Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 395 під художніх цінностей (Мист.у 1955, 6)]; ~ тя продуктивності праці поднятие производительности труда, повышение производительности труда; 4) подъём, взмёт; ~тя зябу подъём зяби, взмёт зяби. Ср. піднімати 1—3, 7; 5) поднятие, подъём; восхождение; ср. підніматися 1; 6) подъём; ср. підніматися 2; 7) поднятие, подъём, повышение; возвышение; ср. піднімати 3 и підніматися З; 8) поднятие, подъём; ср. підніматися7; 9) (наместности) редк. возвышение [В межах байдаківської дільниці Олександрійського родовища спостерігається смуга куполоподібних піднять, які мають напрямок майже з півночі на південь (Геол. ж., 1954, XIV, 4)]; Ш лингв, подъём; голосний середнього ^ тя гласный среднего подъёма. підньбкувати, -кую, -куєш разг. понукать [ лошадей ] [ Важко пнуться коні по крутій дорозі. Погоничі підньокують, де й батога, а як хто, то й плече під люшню підставить (Головко)]. шдо см. під3. підобганий см. підібганий. підобгати см. підібгати. підобгатися см. підібгатися. підобід, -ду редк. закуска перед обедом [Хоч усі гості вже пообідали, ходячи по хатах, але то був лише підобід. У Палаці культури, тепер уже в залі, чекав на гостей справжній обід (Мипко)]. підобідати см. підобідувати. підобідній предобеденный, разг. передобеденный [Тане хмарка підобідня, Подніпров'я степ і степ... (Ус.)]. підобідувати, -дую, -дуєш, підобідати, -даю, -даєш обедать [слегка], пообедать [слегка]; закусывать [слегка перед обедом], закусить [слегка перед обедом], (только соверш.) подзакусить [перед обедом], перекусить [перед обедом] [Робітники пішли до їдальні, в цеховий буфет підобідувати, бо ще мали час (Куч.); Григорій Сидорович миттю витяг із жилетки товстезного годинника на срібному ланцюжку, клацнув кришкою, — так, час підобідати (Янов.)]. пі догрів, -ву см. підігрів. підогрівати, -ваю, -ваєш, підогрГти, -рїю, -рієш см. підігрівати, підігріти. підогрїтий см. підігрітий. підодіяльник пододеяльник [Ірипа припасовувала до одіяла новий, з білого батисту, підодіяльник (перекл. з Бабаєвсько- го)]. ^ підождати, -ду, -дёш подождать, разг. погодить [Підождіть, мамо: ось як візьму собі жінку, заживете тоді, як у бога за дверми (Мирн.); Остап пустив воли і сам іде та тільки погейкує, стане, підожде, цвьохне батогом (Головко)]; ^ди!, ~-дїть! подожди!, подождите!; (при обращении, а также в значении угрозы, предупреждения разг. — еще) погоди!, погодите! [— Підожди ж, — думаю, — підстережу я тебе (Мирн.)]; ^дГтъ-но! разг. подождите-ка!; дайте срок!; ^дГть трошечки разг. подождите чуточку. підозра подозрение; перен. тень [На заставі Федорова упізнав один з ічнянських пар тизадів, і тільки тоді відпала підозра (Шер.); Швейцар зводить на мене сірі каламутні очі. В них — здивування і підозра (Гал.)]; <—ра на захворїння мед. подозрение на заболевание; ^ ра п а д а б (л я г а с) на кого подозрение надает на кого; перен. тень ложится на кого; викликати ^ру возбуждать (вызывать) подозрение; викликати до себе (стягати на себе) г^ ру возбуждать (вызывать) к себе подозрение, навлекать на себя подозрение; в його голові зародилася ~ра в его голове зародилось (родилось) подозрение; є ~-»ра, що він (зробив щось) он подозревается (в чём); з ~-рою (в значении нар.) подозрительно; с подозрением; мати ~ру на кого подозревать кого. підозрсніїй обл. подозрительный [Маемо певні сліди, що ціла купа підозрених волоцюг ховається кудись на ніч (Фр.)'} Та хто бунтує? Перебрав [Мигуцький] усіх сміліших, дотепніших, Що здавна їх на оці мав, — Та з них ніхто ніщо такого Підо- зреного не зробив, Щоб міг вину звалить на нього (Фр.)]. См. ещё підозрілий 1. і підбзрити, -рю, -риш разг. заподозрить [Пі- дозрили вони, що він краде, та й стали доглядати (Константиногр. у.— Сл. Гр.)]. підозрівати, -ваю, -ваєш и підозрювати, -рюю, -рюєш подозревать [Цимбал ь- ський..: Підозріваю, що він підкуплений англічанином (Фр.); Дід Матій та Козуряк не підозрювали, що надумав Василько (Турч.)]. підозріватися, -ваюся, -ваєшся подозреваться. підозріваючий подозревающий [Любов., кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора(Л. Укр.)]. підозріливий (склонный к подозрению, недоверчивый) подозрительный; (видящий во всём для себя опасность, что-нибудь неблагоприятное) мнительный; ^вий погляд подозрительный взгляд [Тиша. ї Катря так виразно уявила хлоп'ячі обличчя з підозріливими поглядами, в тиші напруженій звернені на Павлушу (Головко)]; віт надто ^ві вы слишком подозрительны. підозріливість, -вості подозрительность; мнительность. Ср. підозріливий. підозріливо нар. подозрительно [Пекучим молдавським степом йшли на фронт маршові роти, підозріливо оглядаючи важку артилерію, що поверталася звідтіля (Куч.)]. Ср. підозріливий. підозрілий 1) прил. подозрительный [Партизани на одній з вулиць спинили підозрілого чоловіка (Ііїиян); Дома симпатію всіх, навіть підозрілої і ревнивої Ольги, вже завоювала молода невістка (Коп.)]; ^ла на рак пухлина мед. подозрительная на рак опухоль; ^лий в й- , г л я д, су б'є к т подозрительный вид, субъект; 2) (род. підозрілого) сущ. подозрительный. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)