Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ПІД 383 піл підласий разг. белобрюхий [Став він уже більше нудьгувати тоді, коли підласий або сірий віл захворіє, — ніж од припо- вістки батькової за татарський набіг... (Мирн.); А диви, скажуть, наймичка, Со- куренкова Надія, свою підласу на вигін править (Ле)\. підластитися см. підлащуватися. підлатаний починенный; подлатанный. Ср. підлатувати. підлатувати, -тую, -туєш, підлатати, -таю, -таєні чинить, починять (разг.), починить, разг. подлатывать, подлатать [Підлатавши, де треба, пошарпаний жупан і шаровари Омелянові, з раннього ранку водила його всюди Арінка (Ільч.)]. підлащування подолыцёние. підлащуватися, -щуюся, -щуешся, підластитися, -лащуся, -ластишся разг. подольщаться, подольститься, (реже) разг. подлащиваться, подластиться, редк. подбиваться, подбиться; (подделываясь под чьё-нибудь мнение, настроение) разг. подыгрываться, подыграться; (только несоверш.: искать сближения ради выгоды) льнуть [Гнат підлащувався до Явдохи, бо вона була матір'ю його Насті (Коцюб.)] Та, по-моєму, давайте пошлем лисицю. Вона здатна на хитрощі, може, вона зуміє підластитися до лева і розкаже йому, в чім діло (народна казка)]. підлева кул. подливка, подлива, соус [[їли] свинячу голову до хріну І локшину на переміну, Потім з підлевою індик (Котл.)]. См. ещё підлива 2. підлегеневий анат. подлёгочный. підлеглий 1) прил. подчинённый; (находящийся введении—ещё) подведомственный; (находящийся под чьей-нибудь властью, под чьим-нибудь начальством — ещё) подвластный, уст., шутл. подначальный; (зависимый, несамостоятельный) уст., шутл. под- невольпый [Уся взагалі «епоха реформ» 60-х років лишила селянина убогим, забитим, темним, підлеглим поміщикам-крі- посникам і в суді, і в управлінні, і в школі, і в земстві (Ленін); І кожен камінь, кожна цегла Нагадують у цім краю, Як мужність, воїнам підлегла, Співала піснею в бою (Дмитр.)]; ~лий законам подчинённый законам [На станції і біля станції на широкому плацу також панував неймовірний, немовби не підлеглий жодпим законам, рух (Скляр.)]; 2) прил. обл. прелый [Підлегле борошно (Сл. Гр.)]; 3) (род. підлеглого) сущ. подчинённый. [Усі підлеглі швидко встигли познайомитися із трохи дивним характером Берзаріна (Соб- ко)]; тримати (держати) в руках своїх *—лих держать в руках своих подчинённых. підлеглість, -лості подчинённость, подчинение; подведомственность; подвластность; подневольность [На роботі обер-майстер для Степапа — начальство, а тут вони раптом помінялись ролями: старий сам опинився в підлеглості у свого крановщика, нашого демократично обраного бригадира (Гонч.)]. Ср. підлеглий 1 підленький разе, презр. подленький. підлесливий, редк. підлесний І) прил. льстивый, заискивающий, книжн. уст. искательный; (чрезмерно услужливый — ещё} угодливый; (раболепный) книжн. подобострастный, низкопоклоннический [ Пріор г хоч і не зводив з патера Гаудентія свого пильного погляду, не слухав уже його підлесливої., бесіди (Фр.)]; 2) (род під- лёсливого) сущ. льстец [бережись підле- слиеого, як потайного собаки! (приказка)]. підлесливість, -восгі льстивость, заискивание; искательство, искательность; угодливость,^ угодничество; подобострастие, подобострастность, низкопоклонничество, низкопоклонство [Лобода, улесливо струшуючи турецький ріжок, сипав тютюн на простягнену долоню.. Микошинський.. втішавсь підлесливістю полковника (Лг)]. Ср. підлесливий 1. підлеслива нар. льстиво, заискивающе; угодливо; подобострастно [Моссаковський був. ласкавий, кланявся, але не дуже щиро, а більше підлесливо, як кланяється нижчий вищому (Н.-Лев.)]. Ср. підлесливий 1. підлесний редк. 1) см. підлесливий 1; '?) заманчивый; (сильнее) соблазнительный, книжч. обольстительный [Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі остатись, покинуть братчиків, тягнеться, одурений підлесною думкою (Мирн.)], підлесник льстец; угодшік; шпкопоклошшк, уст ласкатель [Так! пастух у полі — владар, Трон йому — гора крута, Сонечко над головою — То корона золота. У ногах у нього вівці, Мов підлесники двірські (Л. У*р.)]. Ср. підлесливий 1. підлесниця угодница; низкопоклонница. Ср. підлесливий 1. підлестити см. підлещувати. підлеститися см. підлещуватися. підлетіти см. підлітати. шдлёточ пир. редк. перелетая с места на место [Рухався полем тракторний агрегат, оповитий хмарою куряви, і галич, шукаючи поживи, ішла за ним підлетом (Гонч.)]. підлещати см. підлещувати. підлещування подолыцёние; подмазывание; заискивание, угодничание, угодничество [Ось коли вона знайшла йому ціну, зрозуміла його підлещування (Коцюб.)]. Ср. підлещуватися підлещувати, -щую, -щуєш и підлещати, -щаю, -щаєш, підлестити, -лещу, -лестиш (кого) льстить, польстить (кому) [У Мар- тохи двоїлось почуття: і дражнило її панське втручання в її родину, і підлещала папська ласка до її дитини (Л. Укр.)], підлещуватися, -щуюся, -щуешся, підлеститися, -лещуся, -лёстишея (до кого) подольщаться, подольститься (к кому), фам. подмазываться, подмазаться (к кому); (только несоверш.— пресмыкаясь перед кем — ещё) заискивать, угодничать, раз*', лебезить, егозить; (приноравливаясь к чьим-нибудь [привычкам, вкусам — ещё) подлаживаться, подладиться (под к го), разг. подделывать- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)