Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

під 390 під
піднаймачка поднанимател ьница.
піднайняти см. піднаймати.
піднайняття, піднайбм см. піднаймання.
піднапйлий обл. подвыпивший [Євгеній
ходить непевними кроками пр покою, підна-
пилиії (Фр.)].
піднапйтися, -п'юся, -п'єшся обл. подвыпить.
піднаряд, -ду сапожн. поднаряд.
піднатйскувати, -кую, -куєш, піднатйснути,
-ну, -нені разг. поднажимать, поднажать.
піднатужити см. піднатужувати.
піднатужитися см. піднатужуватися.
піднатужуватн, -жую, -жуєш, піднатужити,
-жу, -жиш разг. поднатуживать,
поднатужить.
піднатужуватися, -жуюся, -жуєшся,
піднатужитися, -ж^ся, -жишся разг.
поднатуживаться, поднатужиться.
підначальний уст., шутл. подначальный.
піднебесна 1) прил. см. піднебесний; 2) (род.
піднебесної) сущ. уст. поднебесная.
піднебесний поэз. поднебесный [Журавлі
ключем летять Піднебесним плаєм (Фр.)].
піднебесся, редк. піднебесність, -носгі поэз.
поднебесье [Високо-високо в піднебессі
кружляють літаки (Собко); Радійте, гори в
синій піднебесності! Радійте, ріки й
давнії ліси! (Тич.)].
піднебінний анат., лингв, нёбный.
піднебінність, -носії лингв, нёбность.
піднебіння анат. нёбо [Він хоче щось ска-
- зати на своє виправдання, але язик наче
'прилип до піднебіння (Куч.)]; м'яке
г^ня нёбная занавеска.
піднебний поэз. редк. поднебесный [І мов
жайворонок із піднебної висоти камінцем
спадає вниз, так і мелодія розсипається
тихим хлипанням (Фр.)]. См. еще
піднебесний.
підневільний подневольный [Підневільна
кріпосна праця була малопродуктивна, а
основане на такій праці сільське
господарство було дуже відсталим (Іст. КПРС)].
підневільність, -ності подневбльпость.
піднепадати, -даю, -даєш, піднепаеіи, -паду,
-падеш обл. ослабевать, ослабеть.
ліднепалий обл. ослабевший [Старий, увесь
оббризканий болотом, обшарпаний і під-
непалий, згорбився і постарівся (Фр.)].
тііднепасти см. піднепадати.
піднесений 1) прич. поднесённый; 2) прич.
поднесённый; 3) прич. поднесённый;
преподнесённый; 4) прич. поднятый;
повышенный; возвышенный, вознесённый;
возведённый; превознесённый [..9 січня 1913
року ми зустрінемо не зігнутими,
приниженими рабами, а з піднесеною головою,—
згуртованою армією бійців, які відчувають,
які знають, шо знов прокидається
народна Росія.. (Сталін)]; трохи
(трошечки) ~ний [слегка (немного)]
приподнятый [Круглі ласкаві брови її завжди були
трошечки піднесені (перекл. з Шолохова)];
5) прич. возведённый, возвышенный. Ср.
підносити 1—5; 6) (обычно о настроении,
душевном состоянии) прил. перен. приподнятый;
(сильнее) повышенный; (взволнованный)
возбуждённый; (исполненный душевного
подъёма) воодушевленный, книжн.
одушевлённый; (значительный и глубокий)
возвышенный (книжн.) [Цілий ранок настрій у Сергіч
був збуджений і піднесений (Козач.); І в
небо зносились салюти Тз серць
піднесених людських (Рил.)]\ 7) (о напыщенной
речи) прил. ргдк. высокопарный, уст.
выспренний [Заремба бував у багатьох
місцях, -читав багато книжок і вмів
говорити грохи незвичайною підіїе-
сепою мовою (Сміл.)]; 8) (о резком
тоне) прчл. редк. повышенный [Юра
говорив піднесеним, сердитим голосом (Фр.)].
піднесеність, -носгі приподнятость;
возбуждённость; воодушевлённость; одушевлён*
ность; возвышенность {Краса рухливих
смуг розпеченого металу схвилювала і
водночас заспокоїла його, вселивши в нього
якусь піднесеність, урочистість (Руденко);
Пройнята духом героїки, п'єса О.
Корнійчука по-справжньому романтична.
Піднесеність, патетика, властиві образам
«Загибе і і ескадри», поєднуються з історичною
конкретністю (іст. укр. літ.)]. Ср.
піднесений 6.
піднесення 1) подноска, уст. поднос; 2)
поднесение; 3) подношение, поднесение;
преподношение, преподнесение; 4) поднимание,
подымание, поднятие, подъём; повышение;
возвышение, возношение, вознесение;
возведение; превозношение, превознесение
[Невичерпні резерви дальшого піднесення
врожайності має сільське господарство нашої
країни (Кол'. Укр., 1956, 8); ІТТ п і ц-
к о п ф: Ну, а як думаєте, панове, що би
потрібне було для піднесення вашого
ремесла? (Фр.)]; ^»ня
продуктивності праці подъём производительности
тРУДа» поднятие производительности
труда, повышение производительности труда
[Піднесення продуктивності праці
потребує, насамперед, забезпечення
матеріальної основи великої індустрії: розвитку
виробництва палива, заліза,
машинобудування, хімічної промисловості (Ленін)];
^ня до небес (до нёба) книж*.
превозношение до небес, превознесение до
небес; 5) возведение, возвышение. Ср.
підносити 1—5; 6) подъём, приподнятость;
возбуждение; воодушевление;
одушевление [Політику партії наш народ
розглядає як свою власну політику і з
величезним піднесенням береться за її
перетворення в життя (Рад. Укр., 7954, І); Дивне
піднесення володіло всім єством Ріхарда
Грюнвальда (Собко); Він був
схвильований, і голос його тремтів та вібрував на
неприродно високих нотах піднесення
(Смол.)]; революційне /^няад
революционный подъём; ср. піднесений 6;
7) лингв, подъём.
піднесено нар. приподнято; с подъёмом;
возбуждённо; воодушевлённо; одушевлённо;
возвышенно [— Добрий вечір! — жваво,
піднесено привітав Павленко вчительку
(Скляр.); Настрій у бійців був піднесено
войовничий (Гонч.); М. Гришко піднесено
і правдиво малює мужню, мудру постать
славного гетьмана України
[Хмельницького] (Рад. Укр., 1951, II); Говорив Ми-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)