подбросить дровёц, подложить дровёц [Пилип Йовка в цей час підкинув дровець у піч, й полум'я залопотіло весело (Скляр.)]; 3) (тайком класть куда-нибудь) подбрасывать, подбросить, разг. подкидывать, подкинуть, (только соверш.) подметнуть (уст.) [Украде [Тимошка], бувало, який пустячок та й підкине другому, щоб од себе очі одвести (Мирн.)]. підкидатися1, -даюся, -даєшся, підкинутися, -нуся, -нешся 1) вскидываться, вскинуться; (более стремительно — ещё) взмётываться, взметнуться; (только несоверш. — о сердце) разг. колотиться; (быстро вставать, подниматься с места) вскакивать, вскочить [Підкидались на хвилях білі лілеї й жовті маківки (Десн.); Так його трусить, так трусить пропасниця, — аж угору чоловік підкидається, не влежить (Харьк. — Сл. Гр.)\ На старому річищі лишились тільки калюжі, в яких підкидалась риба, що не встигла втекти з водою (Донч.); Одна тільки Галя гостро дивилася на всіх гультяїв — і червона краска грала на її щоках, тоді як серце підкидалося в грудях (Мирн.); Опанас аж підкинувся, мов ужалений (Фр.)]; 2) (только несоверш.) разг. играть чем-нибудь, подбрасывая вверх [Вишеньками забавлятися, яблучками підкидатися (Чуб.)]; 3) (только соверш, — о болезни: внезапно наступить) разг. прикинуться (обл.) [Підкинулась бешиха (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. підкидатися2, -дається и редк. підкйдува- тися, -дується страд, з. 1) подбрасываться; подкидываться; взмётываться; взбрасываться; вздёргиваться; 2) подбрасываться; подкидываться; прикидываться; подваливаться; 3) подбрасываться; подкидываться. Ср. підкидати 1—3. підкидний 1) прил. подкидной, уст, подмётный ;~нйй лист подкидное письмо, уст, подмётное письмо; в *~ного дурня карт. в подкидного дурака, в подкидные дураки; 2) (род. підкидного) сущ. карт. разг. подкидной; в <^ного гуляти играть в подкидпбго [Треба оповістити, що зібралися ми сюди не в підкидного гуляти, як, може, дехто гадає собі (Головко)]. підкйдувати см. підкидати. підкйдуватися см. підкидатися2. підкидьок, -дька подкидыш [Я довідався від неї, що Циганок — підкидьок; ранньою весною в дощову ніч його знайшли біля воріт будинку на лавці (перекл. з Горького); Батька і матері рідних не знав, а взяв його, підкидька, старий лоцман Максим Трохимович Костир (Шер.)]. підкинення подброска. підкинути см. підкидати. підкинутися см. підкидатися1. підкисати, -сає, підкиснути, -не подкисать, подкиснуть. підкислення подкислёние. підкислити см. підкисляти. підкислювання подкислёние. підкисляти, -ляю, -ляєш и підкислювати^ -люю, -люєш, підкислити, -лю, -лиш подкислять, подкислить. підкиснути см. підкисати. підківка, підківочка, підківчйна уменьш.г ласк, подковка [Б'ють дівчата підківками, Хлопці закаблуками (Воскр.); Де стояла, розмовляла — Підківочки знати! (Чуб.); Козаченько коня кує, Гнила Жаба свою дає, — Зроби й мені, батьків сину, Таку ж саме підківчину! (Манж.)]. підкГп см. підкоп. підкірковий уа на т. подкорковый; ^»ві нервові центри подкорковые нервные центры, подкорка. підкірний подкорный. підкіс, -коса техн. подкос. підкісний техн. подкбсный підкісник разг. лента (для косы). підкістковий подкостный. підкладати, -даю, -даєш, підкласти, -ладу, -ладёш и підложйти, -ложу, -ложиш под- кладывать, подложить; (подменивать — еще) подставлять, подставить [Сапери-під- ривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу (Гонч.); Парубок підклав одну руку під голову, а другу одкинув на траву (Н.-Лев.); А козак добре дбає, ..Коневі частенько зеленого сіна підкладає (дума); Яєць підкладають .стільки, щоб гуска добре закривала їх своїм тілом (Колг. вироби, енцикл.)]; 0 ^ти дров до багаття перен. подливать, подлить масла в огонь [Чіпка кричав.. Кругом його дедалі більшала та більшала купа людей; довго слухали мовчки; потім хто-небудь увертав і скоє слово — підкладав дров до багаття (Мирн.)]; ^тв руки кому перен. разг, помогать, помочь кому [Не туди віл дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Барв.)]; ~сти свиню перен. разг. подложить свинью [Сталеваром хочеш бути?.. Так?.. А пильнувати діла не вмієш! Який же ти сталевар, коли сталеварам /свиню підклав? (Руденко)]; рук своїх не ^ ложиш переч, разг. ничем горю (беде) не поможешь. підкладень, -дня (яйцо) обл. подкладень. підкладка 1) подкладка; ~ка пальта подкладка пальто; 2) (предмет, подложенный подо что-нибудь для опоры) техн.у ж.-д. и пр. подкладка [Од хвіртки до ганку й до комори лежали по землі стежкою, збиті докупи, дві дошки на підкладках з колодочок (Н .-Лев.)]; 3) (действительная, но скрытая причина каких-нибудь действий, событий) перен. подкладка, разг. подоплёка [Класова підкладка соціал-шовінізму і опортунізму одна й та сама: союз невеликої верстви привілейованих робітників, із «своєю» національною буржуазією проти мас робітничого класу.. (Ленін)]. підкладковий подкладочный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)