Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 392 ш^ поднять дух (настроение) [Сашко Неїжмак зуміє підняти дух, організувати волю будівничої армії (Коп.)]; г^тп продуктивність праці поднимать, поднять производительность труда, повышать, повысить производительность труда; 4) (активизировать) поднимать, подымать, поднять (на что), побуждать, побудить (к чему) [На великі і славні діла піднімає партія багатомільйонний радянський народ! (Рад. Укр., 1952, XI); Керована Леніним Комуністична партія підняла народ на вітчизняну війну проти іноземних інтервентів і буржуазно-поміщицької контрреволюції (Біогр. Леніна)]; 5) (производить, совершать действие, указываемое существительным) поднимать, подымать, поднять [Куди, було, пе приїде в гості, вже, було, наймити, погоничі надворі піднімають регіт (Н.-Лев.); Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Коцюб.); Остюк: ..Я вдарив коня, підлетів, схопив на сідло полковника і як рвонув від них [німців]... Вони підняли стрілянину (Корн.)];*^тіт р і ч разг. завести разговор [Петро: Ти, Галю, підняла цікаву річ про жіночу працю, заміри (Мири.)]; ^ниги тривогу поднять тревогу; 6) (кого-нибудь против кого-нибудь, чего-нибудь) вооружать, вооружить, восстанавливать, восстановить; 7) с.-х. поднимать, подымать, поднять [Зяб піднімаємо в серпні або на иочатку вересня (Рад. Укр., 1952, 111); Навесні цілину підіймали Сталінград- ські міцні трактори (Мур.)]; 8) (выделять что-нибудь расцветкой) спец. поднимать, поднять [Командування вам довіряє його [завдання]. Підніміть карту і завтра о шостій ранку в путь (Куч.)]; 9) (сооружать) обл. воздвигать, воздвигнуть; (об избах — обычно) ставить, поставить [— Як же нам ту хату підняти з нашими силами? — сумно проказала мати (Коп.)]; О ~ти на сміх поднимать, подымать, поднять на смех [Отаман вивіз забродчикам могорич. Могорич був скупенький. Забродчики.. почали підіймать отамана на сміх (Н.-Лев.)]. підніматися и (реже) підійматися, -маюся, -маєшся, піднятися, -німуся, -шмешся и (реже) підійнятися (підіймися, в підіймешся) . 1) подниматься, подыматься, подняться; (идти вверх; о небесных светилах: появляться над горизонтом — ещё) восходить, всходить, взойти; (на что- нибудь с усилием — ещё) взбираться, взобраться; (о чём-нибудь лёгком: взлетать ^вверт — ещё) взвиваться, взвиться; (улетать высоко, далеко и перен. — ещё) заноситься, занестись, книжн. уст. возноситься, вознестись; (о воде — ещё) прибывать, прибыть [Бійці., стали підійматися по сходах (Гонч.); Дід Махтей з сяючими очима піднявся на командирський місток (Трубл.); Башмачний повернув від берега і почав підійматися ледве помітною стежкою в гори (Донч.); Над містом піднімається пілот (Герас); В оживаючих деревах піднімались нестримні весняні соки (Гонч.); Піднімається сизий туман (Мирн.)\ Страх обіймає, аж волосся на голові підіймається (Мирн.); Стежка круто підіймалась угору (Риб.); Вечір. За садком підіймається місяць (Тесл.); Сьогодні чекали, ш,о сонце знов підійметься над обрієм (/рубл.); Вода в озері зловісно підіймалася (Верш.)]; ~ міться [т р 6 х и} вище поднимитесь [немного] выше, поднимитесь повыше; взойдите повыше; б а- р 6 м є т р /^мається барометр поднимается, барометр повышается; 2) (менять лежачее или сидячее положение на стоячее) подниматься, подыматься, подняться [Карпо Петрович піднявся з-за столу (Коцюб.); Візник Йосель і зять Абрумів піднялись привести сліпу (Коцюб.); Раптом із землянки вискочив Маковейчик.. і дзвінко — скількії'мав духу — оголосив: —Піхота піднялась! (Гонч.)]; ~нягись [на ноги] (выздороветь) подняться [на ноги) [Перенесла я її в комору, положила на лавці; вже вона й не піднялась (Вовч.); В кінці зими 1916 р. Шолом-Алейхем дуже серйозно захворів і більше вже не підпявся на ноги (Літ. газ., 1939, II)]; рука не ~меться [на кого, на що] перен. рука не поднимется [па кого, на что] [Рука не підніметься, щоб яке зло гробити дитині!.. (Квітка)]; трохи — тися приподниматься, приподыматься, приподняться; 3) подниматься, подыматься, подняться, повышаться, повыситься; возвышаться, возвыситься [Допомогти селянинові піднятися до міського рівня — це завдання повинен поставити собі кожний робітник, що має зв'язок з селом (Ленін)]; ^матися в ціні подниматься в цене; ср. піднімати 3; 4) (только несоверш.: выделяться среди окружающего высотой) подниматься, подыматься, возвышаться, книжн. выситься [Над озерами й чагарями високо піднімались гори, вкриті лісами (II.-Лев-.)]; 5) (перен. разг.: становиться старше) подрастать, подрасти, вырастать, вырасти [1 дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась (Шевч.)]; ~тися на ноги разг. подниматься, подыматься, подняться на ноги, подрастать, подрасти, вырастать, вырасти [А як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Мирн.)]; 6) (пробуждаться к активным действиям) подниматься, подыматься, подняться; (с обозначением ^ели книжн —пцё) вставать, встать [Була колись, дітки, недобра година, Як царство за царством на нас піднялось (Гл.); У Росії в 1861 році парод, який сотні років був у рабстві у поміщиків, неспроможний був піднятися на широку, відкриту, свідому боротьбу за Свободу (Ленін)]; всі ~ нялйся н а спільного вброга все поднялись на общего врага, книжн. все встали на общего врага; 7) (налаживаться, улучшаться, развиваться) подниматься, подыматься, подняться і**-» мається господарство поднимается хозяйство подымается хозяйство; 8) (возникать, начинаться) подниматься, подыматься, подняться [Як про- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)