Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шд 405 під [Дві ночі підряд ми робили короткі пере- І ходи (Верш.); Там шостий рік підряд як | не родить яемля (Папч)\ Виблискують, як три мачі, Три постріли підряд (Бажай)]. підряд3, -ду сущ. биол.^ подотряд. ^ підряджати, -джаю, -джаєш, підрядити, -джу, -дйш подряжать, подрядить, разг. рядить, порядить [Олеся підрядила його [візника] до Богуслава, сіла на віз і поїхала (Н.-Лев.)]. підряджатися, -джаюся, -джаєшся, підрядитися, -джуся, -дйшся подряжаться, подрядиться; рядиться, порядиться [Його обвинувачують у підбурюванні робітників до страйку якраз тоді, коли фабрика підрядилась постачати армії... (Сміл.)]. Ср. підряджати. підряджений 1) прич. подряжённый', ряженный; ср. підряджати; 2) (договорённый) прил. ряженый. підрядити см. підряджати. підрядитися см. підряджатися. підрядковий подстрочный; ^вий переклад подстрочник [Дехто з наших перекладачів, особливо мов далеких, так улягає оригіналові, що виходить не поетичний переклад, а підрядковий (Рил.)]. підрядний1 подрядный [3 метою дальшого поліпшення житлового і культурно-побутового будівництва у великих містах створити за прикладом Москви, Ленінграда і Києва територіальні підрядні будівельні організації (Матер. XX з. КПРС)]\ ~»ні роботи подрядные работы. підрядний2 грам, подчинённый; ~не речення придаточное предложение. підрядник лат. подстрочник [Підрядник — це макет, він завжди і неминуче буде не живим художнім твором, а виробом з пап'є-маше, як усякий макет (Кучдз.)]. підрядність, -пості грам, подчинённость, подчинение. підрядчик подрядчик, уст. рядчик [У мене є знайомий підрядчик на стеблівських фабриках іН.-Лев.)]. підрядчицький подрядческий. підрясник церк. подрясник [Отець Маркіян підняв підрясник і пішов уприсядку (Дссн.)]. підрятувати, -тую, -ту єні (що) обл. помочь (чему) [Почувши, що Рифка має зложених троха грошей на віно, він сквапно оженився з нею, підрятував тим віном своє діло і добився великих зисків (фр.I підсаджений 1) подсаженный; 2) подсаженный; присаженный [Коли за підсадженими деревами добре доглядають, то вони добре ростуть і своєчасно вступають в пору плодоношення (Колг. Укр., 1957, 2)]. Ср. підсаджувати 1—2. підсадження с.-х., мед. и пр. подсадка. підсаджування 1) подсаживание; 2) подсидка; (с.-х. — еще) подсаживание; присаживание [Щоб забезпечити потрібну густоту насадження [кукурудзи], в пустих гніздах провели підсаджування (Колг. Укр., 1957 7)]. Ср. підсаджувати 1—2. підсаджувати, -джую, -джуєш, підсадити, -саджу, -садиш 1) подсаживать, Подсадить [Санітари підсаджували па грузовики легко поранених (Куч.); — Прощай! — промовила понуро мила, Дитинку до віконця підсадила (Л. Укр.)]; 2) с.-х., мед. и пр. подсаживать, подсадить; (добавочно садить — ещё) присаживать, присадить [Якщо так буде розпогоджуватись, то скоро й сіяти почнемо. В саду молодняк будемо підсаджувати (Коп.)]. підсаджуватися1 см. підсідати1. підсаджуватися2, -джується страд, з. 1) подсаживаться; 2) подсаживаться; присаживаться. Ср. підсаджувати 1—2. підсадибний подусадебный. підсадити см. підсаджувати, підсадка с.-х., мед( и пр. подсадка [При проривці і перевірці для забеанеіення поиної густоти насаджень широко застосувати підсадку рослин (Рад. Упр., 1951, IV); На підставі експериментальних даних можна твердити, що підсадка консервованих на холоді тканин за методом В. П. Філатова підсилює процеси регенерації білків крові після крововтрат (Мед. ж., 1953, XXIII, 4)\ підсадкуватий обл. приземистый, разг. присадистый [Коло воза стояв підсадкуватий, середніх літ мужик (Фр.)]. См. ещё приземкуватий и присадкуватий, підсадний с.-х. подсадный. підсак, підсака рыб. сак, подсак, сачок [Рибалка., спустив підсаку і витяг десятків зо два раків (О., 1861, XI — Сл. Гр.); Рибалки почали забирать рибу підсаками і кидали далеко на пісок (Н.-Лев.)]. підсалювати, -люю, -люєш, підсалити, -лю, -лиш подсаливать, подсалить. підсанки, -ііок спец подсанки [3 вулиці до воріт підвернуло кілька навантажених колодами саней з підсанками (Шияч)] підсапаний окученный [Сапальниці полишали за собою довгі рядки підсапаних буряків (Ко^юб.)]. підсапувати, -пую, -пуєш, підсапати, -паю, -паєш окучивать, окучить |—Та візьми ж сапу! Не пальцями ж будеш підсапувати буряки! — гукнула до неї мати (Н.-Лев.)]. підсахарювати, -рюю, -рюєш, підсахарйіи (підсахарю, підсахарйш) подсахаривать, подсахарить підсачувати, -чую, -чуєш, підсочити, -чу, , -чиш рбіб. подсачивать, подсачить. підсвинок, -нка 1) с.-х. подсвинок [Знайда випустила підсвинків пастися за хвіртку (Трубл.)]; 2) перен разг. поросёнок [Бовдур.. проклинав півголосом діда Панька, що йому дав такий малий хлібець, а сьому чорномазому підсвинкові такий великий (Фр.)\. підсвиснути см. підсвистувати, підсвист, -ту подсвист [Пройшовши декілька І гонів, Гриб і Печериця зустріли Білку, що а підсвистом танцювала собі на галявині (Козл.)]. підсвистати см. підсвистувати, підсвистування подсвистывание; насвистывание. Ср підсвистувати І підсвистувати, -тую, -туєш, підсвистати, -вищу, -вйщеш и однокр. в. підсвиснути |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)