під 4У4 ПІД делать [ещё], сДёлать [ещё] [Підроби вареників, а то пе стане (Сл. Гр.)]. підроблятися, -ляюся, -ляєшся и підроблюватися, -лююся, -люєшся, підробитися, -роблюся, -робишся 1) (неискренне под мнение или настроение кого-нибудь) подделываться, подделаться, разг. подыгрываться, подыграться [Наші економісти, і в тому числі «Рабочее Дело», мали успіх завдяки тому, що підроблялись під нерозвинених робітників (Ленін); Вона підроблювалась під смак Бичковського (II.-Лев.)]; ~»тися п і д чию руку подделываться, подделаться под чью руку; 2) страд, з. (несоверш.) подделываться; подрабатываться; ср. підробляти 1—2. підродина биол. подсемейство. підродйти, -родить разг. уродить [Хліба, хліба підродило! Везуть, радіють (Барв,)]. підррзділ, -лу 1) подраздел, подразделение; 2) воен. подразделение [Підрозділи на ходу шикувалися в похідну колону (Гонч.)]. підрозділити см. підрозділяти, підрозділяння подразделение. підрозділяти,^ -ляю, -ляєш, підрозділити, -ділю, -ділиш подразделять, подразделить. підрозділятися, -ляється 1) подразделяться; 2) страд, з. подразделяться. підрослий подросший [Г па підрослого (не знати як) Андрія Прийшлось перешивать Єгорові штанці (Бажан)]. підростання подрастание. підростати, -таю, -таєш, підрости, -ту, -тёш подрастать, подрасти; (о человеке — ещё) взрослеть, повзрослеть [Всі бійці та офіцери, повз яких, рубаючи крок, проходили прапороносці, теж паче підростали (Гонч.); На захист лісових посадок, поки вони підростуть, діє тут чудесна сила — вода (Рад. Укр., 1950, IX); Дні біжать, роки злітають, і дівчата підростають (Забіла)]. підростаючий подрастающий [Радянська школа покликана виховувати підростаюче покоління сильним, бадьорим, життєрадісним (Рад. Укр., 1950, ТХ)]. підрости см. підростати, підростити см. підрощувати, підросток, -тка редк. подросток [Всі ми, будучи ще підростками, мріяли про те, щоб мати такий успіх в житті, як його мала тітка Клавда (Вільде)]. підрощувати, -щую, -щуєш, підростити, -рощу, -ростиш подращивать, подрастить. підрубаний 1)подрубленный [Що підрубане під корінь — не цвістиме вдруге (Пере.); Куди дерево підрубане, туди воно й пада (приказка)]; 2) подрубленяый. Ср. підрубувати 1—2. підрубати см. підрубувати, підрубити см. підрублювати. підрубка1 1) подрубка; 2) подрубка. Ср. підрубувати 1—2. підрубка2 подрубка.ч Ср. підрублювати, підрублений портн. подрубленный, обрубленный. підрублювання подрубка. Ср. підроблювати, підрублювати, -люю, -люєш, підрубити, -рублю, -рубиш портн. подрубать, подрубить, обрубать, обрубить [Вона шила, пе дошила, тільки підрубила (Чуб.)]. підрубрика подрубрика. підрубувати, -бую, -буєш, підрубати, -баю, -баєш 1) подрубать, подрубить [Войчук і Макар кайлом та сокирою підрубували коріння (Бойч.); Капіталісти підрубують той сук, на якому вони сидять (Сталін)]; 2) (добивать врубкой) спей, подрубать, подрубить. підрулювати, -люю, -люєш, підрулити, -лю, -лиш подруливать, подрулить [Машини, ' які сіли, сходили з поля, підрулювали до своїх капонірів і тут стихали уперекл. з Полевого), Автомобілі підрулили до стоянок (Є мол.)]. •підрум'янений подрумяненный [Відправляючи молитву, на столі отець розгледів пляшку, підрум'янену рибу, що виглядала з-під скатертини, й плямкнув ротом (Чорн.)]. підрум'янити см. підрум'янювати. підрум'янитися см. підрум'янюватися. підрум'янювати, -тою, -нюєш, підрум'янити, -ню, -ниш подрумянивать, подрумянить [Жінкам розчесали волосся, підрум'янили блідих і одягли в барвистий одяг (Тулуб)]. підрум'янюватися, -нююся, -нкк.шся, підрум'янитися, -нюся, -нишся подрумяниваться, подрумяниться. підручна 1) прил. см. підручний 1; 2) (род. підручної) сущ. редк. под ручница, уст. сподручница [Там вона стала на підручну до кухарки Марти (Туд.)]. підручний 1) прил. подручный; (удобный— ещё) сподручный [Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня. На цей раз він мав переправлятися підручними засобами (Гонч.)]; 2) (род. підручного) сущ. подручный, подручник, разг. сподручный, уст. сподручник; (подчиняющийся старшему по должности) подчинённый [Згодом Голубар призначив Хмур і на спочатку в підручні бурильника, а потім дав і йому в руки бурильний молоток (Ле); Вонгі пе робила жодного зайвого руху, і кожний її підручний теж добре знав і свое місце, і те, що йому треба робити (Донч.)]; 3) обл. лошадь или вол, запряжённые с левой стороны [У загоні саме воли заборюкались — не старий підручний отих, що з ярмарку пригнали, б'є (Головко)]. І підручник 1) учебник; (реже) пособие, руководство [Оксана ввімкнула світло і виклала на письмовий стіл свої підручники (Бат)]; 2) техн. подручник; 3) (приспешник) презр. реоь. сподручник [Не стало ватажка, зажурились підручники... (Мирн.)]. шДря, -рі, (реже мн. ч.) шдрі, -рів обл. і) сеновал [Гадина хвильку постояв, подумав, а далі поліз на підрю (Фр.)]; 2) насест [для кур] [Коли стало світати, Савко найшов лантуха й поліз на підрі ловити курчат (Панч)]я підряд1,-ду сущ. подряд [Ширяев узяв великий підряд на малярні та скляні роботи у Великому театрі (Іван.)]; будувати з ^Ду строить по подряду. І підряд2 нар. подряд, разг. кряду, сряду
|