під 396 иі? підозрілість, -лості подозрительность [Підозрілість, з якою повернувся був відразу до мене запитаний парубок, моментально зникла, скоро він почув, що я тут, мабуть, не чужа людина, раз знаюся, очевидно, з Паньком (Смол.)]. Ср. підозрілий 1. підозріло нар. подозрительно [Вершники, підозріло озираючись, в'їхали на подвір'я (Панч)]. Ср. підозрілий 1. підозріння подозрение [Вставали в душі його нові підозріння (Фр.); Прісцілла: ..Я дуже винна супроти тебе? Марним підозрінням сплямила я себе! (Л.Укр.)]; бути під ~ ням быть под подозрением, быть на подозрении; заарештований по ~- ню в крадіжці арестованный по подозрению в краже. См. ещё підозра, підозрюваний подозреваемый. підозрювати см. підозрівати, підойма 1) техн. рычаг; (механизм для поднятия, чего-нибудь — ещё) подъём [Аман- гельди знайшов підойму і підняв шлюзи. Вода ринула в річище (Десн.)]; 2) перен. рычаг [Росія перетворилася в підойму визвольного руху, яка приводить в рух не тільки народи нашої країни, але і всього світу (Сталін)]; важка промисловість — ^«ма соціалістичної реконструкції тяжёлая промышленность — рычаг социалистической реконструкции. підоймовий техн. рычажный. підоліювати, -лиою, -ліюєш, підоліїти, -лію, -лієш подмасливать [растительным маслом], подмаслить [растительным маслом]. нідолїюватися, -ліюеться страд, з. подмасливаться [растительным маслом]. підопічний юр., перен. 1) прил. подопечный; 2) (род. підопічного) сущ. подопечный [Він давно вже не бачив свого підопічного (Іван.)]. підоплічка, підопліччя (в мужской рубахе) подоплёка. підорати см. підорювати, підорбітальний анат. подорбитальньїй. підорний подпахотный; ^ний шар подпахотный- слой [Щоб поліпшити грунтові умови розвитку кореневої системи винограду, треба ще додатково розпушувати підорний шар на глибину до 20 сантиметрів (Наука і життя, 1956, 5)]. підорювати (підорюю, підорюєш), підорати (підорю, підореш) подпахивать, подпахать [Люди вбрали городину, позасівали шматки поля, підорюють наділені ниви (Чорн.)]. підосичник бот. подосиновик, осиновик. пі дослати см. підсилати. підоснова текст., перен. подоснова [Дуже виразно розкрив автор [О. Корнійчук] підоснову лівацької істерії Гайдая — його невір'я в народ (Іст. укр. літ.)]. підоспіти, -пію, -пїєш разг. подоспеть [Йк одна чого не вдіє, Зараз друга підоспіє — І пороблять діло вдвох (Гл.); На допомогу шахтарям вчасно підоспів артилерійський дивізіон (Ст.)]. підостистий анат. подостйстый. підостний анат подостный. підострбжувати, -жую, -жуєш, підострожиіи, -жу, -жиш разг. пришпоривать, пришпорить [По хвилині Богун уже мчав до замка, де мала зібратися старшина. Уявляв собі, як розтікаються загони Калиновського, затоплюють Поділля, — і підострожував коня (Кач.)]. підофіцер, -ра дорев. разг. унтер-офицер [Бородавкіна була дочка одеського мі- щанинаг підофіцера (Н.-Лев.)]. підохотити см. підохочувати. підохотливий поощрительный. підохотлико нар. поощрительно. підохочений поощрённый; подзадбренпый [— Думу думаєш, полковнику? — ьапиту- вав підохочений горілкою Немира (Нач.)]. Ср. підохочувати. підохочення поощрение; подстрекание; подзадоривание. Ср. підохочувати. підохочувальний поощрительный. підохочувально нар. поощрительно. підохочуваний поощряемый; подстрекаемый; подзадориваемый. Ср. підохочувати. підохочування поощрение; подстрекание; подзадоривание. Ср. підохочувати. підохочувати, -чую, -чуєш, підохотити, -хочу, -хотиш поддавать охоты, поддать охоты; (содействием побуждать к чему-нибудь— ещё) поощрять, поощрить; (толкать на какие-нибудь действия — ещё) подстрекать, подстрекнуть, разг. подзадоривать, подзадорить [Він, було, Івася й підохочує: «Ану-ну, синку! учися змалу — на старість як нахідка будеЩМирн.); 1 я ж його всяк, було, підохочую добре й вірно служити (Барв.); Не тільки почуття дружби до Л ари підохотило її повернутися до лабораторії. Порахуватися з Каргатом за ранок, — от чого їй хотілось (Шовк.)];~ вати один одного (один другого) подстрекать друг друга, подзадоривать друг друга. підочеревина анат. подбрюшина. підочеревинний анат. подбрюшйнный. підочний анат. подглазный, подглазничный. підошва 1) подошва [Чоботи скрипіли, пахли дьогтем, і вона довго розглядала білі цвяшки на підошвах (Куч.)]; О з-під стоячого ^-»ву випоре погов. на ходу подмётки рвёт; 2) (ступня) разг. подошва [Задерихвіст.. пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Н.-Лев.)\ Чоботи нові, а підошви голі (Ном.)], 3) (і-орьі) подошва, подножие [Схили узгір'їв вкривали ліси, потім розлягались полонини, а нижче, при самій підошві, зеленіли виноградники (Смол.)]; 4) техн.у строит, подошва. підошовний подошвенный, підпадати, -даю, -даєш, підпасти, -паду, -падеш (під що) подпадать, подпасть (подо что); (сильнее) подвергаться, подвергнуться (чему) [В історії українського народу були періоди — іноді досить тривалі, — коли окремі частини України підпадали І під владу іноземних загарбників (Іст. укр. літ.); Меншовики й есери відмовилися від революційного шляху, значить, 1 вони неминуче повинні були підпасти під
|