Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обк 27 обі* терпить її Йосип (Мирн.); Кров'ю обкипіла вся наша давнина! (Л. Укр.)]; кров <^»тіае кровь застывает,кровь стынет [в жилах]. обкипілий окипёвший (редк.) [Змучені коні, тяжко граючи пахвами, з кар'єру перейшли на рись, і зеленкувате мило падало з обкипілих вудил на попелястий супісок (Ст.)]. обкипіти см. обкипати. обкіс (род. обкосу) с.-х. обкбс [Самохідний комбайн не потребує попередніх обкосів і прокосів ділянок, виділених для збирання (Колг. вироби, енцикл.)]. обкіски, -ків этн. обл. местный праздник по окопчании косьбы. обкладання 1) обкладывание, обкладка; обваливание; спец. выкладка; укладка; 2) обложение; 3) обложение. Ср. обкладати 1—3. обкладати, -даю, -даєш, обкласти и редк. обікласти (обкладу, обкладеш) и обложити, -ложу, -ложиш 1) обкладывать, обложить; (только насыпью вокруг обл.— еще) обваливать, обвалить; (покрывать, отделывать чем-нибудь) выкладывать, выложить; (по горизонтальной поверхности — ещё) укладывать, уложить [Я обкладаю її цвітом яблуні зо всіх боків (Коцюб.)\ Гори обложило хмарами (Чорн.); Він нахилився, нарвав рути та оксамитових черничок, обь клав квітки олеандра червоно-чорними черничками (Н.-Лев.)\ Діти збудували курінь і обклали його дерном (Бойч.); Все робив Василь своїми руками — і хату обклав цеглою, і сарай збудував (/Гол.)]; ^сти доріжку рінню уложить дорожку гравием; г^ти лайкою перен. разг. осыпать, осыпать бранью; обклало язйк (горло и т. п.) безл. мед. обложило язык (горло и т. п.); 2) (о государственном сборе с населения) облагать, обложить; ^сти податком обложить налогом; 3) (только соверш. — войсками) воен. обложить [Кривоніс обложив замок, перекопав воду і запропонував здатись (Панч)]. обкладатися1, -даюся, -даєшся, обкластися и редк. обікластися (обкладуся, обкладешся) и обложитися, -ложуся, -ложишся 1) обкладываться, обложиться [За столом, обклавшись книжками, сидять Катерина, Ма- рієчка і Настечка (Ст.); Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади, як розкішні квітники (Мирн.)]\ 2) страд, з. (несоверш.) обкладываться; выкладываться; укладываться; облагаться; ср. обкладати 1—2. обкладатися 2, -даюзя, -даєшся, обікластися (обкладуся, обкладешся) обл. ложиться спать, лечь спать. обкладений 1) обложенный; выложенный; уложенный [I я роботою казенною обкладений так, що кожного вечора до півночі доводиться над нею сидіти (Мирн.); Вікна були обкладені квітчастою мозаїкою (Н.-Лев.)\\ ^Чийя зик (горло и т. п.) мед. обложенный язык (горло и т. п.); 2) обложенный; 3) обложенный. Ср. обкладати 1—3. обкладення 1) обкладка; спец. выкладка; укладка; 2) обложение; см. ещё оподаткування; 3) обложение; см. ещё облога 1. Ср. обкладати 1—3. обкладинка обложка [Дитяча книжка, як правило, повинна мати тверду картонну обкладинку (Літ. газ., 1948, І)]. обкладка 1) (действие) обкладка [Опівдні обкладку паль було закінчено (Тулуб)]; 2) (предмет) обкладка [Піхви мечів, знайдених в могилах скіфської родово-племішюї знаті, звичайно прикрашені золотими обкладками (Нар. стар. іст. УРСР)]. обкласти см. обкладати. обкластися см. обкладатися х. обклеєний оклеенный, обклеенный [Максим Мартинович лежав на широкому ліжкові в маленькій, обклеєній голубими обоями кімнаті (Ткач)]. обклеїти см. обклеювати. обклейка спец. оклейка; обклейка. обклеювання оклеивание, обклёивание; спец. оклейка обклейка. обклеювати, -лёюю, -леюєш, обклеїти, -лею, -леїш оклеивать, оклеить, обклеивать, обклеить [Вони почали обклеювати шибки на веранді, у вікнах, кладучи павхрест паперові стрічки на скло (Куч.); Він фарбував, вставляв шибки, обклеював стіни шпалерами (перекл. з Чехова)]. обклеюватися, -леюється страд, з. оклеиваться, обклеиваться. обклеювач спец. оклейщик. обклеювачка спец. оклёйщица. обкльовувати, -льбвує, обклювати, -люб обклёвывать, обклевать. обкований, (реже) обкутий окованный [Коло стіни стояла старосвітська скриня па коліщатах, обкована залізом (Н.-Лев.); Щойпо в кімнаті здавалось, ніби на ньому тісний одяг і все тіло здавлене, обкуте тонкими обручами (Коп.)]. обковування оковка. обковувати, -ковую, -кбвуєш, обкув&ти и (реже) обкути, -кую, *куеш окбвывать, оковать [Дід у кузні пісню зводить, Дід обковує колеса (В'оскр.); Що в в мене — все твоє... У шовки наряджу, сріблом обкую, золотом обсиплюї (Мирн.)]. обколоти см. обколювати. обколотися см. обколюватися. обколупати см. обколупувати. обколупатися см. обколупуватися. обколупувати, -пую,-пуєш, обколупати,-паю, -паєш обковыривать, обковырять [Хлопчик тулився до матері, обколупуючи на її рукавах підталин лід (Куч.)]. обколупуватися, -пується, обколупатися, -пається лупиться, облупиться, отлупиться. обколювати, -люю, -лгоєш, обколоти, -колю, -колеш 1) обкалывать, обколоть; (ломом, топором и т. п.— иногда) откалывать, отколоть [За дві години після того, як радист послав повідомлення, він дістав відповідь, що на допомогу «Білусі», щоб обколоти навколо пеї кригу, йде «Малигін» (Трубл.)]; 2) (причинять много повреждений уколами) разг. обкалывать, обколоть. обколюватися, -лююся, -люєшся, обколо* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)