Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

під
4У4
ПІД
делать [ещё], сДёлать [ещё] [Підроби
вареників, а то пе стане (Сл. Гр.)].
підроблятися, -ляюся, -ляєшся и
підроблюватися, -лююся, -люєшся, підробитися,
-роблюся, -робишся 1) (неискренне под мнение
или настроение кого-нибудь)
подделываться, подделаться, разг. подыгрываться,
подыграться [Наші економісти, і в тому числі
«Рабочее Дело», мали успіх завдяки тому,
що підроблялись під нерозвинених
робітників (Ленін); Вона підроблювалась під
смак Бичковського (II.-Лев.)]; ~»тися п і д
чию руку подделываться, подделаться
под чью руку; 2) страд, з. (несоверш.)
подделываться; подрабатываться; ср.
підробляти 1—2.
підродина биол. подсемейство.
підродйти, -родить разг. уродить [Хліба,
хліба підродило! Везуть, радіють (Барв,)].
підррзділ, -лу 1) подраздел, подразделение;
2) воен. подразделение [Підрозділи на
ходу шикувалися в похідну колону (Гонч.)].
підрозділити см. підрозділяти,
підрозділяння подразделение.
підрозділяти,^ -ляю, -ляєш, підрозділити,
-ділю, -ділиш подразделять,
подразделить.
підрозділятися, -ляється 1)
подразделяться; 2) страд, з. подразделяться.
підрослий подросший [Г па підрослого (не
знати як) Андрія Прийшлось перешивать
Єгорові штанці (Бажан)].
підростання подрастание.
підростати, -таю, -таєш, підрости, -ту, -тёш
подрастать, подрасти; (о человеке — ещё)
взрослеть, повзрослеть [Всі бійці та
офіцери, повз яких, рубаючи крок,
проходили прапороносці, теж паче підростали
(Гонч.); На захист лісових посадок, поки
вони підростуть, діє тут чудесна сила —
вода (Рад. Укр., 1950, IX); Дні біжать,
роки злітають, і дівчата підростають
(Забіла)].
підростаючий подрастающий [Радянська
школа покликана виховувати
підростаюче покоління сильним, бадьорим,
життєрадісним (Рад. Укр., 1950, ТХ)].
підрости см. підростати,
підростити см. підрощувати,
підросток, -тка редк. подросток [Всі ми,
будучи ще підростками, мріяли про те, щоб
мати такий успіх в житті, як його мала
тітка Клавда (Вільде)].
підрощувати, -щую, -щуєш, підростити,
-рощу, -ростиш подращивать, подрастить.
підрубаний 1)подрубленный [Що підрубане під
корінь — не цвістиме вдруге (Пере.); Куди
дерево підрубане, туди воно й пада
(приказка)]; 2) подрубленяый. Ср. підрубувати 1—2.
підрубати см. підрубувати,
підрубити см. підрублювати.
підрубка1 1) подрубка; 2) подрубка. Ср.
підрубувати 1—2.
підрубка2 подрубка.ч Ср. підрублювати,
підрублений портн. подрубленный,
обрубленный.
підрублювання подрубка. Ср. підроблювати,
підрублювати, -люю, -люєш, підрубити,
-рублю, -рубиш портн. подрубать, подрубить,
обрубать, обрубить [Вона шила, пе
дошила, тільки підрубила (Чуб.)].
підрубрика подрубрика.
підрубувати, -бую, -буєш, підрубати, -баю,
-баєш 1) подрубать, подрубить [Войчук і
Макар кайлом та сокирою підрубували
коріння (Бойч.); Капіталісти підрубують
той сук, на якому вони сидять (Сталін)];
2) (добивать врубкой) спей, подрубать,
подрубить.
підрулювати, -люю, -люєш, підрулити, -лю,
-лиш подруливать, подрулить [Машини,
' які сіли, сходили з поля, підрулювали
до своїх капонірів і тут стихали уперекл.
з Полевого), Автомобілі підрулили до
стоянок (Є мол.)].
•підрум'янений подрумяненный
[Відправляючи молитву, на столі отець розгледів
пляшку, підрум'янену рибу, що виглядала
з-під скатертини, й плямкнув ротом (Чорн.)].
підрум'янити см. підрум'янювати.
підрум'янитися см. підрум'янюватися.
підрум'янювати, -тою, -нюєш, підрум'янити,
-ню, -ниш подрумянивать, подрумянить
[Жінкам розчесали волосся, підрум'янили
блідих і одягли в барвистий одяг (Тулуб)].
підрум'янюватися, -нююся, -нкк.шся,
підрум'янитися, -нюся, -нишся
подрумяниваться, подрумяниться.
підручна 1) прил. см. підручний 1; 2) (род.
підручної) сущ. редк. под ручница, уст.
сподручница [Там вона стала на підручну
до кухарки Марти (Туд.)].
підручний 1) прил. подручный; (удобный—
ещё) сподручный [Самієвський полк
працював ревно, спокійно й діловито, як
величезна майстерня. На цей раз він мав
переправлятися підручними засобами
(Гонч.)]; 2) (род. підручного) сущ.
подручный, подручник, разг. сподручный, уст.
сподручник; (подчиняющийся старшему по
должности) подчинённый [Згодом Голубар
призначив Хмур і на спочатку в підручні
бурильника, а потім дав і йому в руки
бурильний молоток (Ле); Вонгі пе робила
жодного зайвого руху, і кожний її
підручний теж добре знав і свое місце, і те, що
йому треба робити (Донч.)]; 3) обл. лошадь
или вол, запряжённые с левой стороны
[У загоні саме воли заборюкались — не
старий підручний отих, що з ярмарку
пригнали, б'є (Головко)].
І підручник 1) учебник; (реже) пособие,
руководство [Оксана ввімкнула світло і виклала
на письмовий стіл свої підручники (Бат)];
2) техн. подручник; 3) (приспешник) презр.
реоь. сподручник [Не стало ватажка,
зажурились підручники... (Мирн.)].
шДря, -рі, (реже мн. ч.) шдрі, -рів обл. і)
сеновал [Гадина хвильку постояв, подумав,
а далі поліз на підрю (Фр.)]; 2) насест
[для кур] [Коли стало світати, Савко
найшов лантуха й поліз на підрі ловити
курчат (Панч)]я
підряд1,-ду сущ. подряд [Ширяев узяв
великий підряд на малярні та скляні роботи
у Великому театрі (Іван.)]; будувати
з ^Ду строить по подряду.
І підряд2 нар. подряд, разг. кряду, сряду

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)