щід 384 під ся, подцслаться (под кого) [Я знаю, що коли він підлещується до мене, то мав в тім свій інтерес (Фр.)\ В неї вже давно була думка підлеститися до діда й найнятись в його за наймичку (Н.-Лев.)]. підлива 1) строит, подливка; 2) кул. подливка, подлива, соус [Дослідник готує його [добриво] так, наче першокласний куховар якусь заморську підливу (Донч.); До вовчого м'ясива собача підлива (II ом.)]. •підліїгсанші подливание, подливка, подлив. підливати, -ваю, -ваєш, підлити и піділляти (піділлю, піділлєш) 1) подливать, подлить; (прибавлять, наливая ран. — ещё) прилив іть, прилить [Власівна уже вдруге підливає гас у лампу (Грач.)]; ^ваги, ^ лй ги масла в о г 6 н ь (у в о г 6 п ь) пе- рел. подливать, подлить масла в огонь [Він одразу ж зрозумів, як важко Валентині, але показувати, що йому теж нелегко, не хотів, бо не могло тільки підлити масла в огонь (Руденко)]; 2) обл. поливать, полить (растение) [Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку підливав, їй до житгя охоти додавав (Фр.); Де ся діла тая дочка, Що садила, підливала яворочка? (Чуб.)]. -лідливатися, -вається, підлитися (піділлється) подливаться, подлиться. підливка 1) (действие) подливка; 2) строит. подливка; 3) кул. редк.подливка, подлива, сбус. підливний 1) строит, подливной; ^на' кл&Д- ка подливная кладка; 2) спец. подливной; ^нйй м л и н подливная мельница. 'підлигач разг. неодобр, приспешник. підлиза м. и ж% р., підлизень, -зня м. р., редк. підлизник ле. р., підлизниця ж. р. разг. неодобр, подлиза (м. и ж. р.), подлаз (м. р.), подлаза (м. и ж. р.), подлипала (.и. и ж. р.) [Прилащиться підліна хоч до кого: Солодкії* слова Приманюють великого й малого (Гл ); Вони переконалися, що .характер у Мишу ні формується справжній, ні в кого він підлизою не був і не Суде (Яно*); А то ще Кутернога, Підлизник панський, пес огой... (/-"а*.)]. підлизати см. підлизувати. підлизатися см. підлизуватися. підлизень, підлизник см. підлиза. підлизниця см. підлиза. підлизування1 подлизывание. Ср підлизувати. підлйзувшня2 подлизывание [Підлизування сім'ї дядькової до дідуся не бачила воич, а просго доіляд.. людський (Тесл.)]. Ср. шдлйзуватиея. підлизувати, -з^ю, -зуєш, підлизати, -лижу, -лижеш подлизывать, подлизать [Мерехтливе повітря м'яко струмувало, наче підли- ЗVЮчи своїми рухливими течіями потойбічні висот (Гонч.)]. підлизуватися, -зуюся, -зуєшся, підлизатися, -лижуся, -лижешся разг. подлизываться, подлизаться; (подделываясь под чьё-нибудь мнение, настроение — ещё) подыгрываться, подыграться; (только иесоверш.— пресмыкаясь перед кем-нибудь — ещё) подлипать [Він вмів підлизатись до посесора так, що шосесор оддав йому два., шинки (Н.-Лев.)]. підлий презр. подлый, низкий, перен. низменный; (преступный — ещё) злодейский [Підле вбивство парламентерів викликало хвилю гніву й обурення серед наших військ (Гонч.)]; ^ле запобігання пбдличание; ~лий учинок подлый поступок. підлиняти, -няє раза, подлинять. підлипайло м. и ж. р. раз*, подлипала. підлипати, -паю, -пзєш, підлипнути, -ну, -непі подлипать, подлипнуть підлисок, -ска (молодая лисица) подлисок. підлити см. підливати. підлитися см. підливатися. підлідний подлёдный [Вони [рибалки]., успішно провадять підлідний вилов риби (Рад. УкРу 1954, III)]. підлізати, підлізти см. підлазити. підлікар, -ря уст. подлекарь. підліковувати, -кбвую, -ковуєш, підлікувати, -кую, -куєш подлечивать, подлечить. підліковуватися, -ковуюся, -ковуєшся, підлікуватися, -куюся, -куєшся подлечиваться, подлечиться [Віра не змогла схилити дівчину на одвертість і умовити підлікуватися (Грим.)]. підлікувати см. підліковувати. підлікуватися см підліковуватися. підліплювати, -люю, -люєш, підліпити, -ліплю, -ліпиш подлеплять, подлепить. підлісний подлёсный. підлісник бот. (Запісиїа Ь.) подлёсник. підлісок, *-ска подлесок [3 кущів підліска линуть перші, не дуже дзвінкі й ще непевні трелі солов'їв (Шиян)]. підлісся подлесье. пїчлість, -лості йбдлость, низость; низменность [Мужню силу хоч похилить горе, Та не зломить, в підлість пе поверне (Фр.)]; вчинити *^ть сподличать. Ср. підлий. підліт, -льоту подлёт. підлітати, -таю, -таєш, підлетіти, -лечу, -легйш 1) подлетать, подлететь [Юрій прокинувся аж тоді, коли підлітали до Німеччини (Сойко); Жайворонок підлетів невисоко й повиснув, мов на ниточці (Янон.); До нас підлетів зв'яшовий од Ковпака (Верш.)]; 2) (только соверш.) пролететь [немного] [Де пожар погорить,— крильцями підлечу; де травипя полягла,— ніжками підбіжу (Метл.)]\ 3) (только соверш. — с отрицанием не) быть не в со стоянии лететь I Уже й не підлетить сокіл» знемігся, сів (Сл. Гр.)]. підлітковий подростковый. пїдііток1, -тка подросток, уст. отрок, отроковица (ж. р.), обл. подлеток [Підлітком вступив Андрійко до колгоспу (Гад. Укр., 1051, VIII); Тоді ще підлітком була, а тепер дівка вже (Гоїовко); 3 підлітка працюючи на торговельних суднах, він нібито встиг уже побувати в далеких плаваннях (Гонч.)]. підліток2, -тка охотн. подлеток, слёток. пїдлітство редк. отрочество (книжн.) [— Такий він є, — Потвердив інженер. — Чутливий, добрий, 3 ясним і певним поглядом у завтра. — А хлопцем був бешкетник, —
|