Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

під . 409 під:
підсліпуватість, -тості подслеповатость,
підсліпувато, редк. підсліпо нар.
подслеповато; тускло [Каганець ледве освітлював
середину кімнати; ледве миготів,
підсліпувато блимав (Коп.); Христя засвітила
невеличкий каганець.. Підсліпо, чадіючи
на всю хату, горів його гніт (Мирн.)]. Ср.
підсліпуватий,
підслужуватися, -жуюся, -жуєшся,
підслужитися, -лужуся, -лужишся (до кого
и кому) подслуживаться, подслужиться
(к кому), прислуживаться, прислужиться
(кому) [Цілий повітовий уряд плівся у
Мекку. Кожен підслужувався,
піддобрювався, запобігав ласки, доброго слова,
хоч погляду привітного... (Мирн.);
Фамусов: А дядя! Ніби граф який:
Чванлива вдача, зір твердий... Л
підслужитися траплялось — І він згинався
вперегин (перекл. з Грибоедова)].
підслуханий подслушанный [Дівчинка ще й
ще раз передумувала ненароком
підслухану розмову (Трубл.)].
підслухати, підслухати см. підслухувати,
підслухач подслушиватель [Ясний місяць—
підслухач лукавий, Бачив він тебе часто
зо мною І слова твої слухав колись
(Л.Укр.)].
підслухачка подслушивательница.
підслухи, -хів редк. подслушивание [Пет-
р о: Ото на підслухи не ходіть (Мирн.)];
ставати на ^хи чого подслушивать
что [Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив По
дворищі, не раз ставав на підгляди
замкових залів, на підслухи розмов між
козаками (Кач.)].
підслуховувати см. підслухувати,
підслухування подслушивание [Ці спеціальні
прилади [гідрофони] вловлюють на
значній віддалі різні шуми і звуки в морі.
Ними однаково користуються як кораблі
для підслухування підводних човнів, так
і підводні човни для підслухування
надводних кораблів (Трубл.)]-
підслухувати, -лухую, -лухуєш и
підслуховувати, -ховую, -ховуєш и підслухати,
-хаю, -хбєш, підслухати, -хаю, -хаєш
подслушивать, подслушать [Герман,
проходячи попри ями, це раз залюбки
підслухував такі розмови і всміхався (Фр.); І хоч
двері замкнулись за нею, в Нелі звідкись
взялося прикре чуття, що сестра
підслуховуватиме їхню розмову (Вільде); Вибігали
в огород, В вікна підслухали (Боров.);
Стоян слухав слова секретаря, і йому
здавалося, що секретар райкому мов
підслухав їхню розмову з Павленком вночі
на гатці (Скляр.)].
підслухувач 1) подслушиватель; 2) спец.
слухач.
підслухувачка подслушивательница.
підсмажений поджаренный [Візьми оцей
шматочок, з підсмаженою шкоринкою (Донч.)];
добре ^ний хорошо поджаренный,
поджаристый.
підсмажити см. підсмажувати,
підсмажитися см. підсмажуватися,
підсмажування поджаривание.
підсмажувати, -жую, -жуєш, підсмажити,
-жу, -жиш поджаривать, поджарить
[Вартовий щось підсмажував собі на примусі в.
сінях (Шиян)].
підсмажуватися, -жується, підсмажитися*
-житься поджариваться, поджариться.
підсмалений опалённый [Сбпілка суха, як
дзвін, злегка підсмалена на вогні, а пк>
вже голосна, — як жайворонок (Куч.)].
підсмалювати, -люю, -люєш, підсмалити,
-малю, -малиш палить, опаливать, опалить.
підсмиканий, підсмикнутий поддёрнутый;
подобранный [Марія вертається із саду. В
одній руці підсмикнута спідниця, в
другій — набрякла бруньками гілочка вишні
(Вільде)]. Ср. підсмикувати.
підсмикати, підсмикати см. підсмикувати.
підсмикатися, -каюся, -каєшся,
підсмикатися (підсмикаюся, підсмикаєшся и редк.
підсмйчуся, підсмйчешся) (без дополнения)
разг. поддёргивать платье (подол),
поддёрнуть платье (подол), подбирать платье
(подол), подобрать платье (подол); <^кайсяі
подбери подол!, обл. подберись!
підсмикнути см. підсмикувати.
підсмикнутий см. підсмиканий.
підсмикувати, -кую, -куєш и підсмикати,,
-каю, -каєш, підсмикати (підсмикаю,
підсмикаєш и редк. підсмйчу, підсмйчеш) и
підсмикнути, -ну, -непі поддёргивать, под-
дёрнуть; (об одежде — ещё) подбирать,
подобрать [Лівою рукою злегка підсмикував
шаблю в піхвах (Ле); Юрко підсмикнув
автомата й пішов жвавіше (Козач.)]\ <-^кнй
поділ! подбери подол!, обл.. подберись!
підсмйчка: личакй з ~ кокк спец. обл.
лапти с подковыркой*
підсміхатися, підсміхуватися, підсмГшкува-
тися см. підсміюватися.
підсміювати, -мною, -міюєш [кому] обл+
подсмеиваться [над кем] [— Ніхто його
[Лева] вже не боїться, Усяк безпечно йде
дивиться.. — А ти, запевне, не посмів?—
Йому [Ослові] підсміює Лисиця (Гл.);
У беседі зо всіма і говорить [Оксана], і
регочеться, і підсміює (Квітка)].
підсміюватися, -мїїоюся, -мїюєшся и
підсміхатися, -хаюся, -хаєшся и редк. під*-
смїхуватися, -мїхуюся, -міхусшся и обл.
•підсмГшкуватися, -куюся, -куєшся, підсмія-
тися, -міюся, -мієшся (з кого, з чого и реже-
над ким, над чим) подсмеиваться,
подсмеяться (над кем, над чем), подшучивать»
подшутить (над кем, над чем)^ (только
несоверш.: насмехаться слегка)
посмеиваться [Володю вважали тихою людиною>
інколи навіть підсміювалися з його мрій
стати інженером (Ле); Став примічати Не-
стір — дівчата вже підсміхуються над ним
(Горд.); Щось ти мудруєш, хлопче, по
очах бачу... А ті он твої напарники теж
підсміюються (Коп.); Усі жінки., почали
шептати між собою, підсміхатися (Стеф.);
Дівчата підсмішкувалися, здвигали
плечима, із стрижаком танцювати соромились
(Черемш.)].
підсмоктувати, -тую, -туєш, підсмоктати,
-мокчу, -мбкчеш подсасывать, подсосать.
підсніговий см. підсніжний.
підснідати, -даю, -даєш разг. позавтракать

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)