під 390 під піднаймачка поднанимател ьница. піднайняти см. піднаймати. піднайняття, піднайбм см. піднаймання. піднапйлий обл. подвыпивший [Євгеній ходить непевними кроками пр покою, підна- пилиії (Фр.)]. піднапйтися, -п'юся, -п'єшся обл. подвыпить. піднаряд, -ду сапожн. поднаряд. піднатйскувати, -кую, -куєш, піднатйснути, -ну, -нені разг. поднажимать, поднажать. піднатужити см. піднатужувати. піднатужитися см. піднатужуватися. піднатужуватн, -жую, -жуєш, піднатужити, -жу, -жиш разг. поднатуживать, поднатужить. піднатужуватися, -жуюся, -жуєшся, піднатужитися, -ж^ся, -жишся разг. поднатуживаться, поднатужиться. підначальний уст., шутл. подначальный. піднебесна 1) прил. см. піднебесний; 2) (род. піднебесної) сущ. уст. поднебесная. піднебесний поэз. поднебесный [Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм (Фр.)]. піднебесся, редк. піднебесність, -носгі поэз. поднебесье [Високо-високо в піднебессі кружляють літаки (Собко); Радійте, гори в синій піднебесності! Радійте, ріки й давнії ліси! (Тич.)]. піднебінний анат., лингв, нёбный. піднебінність, -носії лингв, нёбность. піднебіння анат. нёбо [Він хоче щось ска- - зати на своє виправдання, але язик наче 'прилип до піднебіння (Куч.)]; м'яке г^ня нёбная занавеска. піднебний поэз. редк. поднебесный [І мов жайворонок із піднебної висоти камінцем спадає вниз, так і мелодія розсипається тихим хлипанням (Фр.)]. См. еще піднебесний. підневільний подневольный [Підневільна кріпосна праця була малопродуктивна, а основане на такій праці сільське господарство було дуже відсталим (Іст. КПРС)]. підневільність, -ності подневбльпость. піднепадати, -даю, -даєш, піднепаеіи, -паду, -падеш обл. ослабевать, ослабеть. ліднепалий обл. ослабевший [Старий, увесь оббризканий болотом, обшарпаний і під- непалий, згорбився і постарівся (Фр.)]. тііднепасти см. піднепадати. піднесений 1) прич. поднесённый; 2) прич. поднесённый; 3) прич. поднесённый; преподнесённый; 4) прич. поднятый; повышенный; возвышенный, вознесённый; возведённый; превознесённый [..9 січня 1913 року ми зустрінемо не зігнутими, приниженими рабами, а з піднесеною головою,— згуртованою армією бійців, які відчувають, які знають, шо знов прокидається народна Росія.. (Сталін)]; трохи (трошечки) ~ний [слегка (немного)] приподнятый [Круглі ласкаві брови її завжди були трошечки піднесені (перекл. з Шолохова)]; 5) прич. возведённый, возвышенный. Ср. підносити 1—5; 6) (обычно о настроении, душевном состоянии) прил. перен. приподнятый; (сильнее) повышенный; (взволнованный) возбуждённый; (исполненный душевного подъёма) воодушевленный, книжн. одушевлённый; (значительный и глубокий) возвышенный (книжн.) [Цілий ранок настрій у Сергіч був збуджений і піднесений (Козач.); І в небо зносились салюти Тз серць піднесених людських (Рил.)]\ 7) (о напыщенной речи) прил. ргдк. высокопарный, уст. выспренний [Заремба бував у багатьох місцях, -читав багато книжок і вмів говорити грохи незвичайною підіїе- сепою мовою (Сміл.)]; 8) (о резком тоне) прчл. редк. повышенный [Юра говорив піднесеним, сердитим голосом (Фр.)]. піднесеність, -носгі приподнятость; возбуждённость; воодушевлённость; одушевлён* ность; возвышенность {Краса рухливих смуг розпеченого металу схвилювала і водночас заспокоїла його, вселивши в нього якусь піднесеність, урочистість (Руденко); Пройнята духом героїки, п'єса О. Корнійчука по-справжньому романтична. Піднесеність, патетика, властиві образам «Загибе і і ескадри», поєднуються з історичною конкретністю (іст. укр. літ.)]. Ср. піднесений 6. піднесення 1) подноска, уст. поднос; 2) поднесение; 3) подношение, поднесение; преподношение, преподнесение; 4) поднимание, подымание, поднятие, подъём; повышение; возвышение, возношение, вознесение; возведение; превозношение, превознесение [Невичерпні резерви дальшого піднесення врожайності має сільське господарство нашої країни (Кол'. Укр., 1956, 8); ІТТ п і ц- к о п ф: Ну, а як думаєте, панове, що би потрібне було для піднесення вашого ремесла? (Фр.)]; ^»ня продуктивності праці подъём производительности тРУДа» поднятие производительности труда, повышение производительности труда [Піднесення продуктивності праці потребує, насамперед, забезпечення матеріальної основи великої індустрії: розвитку виробництва палива, заліза, машинобудування, хімічної промисловості (Ленін)]; ^ня до небес (до нёба) книж*. превозношение до небес, превознесение до небес; 5) возведение, возвышение. Ср. підносити 1—5; 6) подъём, приподнятость; возбуждение; воодушевление; одушевление [Політику партії наш народ розглядає як свою власну політику і з величезним піднесенням береться за її перетворення в життя (Рад. Укр., 7954, І); Дивне піднесення володіло всім єством Ріхарда Грюнвальда (Собко); Він був схвильований, і голос його тремтів та вібрував на неприродно високих нотах піднесення (Смол.)]; революційне /^няад революционный подъём; ср. піднесений 6; 7) лингв, подъём. піднесено нар. приподнято; с подъёмом; возбуждённо; воодушевлённо; одушевлённо; возвышенно [— Добрий вечір! — жваво, піднесено привітав Павленко вчительку (Скляр.); Настрій у бійців був піднесено войовничий (Гонч.); М. Гришко піднесено і правдиво малює мужню, мудру постать славного гетьмана України [Хмельницького] (Рад. Укр., 1951, II); Говорив Ми-
|