Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 408 під але їх зразу підсікли влучні кулі (Ст.)]; <^ти ліс с.-х. подсекать, подсечь лес; 2) рыб. подсекать, подсечь [Петрович ураз підсік і витяг плямистого бичка, який роздував зябра (Донч.)]. підсікатися, -кається, підсіктися, -січеться 1) подсекаться, подсечься; ноги4 ^клйсь ноги подкосились; кінь <¦«-.сікся разг. лошадь сбила копыто; 2) страд, з. (не- соверш.) подсекаться; подсекаться; ср. підсікати 1—2. підсікаючий подсекающий. підсікти см. підсікати, підсіктися см. підсікатися, підсіл, -солу спец. подсол. підсіння 1) крыльцо [под навесом]; 2) (палатка для продажи товаров) обл. ларь, ларёк [Стривай, не лети! Отже, купиш у Фукса два оселедці, а на підсінню у Шльомихи кварту солі (Козл.)]. підсісти1 см. підсиджувати підсісти2 см. підсідати1, підсічення, підсічка 1) подсечка; 2) подсечка. Ср. підсікати 1—2. підсічний с.-х. подсечный [При підсічному землеробстві., навряд чи було доцільним використовувати орні знаряддя з залізним наконечником (Архл., 1953у VIII)]. підсіювання см. підсівання, підсіювати см. підсівати, підсіюватися см. підсіватися, підсіяти см. підсівати, підскакати см. підскакувати2. підскакувати1, -кую, -куєш, підскочити, -чу, •чпш прям., перен подскакивать, подскочить; (только прям —ещё) подпрыгивать, подпрыгнуть; (резким движением приподниматься с места — ещё) привскакивать, прискакивать (разг.), привскочить [Драбинястий віз., раз у раз підскакував і немилосердно трусив, не попадаючи в колію (Коцюб.); У тому місці, де риба підскакувала, ведмідь гатив „ лапами по воді (Турч.); Він аж підскочив зо страху (Фр.)\ Катеринине лице негарно видовжилось. Голос підскочив угору (Віль- де); Ціни на часник і оцет одразу підскочили (Куч.)]; ~-чила пагода подвернулся [удобный] случай. підскакувати2, -кую, -ісусш, підскакати, -качу, -качеш подскакивать, подскакать, прискакивать, прискакать [Курним шляхом зненацька підскакує до вишки верхи на коні збуджений, розхристаний Семко Пугач — їхній однокласник (Гонч.); Полковник хвастовито підскакав на білім коні (Ле)]. , підскарбій дорев. уст. казначей [В руках магнатів були вищі державні посади: гетьмана великого — головнокомандуючого під час війни, підскарбія земського, який відав державною казною, та ін. (Іст. Укр. РСР)]. підскиглювати, -люю, -люєш разг. подвывать [Пси, попідгинавши хвости, юрмилися біля людей. Уже не гавкали, а, лише підскиглюючи, гарчали, лячно позираючи на господарів (Ле)]. підскік, -коку, підскок подскок, разг. подпрыг [Регіна.. дивилася на їх підскоки якось тужливо-добродушно (Фр-)]\ з ~ коком (в значении нар.) вприпрыжку [Поважної ходи Роман не знає; поклич його — він підбіжить з підскоком (Вас.)]. підсклянник редк. подстаканник [Соболев поставив на столик дві склянки у срібних підсклянниках і налив міцного, майже червоного чаю (перекл. з Катаева)]. підскоблювати, -люю, -люєш, підскоблитиг -лю, -лиш подскабливать, подскоблить. підсковзнутися и підковзнутися и (реже) посковзнутися, -н^ся, -нёшея поскользнуться [В у с т я: Підсковзнулась на льоду я двічі, Як глянула парубкові в вічі (Стар.); Він раптом підковзнувся і весь якось зіщулився (Коп.); Олень посковзнувся і розбив собі ногу (Трубл.); Але вона посковзнулась: стала покриткою, та як ступила на ту хистку кладку, то й не вдержалась (Н.-Лев.)]. підскок см. підскік. підскоком нар. разг. вприпрыжку [Докійка вернулась, а Петрик тільки матері «такнув» і підскоком босий по білому морозу вже аж біля загону (Головко)]. підскочити см. підскакувати1, підскрібати, -баю, -баєш, підскребти, -бу, -бёш подскребать, подскрёбывать, подскрести; (немного — ещё) подскабливать, подскоблить. підскроневий анат. подвисочный. підскубувати, -бую, -буєш и підскубати, -баю, -баєш, підскубти, -бу, -бёш (волосы, перья, траву и т. п.) подщипывать, подщипать, подщипнуть. підсливок, -вка бот. йвишень. підслизйти, -зйть обл. смочив, сделать скользким [Дощем підслизило трохи шлях, і коні аж падають (Сл. Гр.)]. підслизовий анат. подслпзистый. підсліджувати, -джую, -джусш, підслідити, -джу, -лиш подслёживать, подследйть [Давидові чомусь так страшно. Ну що вони йому зроблять? На людях не займуть, а підслідити ввечері—теж чорта з два (Головко)]. підслідний см. підслїдствений\ підслідність, -ності см. підслідственість. підслідствений юр. 1) прил. подследственный; 2) (род. підслідственого) сущ. подследственный. підслідственість, -пості юр. подследственность. підсліпа1 прил. см. підсліпуватий. підсліпа2 сущ. м. и ж. р. обл. подслепова- | тый, обл. подслепый, подслеповатая, обл^ і подслепая [Той Юрко підсліпа (Сл. Гр.)]. І підсліпий см^ підсліпуватий. І підсліпо см. підсліпувато [ підсліпуватий, редк. підсліпий прям., перен. І подслеповатый, разг. подслепый; (о свете) тусклый [Гордій підводить до самої шибки старі, підсліпуваті очі (Вас); Миготіли смолоскипи, блимали підсліпуваті ліхтарі (Кач.); Колгоспи-мільйонери. Замість підсліпуватих хаток під солом'яними стріхами — будипки-котеджі (Вишня); Пуза- | тий комин заслоняв той підсліпий світ від хатнього мороку (Мирн.)], |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)