Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 377 під. підкладний подкладной; г-не судно мед. подкладное судно. підкладочний техн., ж.-д. подкладочный. підклас, -су биол. подкласс. підкласти см. підкладати. підклацувати, -цую, -цуєш, підклацнути, -ну, -непі подщёлкивать, подщелкнуть. підклеїти см. підклеювати. підклейка 1) (действие) подклейка; ср. підклеювати; 2) сапожн. подклейка [Роззувають його. Викидають стілки з чобіт, підклейку порють... (Тесл.)]. підклепати см. підклепувати. підклепування техн. подклёпывание, подклёпка. підклепувати, -пую, -пуєш, підклепати (під- клепаю, підклепаєш и підклеплю, підклеплеш) техн. подклёпывать, подклепать. підклеювання подклёивание, подклейка. підклеювати, -лёюю, -леюєш, підклеїти, -лею, -леїш подклеивать, подклеить [Юрко збирав колекцію марок. Уеєсь час клеїв їх, підклеював, переклеював (Донч.)]. підкликати, -каю, -каєш, підкликати, -лйчу, -лйчеш подзывать, подозвать, разг. под- кликать, подклйкнуть [Настя часто бачить її в садах, підкликає і щиро балакає з пею далеко від зайвих ушей (Тулуб); Біля блоку Ґонтаря підкликали до телефонної будки (Баш)]. підклинити см. підклинювати. підклинювання подклйнивание, підклинювати, -нюю, -нюєш, підклинити, -ню, -ниш подклинивать, подклинить. підклітка техн. подклётка. підклювати см. підкльовувати. підключати, -чаю, -чаєш, підключити, -лючу, -лючиш подключать, подключить [За високими стогами — На «четверту» [швидкість] підключу І колгоспними степами Знов на станцію лечу (Ол.)]. підключатися, -чаюся, -чаєшся, підключитися, -лючуся, -лючишся подключаться, подключиться [Наташа: Ех, дівча- тоньки ви мої! Та ми тут створимо таку бригаду, щоб аж на фронті слава пішла! ..А поки що он до тітки Насті підключайтесь (Баш)]. підключений подключённый [В усіх цехах встановлено гучномовці, підключені до радіостанції «Урожай» (Рад. Укр., 1955, /)]. підключити см. підключати. підключитися см. підключатися. підключичний анат. подключичный. підкльовувати, -льовує, підклювати, -лює подклёвывать, подклевать. підкова подкова [Знайшов Юрко кінську підкову на дорозі (Козл.); Як загнав на слизьке, то про підкови згадав (приказка); Не жалій ухналя, бо підкову згубиш (прислів'я); Праворуч Уга підковою охоплювала Яруги (Коп.); Лице його було сіре і змучене, і темні підкови лежали під очима (Риб.)]. підкований 1) подкованный [Кінь підкований, готовий. Дякуй пам та їдь здоровий (Тич.); Вулицею, стукаючи по бруку підкованими чобітьми, з речовими мішками за плечима йшли до військкомату молоді партизап» (Борз.)]; 2) подкованный [Ось коли він пошкодував, що не підкований з теорії!" (Янов.)]. Ср. підковувати 1—2. підкованість, -ності подкованность [..стаа господарства залежить багато в чому від технічної і організаційної підкованості господарських кадрів (Сталін)]. підковзнутися см. підсковзнутися. підковна подковка. підковний подковный. підковоніс, -носа зоол. подковонос. підковоподібний подковообразный. підсовування подковывание, подковка, ковка., підковувати, -ковую, -ковуєш, підкувати,, -кую, -куєш 1) ковать, подковывать, подковать [В і т т і г: ..За цілий тиждень я й одної коняки не підкував (перекл. Л. Українки)]; 2) (давать кому-нибудь, запас нужных сведений, знаний) перен. разг. подковывать, подковать. підковуватися, -ковуюся, -ковуєшся, підкуватися, -куюся, -куєшся 1) подковываться, подковаться [Б а к а л я р: ..Це ж; той самий баламут, Що мене морочив тут! Він дурив мене зухвало, Бо тоді я тямив, мало, А тепер я підкувавсь — Не на того» він нарвавсь! (перекл. Лукаша)]; ер. під-» ковувати 2; 2) страд, з. (несоверш.) коваться, подковываться; подковываться [Тут кувались вози, ..підковувались копі (Фр.)]\* ер. підковувати 1—2. підколений, підколотий подколотый. підколення подколка. пі іколінііий анат. подколенный. підколінник подколенник. підколінок, -нка анат. подколенок, разг.. подколенка. підколоти см. підколювати. ^ підколотий см. підколений. підколочувати, -чую, -чуєш, підколотити,, -лочу, -лбтиш подмешивать [в жидкость], подмешать [в жидкость]. підколупувати, -пую, -пуєш, підколупати,, -паю, -паєш и підколупнути, -ну, -непі подковыривать, подковырять, подковырнуть, разг. подколупывать, подколупнуть. підколювання подкалывание, подколка. підколювати, -люю, -люєш, підколоти, -колю,, -колеш 1) подкалывать, подколоть; (слегка ранить чем-нибудь острым — ещё) укалывать, уколоть [На полковника тільки озирнувся [Косинський] й різко підколов- копя острогами (Ле)]; ~лоти ногу разг. уколоть ногу; вогнать занозу в пбгу; ^лоти н о ж ё м (нанести ранение) разг. подколоть ножом; 2) (прикреплять, присоединять к Чему-нибудь) подкалывать^ подколоть [Коли б Голубенко був у цьому» зацікавлений, можна було б запросити з частини [виписку з наказу], підколоти да справи (Руденко)]; 3) (язвить) перен. колоть, кольнуть, укалывать, уколоть, разг. подковыривать, подковырнуть [Усі були* проти нього — і лаяли, і сміялися, й підколювали його (Сміл.)]. підколювач подкалыватель. підкомірець, -рця, підкомірчик подворотник; подворотничок [Голився [Вогневик] щоде» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)