під . 409 під: підсліпуватість, -тості подслеповатость, підсліпувато, редк. підсліпо нар. подслеповато; тускло [Каганець ледве освітлював середину кімнати; ледве миготів, підсліпувато блимав (Коп.); Христя засвітила невеличкий каганець.. Підсліпо, чадіючи на всю хату, горів його гніт (Мирн.)]. Ср. підсліпуватий, підслужуватися, -жуюся, -жуєшся, підслужитися, -лужуся, -лужишся (до кого и кому) подслуживаться, подслужиться (к кому), прислуживаться, прислужиться (кому) [Цілий повітовий уряд плівся у Мекку. Кожен підслужувався, піддобрювався, запобігав ласки, доброго слова, хоч погляду привітного... (Мирн.); Фамусов: А дядя! Ніби граф який: Чванлива вдача, зір твердий... Л підслужитися траплялось — І він згинався вперегин (перекл. з Грибоедова)]. підслуханий подслушанный [Дівчинка ще й ще раз передумувала ненароком підслухану розмову (Трубл.)]. підслухати, підслухати см. підслухувати, підслухач подслушиватель [Ясний місяць— підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зо мною І слова твої слухав колись (Л.Укр.)]. підслухачка подслушивательница. підслухи, -хів редк. подслушивание [Пет- р о: Ото на підслухи не ходіть (Мирн.)]; ставати на ^хи чого подслушивать что [Нудьгуючи, Лиска знечев'я бродив По дворищі, не раз ставав на підгляди замкових залів, на підслухи розмов між козаками (Кач.)]. підслуховувати см. підслухувати, підслухування подслушивание [Ці спеціальні прилади [гідрофони] вловлюють на значній віддалі різні шуми і звуки в морі. Ними однаково користуються як кораблі для підслухування підводних човнів, так і підводні човни для підслухування надводних кораблів (Трубл.)]- підслухувати, -лухую, -лухуєш и підслуховувати, -ховую, -ховуєш и підслухати, -хаю, -хбєш, підслухати, -хаю, -хаєш подслушивать, подслушать [Герман, проходячи попри ями, це раз залюбки підслухував такі розмови і всміхався (Фр.); І хоч двері замкнулись за нею, в Нелі звідкись взялося прикре чуття, що сестра підслуховуватиме їхню розмову (Вільде); Вибігали в огород, В вікна підслухали (Боров.); Стоян слухав слова секретаря, і йому здавалося, що секретар райкому мов підслухав їхню розмову з Павленком вночі на гатці (Скляр.)]. підслухувач 1) подслушиватель; 2) спец. слухач. підслухувачка подслушивательница. підсмажений поджаренный [Візьми оцей шматочок, з підсмаженою шкоринкою (Донч.)]; добре ^ний хорошо поджаренный, поджаристый. підсмажити см. підсмажувати, підсмажитися см. підсмажуватися, підсмажування поджаривание. підсмажувати, -жую, -жуєш, підсмажити, -жу, -жиш поджаривать, поджарить [Вартовий щось підсмажував собі на примусі в. сінях (Шиян)]. підсмажуватися, -жується, підсмажитися* -житься поджариваться, поджариться. підсмалений опалённый [Сбпілка суха, як дзвін, злегка підсмалена на вогні, а пк> вже голосна, — як жайворонок (Куч.)]. підсмалювати, -люю, -люєш, підсмалити, -малю, -малиш палить, опаливать, опалить. підсмиканий, підсмикнутий поддёрнутый; подобранный [Марія вертається із саду. В одній руці підсмикнута спідниця, в другій — набрякла бруньками гілочка вишні (Вільде)]. Ср. підсмикувати. підсмикати, підсмикати см. підсмикувати. підсмикатися, -каюся, -каєшся, підсмикатися (підсмикаюся, підсмикаєшся и редк. підсмйчуся, підсмйчешся) (без дополнения) разг. поддёргивать платье (подол), поддёрнуть платье (подол), подбирать платье (подол), подобрать платье (подол); <^кайсяі подбери подол!, обл. подберись! підсмикнути см. підсмикувати. підсмикнутий см. підсмиканий. підсмикувати, -кую, -куєш и підсмикати,, -каю, -каєш, підсмикати (підсмикаю, підсмикаєш и редк. підсмйчу, підсмйчеш) и підсмикнути, -ну, -непі поддёргивать, под- дёрнуть; (об одежде — ещё) подбирать, подобрать [Лівою рукою злегка підсмикував шаблю в піхвах (Ле); Юрко підсмикнув автомата й пішов жвавіше (Козач.)]\ <-^кнй поділ! подбери подол!, обл.. подберись! підсмйчка: личакй з ~ кокк спец. обл. лапти с подковыркой* підсміхатися, підсміхуватися, підсмГшкува- тися см. підсміюватися. підсміювати, -мною, -міюєш [кому] обл+ подсмеиваться [над кем] [— Ніхто його [Лева] вже не боїться, Усяк безпечно йде дивиться.. — А ти, запевне, не посмів?— Йому [Ослові] підсміює Лисиця (Гл.); У беседі зо всіма і говорить [Оксана], і регочеться, і підсміює (Квітка)]. підсміюватися, -мїїоюся, -мїюєшся и підсміхатися, -хаюся, -хаєшся и редк. під*- смїхуватися, -мїхуюся, -міхусшся и обл. •підсмГшкуватися, -куюся, -куєшся, підсмія- тися, -міюся, -мієшся (з кого, з чого и реже- над ким, над чим) подсмеиваться, подсмеяться (над кем, над чем), подшучивать» подшутить (над кем, над чем)^ (только несоверш.: насмехаться слегка) посмеиваться [Володю вважали тихою людиною> інколи навіть підсміювалися з його мрій стати інженером (Ле); Став примічати Не- стір — дівчата вже підсміхуються над ним (Горд.); Щось ти мудруєш, хлопче, по очах бачу... А ті он твої напарники теж підсміюються (Коп.); Усі жінки., почали шептати між собою, підсміхатися (Стеф.); Дівчата підсмішкувалися, здвигали плечима, із стрижаком танцювати соромились (Черемш.)]. підсмоктувати, -тую, -туєш, підсмоктати, -мокчу, -мбкчеш подсасывать, подсосать. підсніговий см. підсніжний. підснідати, -даю, -даєш разг. позавтракать
|