Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ШД 387 під не було чим підмастити попа, і він дав ім'я немовляті — Венедикт (Донч.)]. підмащуватися, -щуєтьея страд, з. прям., перен. подмазываться. підмелювати^-люю, -люєш, підмолбтп, -мелю, -мёлеш подмалывать, подмолоть. підмерзання подмерзание [Як показала практика багатьох господарств, доброму приживленню і росту підсаджуваних дерев та захистові їх коріння від підмерзання зимою., сприяє мульчування (Колг* Упр., 1957, 2I підмерзати, -зає, підмерзнути, -не 1) подмерзать, подмёрзнуть, разг. подстывать, подстыть [Був початок березня, удень пригрі- валр сонце, на вулицях вилискувала грязюка, а вночі підмерзало, сковувало калюжі (Донч.)]; 2) (немного портиться от мороза) подмерзать, подмёрзнуть [В зв'язку з кращим прогріванням грунту у плодових дерев на південних схилах раніше припиняється період спокою, і через те у них ослаблюється морозостійкість і вони скоріше підмерзають (Колг. Укр., 1957\ 6); Учора розкрив для проби кагата з картоплею на полі, а картопля і підмерзла (Куч.)]. підмерзлий подмёрзший, разг. подмёрзлый [Коні та вівці козацькі паслися в степу і взимку.. Вони розгрібали копитами сніг і здобували з-під нього підмерзлу пашу (Тулуб)]. підмерзнути см. підмерзати. підмести см. підмітати. підмет1 грам, подлежащее (сущ.). підмет2 обл. 1) конопляник [Праворуч від стежки, попід круті горби, слався широкий підмет (Козач.)]; 2) грядка. підметати см. підметувати. підметений подметённый [Радував зір чистий, дбайливо підметений дворик і чепурна хатинка, як у вінку, в кучерявій зелені саду (Ткач)]. підметка, (реже) підметок, -тка подмётка [Підмеїка од черевика одлетіла, добре хоч Оленка найшла (Горд.)]; О в ^ткп не годитися кому разг. в подметки не годиться кому [— Адже твій Безрукий і ти разом з ним Павлюкові в підметки не годитеся... — знизала плечима Таня (Коп.)]; на б і г у (н а ходу) рвати*— тки перен. фам. на ходу подмётки рвать [Козаков вів свою лобату братву, що вміла на бігу рвати фашистські підметки (Гонч.)]. підметковий' подмёточный. підметовий грам, подлежащный. підметок см. підметка. підметувати, -тую, -тусш, підметати, -таю. -таєш портн. подмётывать, подметать. підмив, -ву подмыв. підмиваний подмываемый [Шуміла ріка, падали пласти землі, підмивані стрімливою течією (перекл. з Мальцева)]. підмивання подмывание. підмивати, -ваю, -ваєш, підмити, -мию, -миєш 1) подмывать, подмыть [Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді, а рівчаками пливуть поюки і підмивають сіно (Коцюб.); Семен Микиювич вийшов на високу кручу. Знизу, під ногами, вирувала вода, підмиваючи берег (Коп.); Пісня так і підмиває мою душу... Сама не знаю, чого душа моя бажає (Вовч.)]; 2) (только не- соверш.: побуждать к какому-нибудь действию) безл. перен. разг. подмывать [її так і підмиває говорити! (Мирн.)]. (ч підмиватися, -ваюся, -ваєшся, підмитися, -мйюся, -миєшся 1) подмываться, подмыться; 2) страд, з. (несо^ерш.) подмываться [Навіть міцні скелі неспроможні встояти протії натиску води. Вони поступово підмиваються, обламуються, розбиваються на окремі камені (Фіз. геогр.)]. Ср. підмивати 1. підмилювати, -люю, -люєш, підмилити, -лю, -лиш подмыливать, подмылить. підминати, -наю, -наєш, підім'яти, -мну> -мнёш подминать, подмять [Човен поволі пропливав, підминаючи під себе латаття (Бойч.); І хоч далеко закинутий хутір від битого шляху, і хоч не підім'яла його Війна, —- життя і тут неначе зупинилось (Ст.)]. підмити см. підмивати. підмитися см. підмиватися. підмізинний: ~ ний палець безымянный палец [Батько одяг мені перстень на середній палець, бо на підмізинний був він завеликий (В і льде)]. підмілйти, -мілю, -мілпш спец. разг. приподнять [Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (Горд.)]. підміна подмен, подмена [Для прози та драматургії так само, як і для кіно, найбільшим лихом є підміна реалізму натуралізмом (Літ. газ., 1959, III)]. підмінити см. підмінювати. підмінитися см. підмінюватися. підмінний спец. подменный; ^ний майстер подменный мастер. підмшок, -нка разг. подмёныш. підмінувати, -ную, -нуєш подминйровать [Лісові дороги ми завчасно підмінували (Верш.)]. підмінювання подменивание. підмінювати, *нюю, -нюсш и підміняти, -няю, -няєш, підмінити, -міню, -міниш подменивать, подменять, подменить [Він і сам почував, що його ніби підмінили (Бойч.); Кілька повторних змін Семена Голубаря посилали підміняти гірничого майстра, аж поки той зміг повернутися до виконання своїх обов'язків (Ле)]. підмінюватися, -нюсться и підмінятися, -ня- ється, підмінитися, -міниться подмениваться, подменяться, подмениться. підміняти см. підмінювати. підмінятися см. підмінюватися. підмісити см. підмішувати1. підмісячний поэз. уст. подлунпый. підміський редк. пригородный. См ещё пригороди ій и приміський. підмітальний подметальный; <^на м а ш п- н а подметальная машйпа [Ручна підмітальна машина виготовлена на одному з київських підприємств (Веч. Київ] 1957, VI)]. 25* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)