Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 388 під підмітальник подметальщик, метельщик, разг. подметала. підмітальниця подметальщица, метельщица, разг. подметала. підмітання подметание, метение. підмітати, -таю, -таєні, підмести, -мету, -метеш мести, подметать, подмести [Мати засунула у жар страву, прийнялась перемивати посудину, підмітати хату (Мирн.)]. підмітатися, -таєтьея страд, з. местись, подметаться [Васильків уже причепурився — уже ґг будиночки вимащені, і вулиці підмітаються (Вишня)]. підмічати, -чаю, -чаєш, підмітити, -мічу, -мітиш подмечать, подметить [Дивитися і підмічати, виводить висновок з подій, — тобою ж хочу я звучати, народе рідний, любий мій! (Тич.); Підмічаючи, хто коло якої дівчини залицяється, моторні цокотухи шепочуть одна другій свої думки про любощі (Мирн.); Майстерність С Олійника особливо відчувається у створенні комічних ситуацій, в умінні підмітити смішне в дійсності і вдало використати його для заперечення старого, віджилого, косного, для ствердження нового (Іст. укр. літ,)]. підмішати см. підмішувати2. підмішування1 подмешивание, разг. подмеска. підмішування2 подмешивание, уст. подмесь; подболтка. Ср. підмішувати2. підмішувати1, -шую, -шуєш, підмісити, -мішу, -місиш подмешивать, подмесить. підмішувати2, -шую, -шуєш, підмішати, - паю,-шаєш(чего, что к чему,чего-то во что) подмешивать, подмешать; (в жидкость — ещё) подбалтывать, подболтать [Залишала Віра бабі карбованці, ганувала Прохора отим питвом чарівливим, потай підмішуючи його в страви (Шиян)]. Підмова подговор, уст. наущение, подущё- ние [Ганджа давно вже надумав податись на Січ і тому залюбки пристав на підмову Хмельницького (Панч)]; датися на ~ ву поддаться наущению [Козаченько конем грас, Дівчиноньку підмовляє. «Дайся, дівча, на підмову Козакові молодому!» (народна пісня)]. підмовити см. підмовляти. підмовлений подговорённый; наущённый; подбитый, подученный; настроенный. Ср. підмовляти 1. підмовлення подговор, уст* наущение, под- ущение. підмовляння 1) подговаривание; наущение, подущение; подстрекание; настраивание; 2) уговаривание. Ср. підмовляти 1—2. підмовляти, -ляю, -лязш, підмовити, -влю. -виш 1) (кого на що) подговаривать, подговорить (на что), уст. наущать, наустить 'на что), подущать, подустить (на что); (толкать на неблаговидный поступок — ещё) подстрекать, подстрекнуть (к чему), разг. подбивать, подбить (на что), подучивать, подучать, подучить (на что); (внушать /какие-нибудь чувства, м-я.оли по отношению .к кому-нибудь) настраивать, настроить (на °зто) [Тоді пішли нарікання. За що всім гинуть? Хіба не Хома підмовляв? Не він скликав народ? (Коцюб.); Ти підмовив її, щоб пішла за тобою до Борислава, ти мусиш знати, де вона є (Фр.)]; 2) обл. уговаривать, уговорить, убеждать, убедить [Стоїгь козак коло груші, Дівку підмовляє, А дівчина, як калина, Полум'ям палає (Руд.); Вона була м'якої вдачі, її можна було на все підмовити, але тихим, лагідним словом (Коцюб.)]. підмовник подговорщик, подстрекатель, уст. науститель. підмовниця подговорщица, подстрекательница. підмога 1) помощь, подспорье, разг. подмога [Важливим каналом, по якому доводяться товари до населення, є колгоспна торгівля. Це серйозна підмога для державної і кооперативної торгівлі (Рад. Укр.^ 195'!, XI!)]; й ти н а ^ гу идтй на подмогу (разг.), идтй на вчручку (разг.); 2) (дополнительные силы) воен. подкрепление [Чубенківці пішли в атаку і з'єдналися з підмогою (Янов.)]. підмогоричувати, -чую, -чуєш, підмогоричити, -чу, -чиш разг. подкупать'магарычом, подкупить магарычом [Омелька цього знають у селі як чоловіка, що легко його підмогоричити (Трсл.)]. підмогтй см. підмагати. підмогтйся, -можуся, -можешся обл. поправить свои обстоятельства [Запрацюю щось, підможуся, та візьму-таки Наталю і (Яовч.)]. підмокати, -каю, -каєш, підмокнути, -ну, -неш подмокать, подмокнуть [3 а б р а м- с ь к и й: ..Здрастуйте, Зоя! Чого це ви така розстроєна? Що з вами? І очі нібито підмокли (Коч.)]. підмоклий подмокший, разг. подмоклый; ~ лс м ї с и е подтёк, подтекшее место. підмокнути см. підмокати. підмолоджувати, -джую, -джусш, підмолодити, -Джу, -дйш разг. подмолаживать, подмолодить. підмолоджуватися, -джуюся, -джуєшся, підмолодитися, -джуся, -дйшея разг. подмолаживаться, подмолодиться. підмолодити см. підмолоджувати. підмолодитися см. підмолоджуватися. підмолоти см. підмелю»:;*ги. підморг, -гу разг. редк. подмигивание [Жмудь не вгавав, усе кричав та нахвалявся. Кислиця йому помагав лукаво, з смішком, з підморгом (Головко)]. См. ещё підморгування. підморгнути см. підморгувати. підморгування подмигивание, разг. подмаргивание [Цввтухін лукаво примружив одне око, але не настільки, щоб це можна було вважати за підморгування (перекг. з Фе- діна)]. підморгувати, -гую, -гуєш, підморгнути, -ну, -нёш подмигивать, подмигнуть, разг. подмаргивать, подморгнуть [Він злегка підморгував їй гарячим оком (Коцюб.); — А це ось Коцюбинський, — підморгнув мені учитель малювання (Тич.); Підморгують мені ліхтарі на бакенах (Дочч.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)