Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лід 410 під. [слегка]; закусить [слегка перед завтраком], подзакусить [перед завтраком], перекусить [перед завтраком] [Пізніш уже, як підснідали, ..поволі пройнявся й він Павлушиним піднесеним настроєм (Головко)}. підснГжка см. підсніжник. підсніжний, підсніговий подснежный [Дзвенить підсніжна весняна вода (Рил.)]. лідсшжник, підсніжка бот. (ОаІапіНт Ь.) подснежник [Весна прийшла, ..Підсніж- ники збудила в голім гаю (Фр.); Старе, то наче зісохле бадилля, що само проситься на погній, а дитина, то як та підсніжка, що вилупилась із ззмлі до сонця (Вільде)]. •підсобити см. підсобляти. підсобна разг. подсобка [Стоян зайшов до правління, що містилось тут же на дворі, в колишній підсобці (Скляр.)]. •підсобляти, -ляю, -ляєш, підсобити, -соблю, -собиш разг. подсоблять, подсобить, пособлять, пособить [У мене старі батьки. Що зароблю — все їм. Ще й ночами доводиться до них бігати підсобляти (Тулуб); Дідові підсобили, і він опинився в сідлі (Риб.)]. підсобний подсобный [Статутом сільськогосподарської артілі кожному колгоспному двору надається право мати невелике під~ собне господарство (Рад. Укр., 1953', ХІІ)\ Вісім чоловік підсобних робітників не встигають подавати їм цеглу (Вишня)]. підсобник 1) (подсобный рабочий) разг. подсобник [Сьогодні знову не вистачає підсобної сили. Вже й самі кинулися матеріал, воду на поверхи тягати. Підсобники <не встигають (Коп.)]; 2) (соучастник) не- одобр. пособник, приспешник [Письменниця [Л. Українка] викриває підсобників імперіалістів—шахраїв із буржуазних партій (Іст. укр. літ.)]. * підсобництво пособничество. підсобниця 1) подсобница [Хвала умінню формувальниць, Рукам несхибним розливальниць, Хвала підсобницям простим! (Заб.)]; 2) пособница. Ср. підсобник 1—2. підсовувати см. підсувати. підсовуватися см. підсуватися. підсоколик орн. чеглок. лідсоколик-білозір (род. підсоколика-білозб- ра) орн. чоглок. лііцсолення подсол. підсолити см. підсолювати. .підсолоджувати1, -джую, -джуєш, підсолодиш, -джу, -дйш 1) сластить, подслащивать, подсластить, книжн. услащать, усластить; подсахаривать, подсахарить; 2) пе- рен. подслащивать, подсластить [Ще по панських дворах вони позвикали в горілці киснути, її п'яним' хмелем підсолоджували своє гірке життя [Мирн.); Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними (Н.-Лев.)]. -підсолоджувати2, -джую, -джуєш, підсолодити, -джу, -дйш (пиво, мёд, квас) спец. подмолаживать, подмолодить. підсолоджуватися1,-джується страд, з. 1) сластиться, подслапшваться; услащаться; подсахариваться; 2) подслащиваться. Ср. підсолоджувати1 1—2. підсолоджуватися2, -джується страд, з. подмолаживаться. Ср. підсолоджувати2. підсолодити1 см. підсолоджувати1. підсолодити2 см. підсолоджувати2. підсолювання подсаливание, подсол, подсолка. підсолювати, -люю, -люєш, підсолити, -солю, -солиш подсаливать, подсолить. підсоння 1) (место, где сильно печёт солнце) солнцепёк [Жито полозі є на підсонні, Застилає колос небокрай (Тер.)]; 2) уст. климат [К. Квітка мусив везти хвору в тепле і сухе підсоння, до Єгипгу, де Леся Українка проживала зиму 1909—1910 року (Літ. газ., 1946, II)]. підсбнячна 1) прил. см. підсонячний; 2) (род. підсонячної) сущ. (вселенная) уст. подсолнечная. підсонячний подсолнечный [На підсонячній стороні фабричного димаря засіявся мох (Смол.)]. підсос, -су спец. подсос. підсосний с.-х. подсосный [Щоб мати великий вихід приплоду поросят, у передових колгоспах проводять парування свиноматок .ще в підсосний період (Рад. Укр., 1948, X)]; ^»на матка подсосная матка. См. ещё підсиснйй 2. підсохлий подсохший [Вітер з півдня ворушив запорошені трави, намагався зірвати з кореня підсохлі кураї (Собко)]. підсохнути см. підсихати. підсочити см. підсочувати. підсочна спец. подсочка. підсочний спец. подсочный. підсочування спец. подсочка. підсочувати, -чую, -чуєш, підсочити, -чу, -чйш спец. подсачивать, подсочить. підспівати см. підспівувати. підспівач см. підспівувач. підспівачка см. підспівувачка. підспівування прям., перен. подпевание. підспівувати, -вую, -вуєш, підспівати, -ваю, -ваєш прям., перен. подпевать, подпеть [У Альонушки була лялька, вона гойдала її па руках і тихенько підспівувала (Донч.); Підспівує не завше в тон (Рил.)]. підспівувач, редк. підспівач пряч., перен. подпевала (м. р.) [І тільки підспівувачами буржуазії є Каутський, Мартов, Чернов і Ко, коли вони тягнуть свою пісеньку про тероризм і демократизм (Ленін); Найчастіше Шевченко застосовує в своїй творчості окремі елементи народної поезії. Підспівачем народної поезії, тим паче — стилізатором та імітатором Шевченко ніколи не був... (Рил.)]. підспівувачка, редк. підспівачка прям., перен. подпевала (ж. р.). підспідок, -дка разг. подноготная. підспудний уст. подспудный. підстава1 прям., перен. основание; (перен.— ещё) почва [Я сідав на траву, вона лягала на теплий камінь сама гаряча, наче вбирала у себе тепло скель, що служили їй за підставу (Коцюб.); Речова відмінність товарів є речова підстава обміну,. (Маркс); Можна сказати з незаперечною підставою, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)