Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під .381 під . , і підкроїти см. підкроювати2. підкроїти см. підкраювати. під кроквяний строит, подстропильный. підкрохмалювати, -люю, -люєш, підкрохмалити, -лю, -лиш подкрахмаливать, подкрахмалить. підкроювати1 см. підкраювати. підкроювати2, -роюю, -роюєш, підкроїти, -рою, -роїш порти, подкраивать, подкроить. підкрутити см. підкручувати. підкрутитися см. підкручуватися. підкручений 1) подкрученный [По шляху слідом за візком, на якому сидів військовий з хвацько підкрученими вусами, ступало кілька десятків людей (Риб.)]; 2) подвинченный, подкрученный, подвёрнутый; подверченный. Ср. підкручувати 1—2. підкручення разг. подкрутка, подвёртка. підкручування 1) подкручивание; 2) подвйн- чивание, подкручивание, разг. подкрутка, подвёртывание, подвёртка. Ср. підкручувати 1—2. підкручувати, -чую, -чуєш, підкрутити, -ру- ЧУ* -рутині 1) подкручивать, подкрутить [Лікар підкручує вуса і руки повільно за спину хова... (Пере.)]) ~тйти лампу подвернуть фитиль в лампе, поднять фитиль в лампе, разг. подвернуть лампу [Оце як поснуть уже всі учениці, то вона встане потихеньку-поти- хеньку, бо забороняється це, лампу підкрутить, читає (Тесл.)]\ 2) (завинчивать туже) подвинчивать, подвинтить, подкручивать, подкрутить, подвёртывать, подвернуть, разг. подвертеть [Він таки знову щось помацав у моторі, щось наче підкрутив, брязнув капотом... (Сміл.); Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів! (приказка)]; 3) (воздействовать на кого-нибудь, побуждая к усилению деятельности) перен. разг. подкручивать, подкрутить. підкручуватися, -чується, підкрутитися, -ру- титься 1) подкручиваться, подкрутиться, подвёртываться, подвернуться; 2)страд.з. (несоверш.) подкручиваться; подвинчиваться, .подкручиваться, подвёртываться; ср. підкручувати 1—2. підкувати см. підковувати, підкуватися см. підковуватися. підкуп, -пу подкуп [У країнах з давньою демократично-парламентською культурою буржуазія чудово навчилась діяти не тільки насильством, а й обманом, підкупом, лестощами, аж до найвитонченіших форм 'цих прийомів (Ленін)]. підкупати см. підкуповувати, підкупаючий подкупающий. підкупити см. підкуповувати. підкуплений подкупленный; прикормленный. Ср. підкуповувати, підкупляти см. підкуповувати, підкупний разг. прен. подкупный, подкупной. підкупність, -ності разг. прен. подкупность, підкуповувати, -повую, -повуєш и підкупати, -паю, -паєш и разг. підкупляти, -ляю, -ляєш, підкупити, -куплю, -купиш подкупать, подкупить; (перен.: располагать к ¦себе, задабривать чем-нибудь разг. — ещё) прикармливать, прикормить [Буржуазія іде на найлютіші злочини, підкуповуючи покидьки суспільства і елементи, що опустились, споюючи їх для цілей погромів (Ленін); Ми, комуністи всього світу, захищаємо інтереси величезної більшості трудящих, а мізерну меншість трудящих капіталісти підкупали за високу плату і робили з них вірних слуг капіталу (Ленін); Щирий і дружній тон, яким говорив Роман, підкупляли його на розмову по щирості (Минко); Казидорога: ..Пішла моя справа по судах, а він узяв та й підкупив мого адвоката, і я програв (Фр.)]. підкурений 1) подкуренный [Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; тепер би йому товаришів, розваг... Але їх не було, і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Сміл.); А ось коли набереться в мене сто тисяч добірного війська, підкуреного порохом і загартованого в боях, з доброю зброєю та арматою, — тоді заговорю я по-іншому (Тулуб)]; 2) подкуренный. Ср. підкурювати 1—2. підкурити см. підкурювати. підкуритися см. підкурюватися. підкурка спец, подкурка. підкуркульник подкулачник [— Плечима знизуєш, а підкуркульники розвели агітацію. А ти що, піддакуєш? — крізь зуби процідив Павлюк (Коп.)]. підкуркульниця подкулачница. підкуркульський подкулачный. підкурювання 1) подкуривание; (спец. — ещё) подкурка [Раз якось., довелось мені пустити дим просто в обличчя добродієві Дми- тренку.. Добродій Дмитренко, внаслідок того підкурювання, чхнув (Самійл.)]; 2) подкуривание. Ср. підкурювати 1—2. підкурювати, -рюю, -рюєш, підкурити, -курю, -куриш 1) спец., перен. подкуривать, подкурить; 2) (приём лечения у знахарей) уст. подкуривать, подкурить [3 полу почувся стогін. — ЦитьІ — накинулась на Андрія Маланка: — бачиш — заслабла... Біжи зараз по Мар'яну... може, одшепче, підкурить чи переполох викачає... (Коцюб.)]. підкурюватися, -рююся, -рюєшся, підкуритися, -курюся, -куришся 1) уст. подкуриваться, подкур йться [Підкурюються од бешихи (Ном.)]; 2) страд, з. (несоверш.) подкуриваться; ср. підкурювати 1. підкурювач спец. подкурщик. підкурювачка спец, подкурщица. підкуса редк. искушение. підкусити, підкусювати см. підкушувати. підкутати см. підкутувати. підкутий подкованный. підкуття подковка. підкутувати, -тую, -туєш, підкутати, -таю, -таєш подкутывать, подкутать. підкушувати, -шую, -шуєш и обл. підкусювати, -сюю, -сюєш, підкусити, -кушу, -кусиш 1) (клещами, плоскогубцами) спец. подкусывать, подкусить; 2) (перен.: под- I девать, с ехидством подмечать что-нибудь |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)