Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 391 під кола Дмитрович завжди дуже піднесено (їльч.)]. Ср. піднесений 6. піднести см. підносити. піднестися см. підноситися. піднйзувати, -зую, -зусш, піднизаги, -нижу, -нижеш поднизывать, поднизать. піднирковий анат. подпочечный. піднігтьовий анат. подногтевой. підніжжя подножие; (горы и т. п. — еще) подошва [Трудящі України кладуть вінки біля підніжжя пам'ятника, на могилу Гурамішвілі (Літ. газ., 1952, VIII); Біля підніжжя туманних гір світяться села і містечка (Гонч.)]. піднін ка 1) подножка [Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (Собко)]; 2) (з игре, борьбе) прям., перен. разг. подножка [Вони починали битися між собою тепер вже без рицарства— робили підніжки, шахрували і кусалися (Смол.); Щоб уміти допомогти «масі» і завоювати симпатії, співчуття, підтримку «маси», треба не боятися труднощів, не боятися причіпок, підніжок.. (Ленін)]. підніжний подножный; "-ний корм прям., перен. подножный корм [Одпасшись на панському добрі, [управитель] пішов на підніжний корм (Мирн.)]. підніжок, -жка 1) подножка [Серед майдану., виднівся з натовпу Лінкольн. На підніжку стояв Ярополк (Кундз.)]; 2) редк. скамеечка [Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще і підніжок під ноги, опустила голову \Коб.)]; 3) перен. презр. раболепствующий человек, холоп [А ми дивились і мовчали Та мовчки чухали чуби.. Підніжки царськії, лакеї Капрала п'яного! (Шевч.); Р і ч а р д: ..Ми ще поборемось. Ми, слава богу, вродились не підніжками магнатів (Л. Укр.)]. піднімальний, підіймальний подъёмный [Вольна знав уже, що підіймальна сила літака створюється рухом часточок повітря — над крилом і під ним (їльч.)]; ^»на машина подъёмная машина; ~ ний кран подъёмный кран [Навколо виднілися колосальні підіймальні крани (Трубі.)]. піднімання, (реже) підіймання 1) поднимание, подымание; поднятие, подъём, разг. подъёмка [Інженер разом з Павловським керував підійманням машини (Верш.)]; 2) поднятие, подъём; возношение, вознесение, возведение; воздевание; 3) поднятие, подъём, повышение; возвышение. Ср. піднімати 1—3. піднімати и (реже) підіймати, -маю, -маєш, підняти, -німу, -нГмещ и (реже) підійняти (підійму, підіймеш) 1) поднимать, подымать, подпить; (кружа, вздымать что-нибудь лёгкое—ещё) взвивать, взвить [Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать (.7. Укр.); Кость спитав, що це вони підіймають з Дніпра (ІІ.чов.); Матроси підняли якір Gрубл.); Воно (дівча] й само привчалося до того... стало піднімати усе, що тільки лежало неприілянене (Мирн.); Підійми всяк колосок — з колосків росте мішок (прислів'я); Як не мостивсь, як не ладнав, А оберемка не підняв (Гл.); Кількома короткими наказами, переданими по радіо, начальник иітабу підняв полк (Соб«о); Ця гидка історія гнітила її.., і мутила, і підіймала в серці злість ( Коцюб. I Вітер вив, мов дикий звір, і, змітаючи цілі кучугури снігу, підіймав їх догори, до білих хмар (Коцюб*.)]; ~ няти дичину охотп. поднять дпчі>, ~ти завісу поднимать, поднять занавес [Завісу підняла багряну Рука лункої далини (Рил.)]: ^тп на ноги пряч., перен. поднимать, поднять на ноги [Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи., підняли на ноги сім'ю (Коцюб.)]; ^тп питання поднимать, поднять вопрос [Депутат Сеїтов піднімав питання про використання наявних в Кара-Калпакії багатющих заростей очерету для виробництва будівельних матеріалів (Київська пр., 1955, II)]; ~няги рукавичку прям., перен. поднять перчатку; 2) (при- давать чему-нибудь более высокое положение) поднимать, подымать, поднять, книжн., поэз. уст. возносить, вознести, возводить, возвести; (о руках книжн. уст.— ещё) воздевать, воздеть; (руку и т. п. для удара и пр. — ещё) заносить, занести [Марта підіймала голову од подушки і прислухалась (Коцюб.); Максим Назарович запитливо підняв очі на секретаря (Ряб.); Абрум підняв руки і щось закричав, щоб його зупинити (Коцюб.); Ф л его и..: Хто меч підійме, від меча загине (Л. Укр.); Він бачив, як Мемет підняв над ним ніж (Коцюб.)]; <-»матп п і с перен поднимать нос, задирать нос, драть нос; ~-»мати паруси (вітрила) поднимать паруса, подымать паруса; ~ няти руку и а кого перен. поднять руку на кого [Хто посміє на нас свою руку підняти, тому доведеться, як фашистові, сконати (при- мів*я)]; трбхи (трошечки) ~*чп [слегка (немного)] приподнимать, [слегка (немного)] приподымать, [слегка (немного)] приподнять [Клим зігнув шию, трохи підняв плечі, поглядаючи праворуч і ліворуч у мокрі шибки магазинів (перекл. з Горького); — Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна, піднявши трошечки шапки (Н.-Лев.)]; 0 ~-няти руки на себе наложить руки на себч [Приходиться самій на себе руки підняти!.. (Квітка)]; 3) (увеличивать, усиливать, улучшать; перен.: придавать чему-нибудь большее значение, создавать кому-нибудь более высокое положение) поднимать, подымать, поднять, повышать, повысить, книжн. уст. возвышать, возвысить [— Не схочемо ми, наймуть ямищан. — Ямищани не підуть. Вони теж підняли ціну (Коцюб.); Москва людину вільну піднімав В своїй красі, в оновленім цвіту (Мас.)]; <—няти голос повысить голос; (в защиту кого-нибудь — ещё) возвысить голос [Ніхтонемасправа... так, так, ніхто не мас права його по- прікнути... Підняли голос і обидва кричали (Коцюб.)];~ няти дух (настрій) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)