Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

щід
384
під
ся, подцслаться (под кого) [Я знаю, що
коли він підлещується до мене, то мав
в тім свій інтерес (Фр.)\ В неї вже давно
була думка підлеститися до діда й
найнятись в його за наймичку (Н.-Лев.)].
підлива 1) строит, подливка; 2) кул.
подливка, подлива, соус [Дослідник готує його
[добриво] так, наче першокласний
куховар якусь заморську підливу (Донч.); До
вовчого м'ясива собача підлива (II ом.)].
•підліїгсанші подливание, подливка, подлив.
підливати, -ваю, -ваєш, підлити и піділляти
(піділлю, піділлєш) 1) подливать, подлить;
(прибавлять, наливая ран. — ещё)
прилив іть, прилить [Власівна уже вдруге
підливає гас у лампу (Грач.)]; ^ваги,
^ лй ги масла в о г 6 н ь (у в о г 6 п ь) пе-
рел. подливать, подлить масла в огонь [Він
одразу ж зрозумів, як важко Валентині,
але показувати, що йому теж нелегко, не
хотів, бо не могло тільки підлити масла в
огонь (Руденко)]; 2) обл. поливать,
полить (растение) [Щодень ішов дід у город,
набравши води повен рот, свою ріпку
підливав, їй до житгя охоти додавав (Фр.);
Де ся діла тая дочка, Що садила, підливала
яворочка? (Чуб.)].
-лідливатися, -вається, підлитися
(піділлється) подливаться, подлиться.
підливка 1) (действие) подливка; 2) строит.
подливка; 3) кул. редк.подливка, подлива,
сбус.
підливний 1) строит, подливной; ^на' кл&Д-
ка подливная кладка; 2) спец. подливной;
^нйй м л и н подливная мельница.
'підлигач разг. неодобр, приспешник.
підлиза м. и ж% р., підлизень, -зня м. р.,
редк. підлизник ле. р., підлизниця ж. р.
разг. неодобр, подлиза (м. и ж. р.),
подлаз (м. р.), подлаза (м. и ж. р.), подлипала
(.и. и ж. р.) [Прилащиться підліна хоч
до кого: Солодкії* слова Приманюють
великого й малого (Гл ); Вони переконалися,
що .характер у Мишу ні формується
справжній, ні в кого він підлизою не був і не
Суде (Яно*); А то ще Кутернога,
Підлизник панський, пес огой... (/-"а*.)].
підлизати см. підлизувати.
підлизатися см. підлизуватися.
підлизень, підлизник см. підлиза.
підлизниця см. підлиза.
підлизування1 подлизывание. Ср підлизувати.
підлйзувшня2 подлизывание [Підлизування
сім'ї дядькової до дідуся не бачила воич,
а просго доіляд.. людський (Тесл.)]. Ср.
шдлйзуватиея.
підлизувати, -з^ю, -зуєш, підлизати, -лижу,
-лижеш подлизывать, подлизать
[Мерехтливе повітря м'яко струмувало, наче підли-
ЗVЮчи своїми рухливими течіями
потойбічні висот (Гонч.)].
підлизуватися, -зуюся, -зуєшся, підлизатися,
-лижуся, -лижешся разг. подлизываться,
подлизаться; (подделываясь под чьё-нибудь
мнение, настроение — ещё) подыгрываться,
подыграться; (только иесоверш.—
пресмыкаясь перед кем-нибудь — ещё) подлипать
[Він вмів підлизатись до посесора так, що
шосесор оддав йому два., шинки (Н.-Лев.)].
підлий презр. подлый, низкий, перен.
низменный; (преступный — ещё) злодейский
[Підле вбивство парламентерів викликало
хвилю гніву й обурення серед наших
військ (Гонч.)]; ^ле запобігання
пбдличание; ~лий учинок подлый
поступок.
підлиняти, -няє раза, подлинять.
підлипайло м. и ж. р. раз*, подлипала.
підлипати, -паю, -пзєш, підлипнути, -ну,
-непі подлипать, подлипнуть
підлисок, -ска (молодая лисица) подлисок.
підлити см. підливати.
підлитися см. підливатися.
підлідний подлёдный [Вони [рибалки].,
успішно провадять підлідний вилов риби (Рад.
УкРу 1954, III)].
підлізати, підлізти см. підлазити.
підлікар, -ря уст. подлекарь.
підліковувати, -кбвую, -ковуєш, підлікувати,
-кую, -куєш подлечивать, подлечить.
підліковуватися, -ковуюся, -ковуєшся,
підлікуватися, -куюся, -куєшся
подлечиваться, подлечиться [Віра не змогла
схилити дівчину на одвертість і умовити
підлікуватися (Грим.)].
підлікувати см. підліковувати.
підлікуватися см підліковуватися.
підліплювати, -люю, -люєш, підліпити,
-ліплю, -ліпиш подлеплять, подлепить.
підлісний подлёсный.
підлісник бот. (Запісиїа Ь.) подлёсник.
підлісок, *-ска подлесок [3 кущів підліска
линуть перші, не дуже дзвінкі й ще
непевні трелі солов'їв (Шиян)].
підлісся подлесье.
пїчлість, -лості йбдлость, низость;
низменность [Мужню силу хоч похилить горе,
Та не зломить, в підлість пе поверне (Фр.)];
вчинити *^ть сподличать. Ср. підлий.
підліт, -льоту подлёт.
підлітати, -таю, -таєш, підлетіти, -лечу,
-легйш 1) подлетать, подлететь [Юрій
прокинувся аж тоді, коли підлітали до
Німеччини (Сойко); Жайворонок підлетів
невисоко й повиснув, мов на ниточці
(Янон.); До нас підлетів зв'яшовий од
Ковпака (Верш.)]; 2) (только соверш.)
пролететь [немного] [Де пожар погорить,—
крильцями підлечу; де травипя полягла,—
ніжками підбіжу (Метл.)]\ 3) (только
соверш. — с отрицанием не) быть не в со
стоянии лететь I Уже й не підлетить сокіл»
знемігся, сів (Сл. Гр.)].
підлітковий подростковый.
пїдііток1, -тка подросток, уст. отрок,
отроковица (ж. р.), обл. подлеток [Підлітком
вступив Андрійко до колгоспу (Гад. Укр.,
1051, VIII); Тоді ще підлітком була, а
тепер дівка вже (Гоїовко); 3 підлітка
працюючи на торговельних суднах, він нібито
встиг уже побувати в далеких плаваннях
(Гонч.)].
підліток2, -тка охотн. подлеток, слёток.
пїдлітство редк. отрочество (книжн.) [—
Такий він є, — Потвердив інженер. —
Чутливий, добрий, 3 ясним і певним поглядом
у завтра. — А хлопцем був бешкетник, —

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)