Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
шд 41 1 під що третій з'їзд Рад відкрив нову епоху всесвітньої історії.. (Ленін); На підставі статті 114 Конституції Української РСР вибори депутатів до Верховної Ради Української РСР провадяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні (Полож. про вибори)]; він має ~ву так говорити у него есть основание так говорить; для чого не було ніяких <-^в для чего не было никаких оснований [Для подібного обвинувачення не було ніяких підстав (Сміл.)]; закон достатньої ^ ви см. достатній; з цілковитою <-^ вою с полным правом, с полным основанием; ц е зроблено на^ві врахування всіх даних это сделано на основании учёта всех данных. підстава2 1) обл. замена [І не вийду, і не встану. Вишлю меншу сестру на підставу (Чуб.)]; 2) (сменные лошади) уст. поДстава. підстава3 перен. обл. препятствие, преграда [Думки Христині розбивалися об ;ки- течні підстави, як хвилі об кам'яні береги... (Мирн.)]. підставити см. підставляти. підставка подставка [3 високих ваз на срібних підставках звисали грона винограду (Риб.)]; ~ка під годинник уст. подчасник; ~ка під праску спец. подутюжник, разг. утюжка. підставлений подставленный, [Він присів на підставлений ослінчик (Панч); Вона., наказувала робочим, щоб, вигрібаючи із засіків борошно, не дуже мірки вивершували й насипали в підставлені людьми мішки та лантухи (Мирн.)]. підставлення, підставляння подставление, подстановка [3 станції вискочив молодий повновидий поштмейстер і виніс ослін, ніби місток на ніжках, зроблений зумисне для підставляння ПІД омнібус пасажирам (Н.-Лев.)]. підставляти, -ляю, -ляєш, підставити, -влю, -виш 1) подставлять, подставить [Доведеться восени, Щоб дістати качани, Підставляти до стеблини Риштування чи драбину (Ст.); Він гостинно підставив стільці і вдруге запросив їх сісти (Баш); Він з насолодою підставляв сонцю то один, то другий бік (Трубл.); Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! Буду їсти та пити, та хороше ходити (Вовч.)]; <^вити ногу (ніжку) кому прям., перен. подставить ножку кому; (прям. — ещё) подставить подножку кому, дать подножку кому [Шарко прудко подався вперед, а Василькові крамарчук підставив ніжку, і він заорав носом у землю (Панч); Кожному бажалося вискочити перед начальством.. Через це кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Мирн.); Ось коли доля вперше підставила мені ногу (Пнов.)]; 2) мат. подставлять, подставить. підставний подставной [Таким чином встановлювалось, що свідки були підставні... (Сміл.)]; <^на особа подставное лицо; <^нГ коні уст. подставные лошади, подстава. підстаканник подстаканник [Семен Іванович тримав у руці масивний срібний підстаканник (Трубл.)]. підстановка подстановка. підстанція подстанция [Євдокія викликає телефоном турбінний зал, потім підстанцію і дає розпорядження підготуватися до прийому навантаження (Баш)]. підстаркуватий разг. немолодой, пожилой; (непосредственно о человеке — ещё) не молодых лет [Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування, і через те обличчя здавалось зовсім старим і грізним (Л. Укр.); Петро на той час був навіть не просто парубок, а вже підстаркуватий парубок (Ле); Три підстаркуваті чоловіки прийшли на пасіку ввечері другого дня (Собко)]. підстароста до рев. помощник старосты [Гри- цько, підстароста, дивувався тому багатству, що так ні ждапо, ні гадано припало Чіпці (Мирн.)]. підстарший следующий за старшим [— Ну, розкажіть же, сини мої, соколи мої, яких ви мені невісток понаходили?—От старший каже: — Я, татку, найшов царівну. Підстарший: — Я — князівну (народна казка); Старша сестра коня веде, А підстарша — зброю несе (Чуб.)]. підстебнути см. підстібати. підстебнутий подстёгнутый. підстелений подостланный; подстеленный. Ср. підстилати. підстелення см. підстилання. підстелити см. підстилати. підстелитися см. підстилатися. підстеляння см. підстилання. підстеляти см. підстилати. підстелятися см. підстилатися. підстеп, -пу геогр. подстепье. підстеповий геогр. подстепной. підстерегти см. підстерігати. підстережений 1) подстережённый; подсторожённый, подслёженный, подкаї аулен- ный; 2) замеченный. Ср. підстерігати 1-2. підстерігати, -гаю, -гаєш, підстерегти, *рсжу, -режеш 1) подстерегать, подстеречь, стеречь (несоверш.), сторожить (несоверш.), разг. подстораживать, подсторожить, подслёжи- вать, подследйть, подкарауливать, подкараулить [Човна засмолює завзятий риболов.., край лук 3 рушницею в руках підстерігає щук (Рил.); Він вирішив підстерегти степового красуня (Десн.); Нас підстерігає озброєний ворог, і, щоб він нас не повалив, треба налагодити правильні взаємовідносини робітників і селян (Ленін)]; 2) редк. замечать, заметить [Говори йому усе сміливо, пе боячись, та говори правду, вже не збреши нічого: зараз підстереже і прожене (Квітка)]. підстерігаючий подстерегающий [3 ріки віяло холодом і злою, підстерігаючою тишею '(перекл. з Горького)]. підстигати, -гає, підстйгнути, -не-разг. подстывать, подстыть. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)