Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
під 406 ПІД -ну, -неш подсвистывать, подсвистать, под- ¦свистеть, подсвйстнуть(кому,чему); (свистом передавать мотив) разг. насвистывать, насвистать, насвистеть (что) [Затінькала синичка. Станко задер голову й почав ловко підсвистувати (Панч)\ Незабаром під хатиною опинився Невеличкий, підсвистуючи якусь гайдамацьку пісеньку (Фр.I. підсвідомий псих, подсознательный [Досі він робив усе з захватом буйного риску, з підсвідомою думкою, що все буде добре (Копач.)]. підсвідомість, -мості псих, подсознательность, подсознание. підсвідомо нір. псих, подсознательно [Марко підсвідомо відгадав багькові думки (Рий.); Несподівано чорнолісся сухо ахнуло одним і другим пострілом. Кушнір підсвідомо кинувся назад (Ст.)]. підсвітити1 см. підсвічувати. підсвітити2* -вітить (о лупе) эти. уст. вызвать болезнь— лунатизм [Підсвітило його місяцем, ..тож верзе не знати що (Горд.)]. підсвічений 1) подсвеченный [Хмарина диму пад хімічним комбінатом, підсвічена низькими променями сонця, стала ніжно-ро- йєюю, майже прозорою (Собко)]; 2) подсвеченный. Ср. підсвічували 1—2. підсвічник подсвечник [Господиня засвітила свічки в обох підсвічниках (Ле)]. підсвічування спеі\. подсвечивание; (театр.— ещё) подсветка [Підсвічування посилює ріст розсади і поліпшує її якість, підвищує врожайність тепличних культур (Наука і життя, 1956, 6)]. підсвічувати, -чую, -чуєш, підсвітити, -вічу, -вїтиш І) разг. подсвечивать, подсветить [Заходило сонце. Зграйка вітряків махала крилами на краю землі. Сонце підсвічувало їх знизу (Донч.)]; 2) спей, подсвечивать, подсветить. підсекція подсекция. піїселйти см. підселяти. підселитися см. підселятися. підселювати см. підселяти. підселюватися см. підселятися. підселяти, -ляю, -ляєщ и підселювати, -люю, -люєш, підселити, -селю, -сёлиш разг. подселять, подселить. підселятися, -ляюся, -ляєшся и підселюватися, -лююся, -люєшся, підселитися, -селюся, -селишся разг. подселяться, подселиться. підсерозний анат. подсерозный. підсерцевий анат. подсердечный. підсиджування, редк. підсідання 1) подсйдка, подсиживание; 2) подсиживание; поддевание. Ср. підсиджувати 1—2. підсиджувати, -джую, -джуєш и редк. підсідати, -даго, -даєш, підсидіти, -джу, -диш и редк. підсісти, -сяду, -сядеш 1) подсиживать, подсидеть; ^діги звіра подсидеть зверя; 2) (устраивать неприятность, вредить) перен. разг. подсиживать, подсидеть; (поймав на чём-нибудь, сказать кому- нибудь колкость — еще) поддевать, поддеть. підсилання 1) псдгылание, разг. подсылка,уст. подсыл; 2) подсылка. Ср. підсилати 1—2. підсилати, -лаю, -лаєш, підіслати (підішлю, підішлеш) и редк. підослати (підошлю, підошлеш) 1) подсылать, подослать [Менші сестри., підослали наймичку розпитать хурмана: хто приїхав (Свидн.)]; 2) (посилать дополнительно) разг. подсылать, подослать [Вишневецький раз за разом підсилав невеличкі допоміжні загони, та вони не рятували черкасців (Лс)]. підсилений усиленный; подкреплённый [Підсилений загін трохи вирівнявся (Л')]; ^не харчування усиленное питание. Ср. підсилювати. підсилення усиление; подкрепление [Порівняння с один з основних художніх засобів підсилення емоційності мови (МовЬзн., 1949, VII)]. Ср. підсилювати. підсилити см. підсилювати. підсилитися см. підсилюватися. підсйлка 1) подсылка, уст. подсыл; 2) подсылка. Ср. підсилати 1—2. підсилювальний радио и пр. усилительный [Створено мініатюрні підсилювальиі апарати, що дають змогу значно поліпшити слух [людини] (Наука і життя, 1959, 3)]. підсилювання усиление; подкрепление. Ср. підсилювати. підсилювати, -люю, -люєш, підсилити, -лю, -лиш усиливать, усилить; (укреплять для придания прочности) подкреплять, подкрепить [Дзвінкі вечірні поля неначе самі підхоплюють і підсилюють гомін походу(Гонч.)\ Чому б не підсилити нам харчові запаси смачною ведмежатиною? (Шиян); Штурмап відіслав у кочегарку кока і юнгу, щоб підсилити машинну команду (Трубл.)]. підсилюватися, -люється, підсилитися, -литься 1) усиливаться, усилиться [Звук наближався, поступово підсилювався, розриваючи тишу на скошеній ярині (Десн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) усиливаться; подкрепляться [Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом (Гонч.)]; ср. підсилювати. підсилювач радио и пр. усилитель [Розроблятимуться також різні елементи автоматики , з застосуванням магнітних підсилювачів, які дадуть змогу в багатьох випадках замінити контактні реле більш надійними — безконтактними (Наука і життя, 1956, 3)]. підсилюючий усиливающий; подкрепляющий. Ср. підсилювати. підсильний редк. посильный; (достижимый) доступный. См. ещё посильний. підсильно нар. посильно; доступно [ Недосяжно/непідвладно людській силі погасити свії ло, засліпити нас. А ворог думав, все йому підсильно, і смерть знайшла його тут, на цій землі (Коп.)]. Ср. підсильний и см. ещё посильно. підсинений 1) прич. подсинённый [У просвітах між], деревами, підсиненими тінню, ясніє світла зелень виноградних кущів (Волош.)] ^ні очі перен. разг. подтёкшие синяками глаза [Іноді й доставалося їй од Максима за ті подарунки: не раз, не два ходила вона з підсиненими очима (Мирн.)]\ 2) прил. синеватый [Засміялась вона, блиснувши на Івана чорними очима та підсиненими білками (Ко цюб.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)