обк / 26 обк обкантовка окантовка. обкантовування окантовка. обкантовувати, -товую, -товуєш, обкантувати, :тую, -туєш окаптбвывать, окантовать обкантування окантовка. обкантувати см. обкантовувати. обкапаний обкапанный, окапанный [На столі — коробка сірників і заяложений, обкапаний воском ліхтар з недогарком свічки (Вільде)]. обкапати см. обкапувати. обкапатися см. обкапуватися. обкапувати, -пую, -пуєш, обкапати, -паю, -паєш обкапывать, обкапать, окапывать, окупать. обкапуватися, -пуюся, -пуєшся, обкапатися, -паюся, -паєшся обкапываться, обкапаться, окапываться, окапаться. обкарнаний разг. редк. окорнанный, обкорнанный [Миколка кутався в обкарнану свитку {Риб.)]. См. ещё обкраяний. обкарнати, -наю, -наєш разг. редк. прям., пе- рен. окорнать, обкорнать [Буржуазія «хоче» обкарнати класову боротьбу, перекрутити і звузити її поняття, притупити її вістря (Ленін)]. См. ещё обкраювати. обкат см. обкатка. обкатаний спец. обкатанный [Комбайни і льонобралки вже готові до роботи, обкатані і завезені до колгоспів (Колг. село, 1954, VII)]. обкатати см. обкатувати. обкататися см. обкатуватися. обкатка, обкат, -ту спец, обкатка, обкат [Напередодні свята завод закінчив обкатку нового товарного локомотива (Рад. Укр., 1918, XI)]. обкатнйй спец. обкатный, обкатной, обкаточный. обкатування спец. обкатывание [Після переобладнання комбайн^ обов'язково повинен пройти обкатування* вхолосту і під навантаженням (Колг. Укр., 1956, 8)]. обкатувати, -тую, -туєш, обкатати, *таю, -таеш спец. обкатывать, обкатать [Вже який вечір Павло Опішний обкатував свого «Москвича» (Збан.)]. обкатуватися, -тусться, обкататися, -тається спец. обкатываться, обкататься. обкатчик спец. обкатчик. обкачати см. обкачувати.л обкачатися см. обкачуватися. обкачування обкатывание; обваливание. Ср. обкачувати. обкачувати, -чую, -чуєш, обкачати, -чаю, -чаєш обкатывать, обкатать; (покрывать чем-нибудь сыпучим, катая, поворачивая с боку на бок — ещё) обваливать, обвалять, соверш. повалять. обкачуватися, -чуюся, -чуєшся, обкачатися, -чаюся, -чаєшся обкатываться, обкататься. сбквацати, -цаю, -цаєш и обквацяти, -цяю, -цяєш разг. измазать [ — Ольго! Чуєшг Ольго? — втрутилася одна з молодиць. — Щітку покинь. Ти ж йому всю гімнастьор- ку глиною обквацяєш (Шиян)]. обквітчаний редк. убранный [цветами (зеленью и т. п.)], украшенный [цветами(зёленью и т. п.)] [В Нимидориного дядька на застеленому столі стояло соснове гільце, обквіт- чапе колосками вівса, калиною та барвінком (Н.-Лев.)]. См. ещё уквітчаний. обквітчувати, -чую, -чуєш, обкьітчати, -чаю, -чаєш редк. убирать [цветами (зеленью и т. /г.)], убрать [цветами (зеленью и т. /г.)], украшать [цветами (зеленью и т. п.)], украсить [цветами (зеленью и т. п.)] См. ещё уквітчувати. обкиданий і) обкиданный; засыпанный; забросанный [За невеличким парканчиком стояли обкидані снігом яблуні (Шиян)]; 2) обмётанный, промётанный; перемётанный [Він [білий стяг] був зроблений з кількох солдатських., рушників, нашвидкуруч обкиданих суровою ниткою (Смол.)]. Ср. обкидати 1 1—2. обкидання портн. метание, обмётывание. обкидати *, -даю, -даєш, обкидати, -даю, -даєш 1) обкидывать, обкидать; (покрывать чем-нибудь) засыпать, засыпать; (бросая — ещё) забрасывать, забросать [Плили скрізь сани, дихали коні з свистом і з храпом г обкидали снігом (Коцюб.); Замість сіней Пилип зробив сяку-таку примостку, обкидавши зокола гпоєм (Мирн.); Та все ж ганьбити міг він всіх, бо був великим патріотом, умів балакати, кричать і обкидати всіх болотом (Мак.)]; ~-»цати когб лайкою, докорами перец, забрасывать кого руганью, упрёками [Але мати не уважала та обкидала новими докорами та погрозами непокірливу дочку (перекл. з Вовчка)]; губи, обличчя (лице) ^»кидало безл. разг. губы, лицо обметало; 2) (портн.— о петлях и т. п.) метать, обмётывать, обметать, промётывать, прометать; (только соверш.— многое, всё — ещё) переметать; *-^ти до кінця, до половини домётывать, дометать до конца, до половины; <^ти неново перемётывать, переметать. обкидати 2, -даю, -даєш, обкйнути, -ну, -неш разг. окидывать, окинуть; ~-»тп зором (поглядом, очйма) окидывать, окинуть взором (взглядом, глазами) [Возний обкинув зором канцелярію, немов шукав чогось (Фр.)]. обкидатися; діла (т у р б 6 т) н є вдаєшся разг. дела (забот) не оберёшься [У мене, може, свого діла не обкидаєшся: щодня за вас, чортів, у волость тягають (Мирн.)]. обкидний обложной [В море лягли довжелезні обкидні сіті (Донч.)]. обкйнути см. обкидати 2. обкипати, -пае, обкипіти, -пить 1) покрываться накипью, покрыться накипью; 2) пе- рен. редк. окипать, окипёть [Чи знайоме вам те гостре., почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого перебування на чужині? (Коцюб.)]; ^ти к р о в'ю прям., перен. покрываться, покрыться кровью; затекать, затечь кровью; обливаться, облиться кровью. Він витяг з пазухи руку, судорожно затиснуту в кулак. Кулак весь обкипів кров'ю (Гонч.); У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу
|