Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обі 25 обк соціалістичну державу (Іст. КПРС)\ То І йди собі, Мар'є, коли хоч; Христя обі-- щає за тебе бути (Мирн.); Ніколи не просив він від мене нічого, а я не обіцю- І вала йому нічого (Коб.); Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує (прислів'я)] Обіцяв пан кгіжуха, та слово його тепле (приказка)]; *^ти золоті г 6 р и (г р у- ші на вербі) сулйть золотые горы [Золоті гори обіцяє (Ном.); Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Л. Укр.)]; 2) (подавать надежды) обещать, книжн. сулйть [Капіталізм стоїть за нову техніку, коли вона обіцяє йому найбільші прибутки (Сталін); Липневий день обіцяв теплу і добру годину (Риб.); Вона стала лише половиною тим, чим обіцювала стати дитиною (Коб.)]. обіцятися, -цяюся, -цяєшся и редк. обіща- тися, -щаюся, -щаєшся разг. обещаться [Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися (Шевч.); Будеш ти вже у Лукаша зовсім жити: обіщавсь мені, що прийме (Вовч.)]. обіч 1) нар. в стороне; (в непосредственной близости) рядом [Повилась дорога.., коліями зрізана. А обіч уздовж неї — стовпи вдалину (Головко); Згодом почулося в кімнаті обіч м'яке ступання (Туд.)]; 2) (кого, чого) предл. возле (кого, чего), рядом (с кем, с чем), разг. обок (кого, чего) [Літак з Москви! Він приземлився на галявині, обіч нашого табору (Ковпак); Обіч тротуарів шуміли молоді каштани (Куч.)]. обіщаний см. обіцяний, обіщання см. обіцяння, обіщати см. обіцяти, обіщатися см. обіцятися, об'їдати, -даю, -даєш, об'їсти (об'їм, об'їси) 1) объедать, объесть [Чиясь коза з молодими козенятами об'їдала в сусідньому палісаднику квіти (Шиян); Гості об'їдять кості (Ном,)]; "¦'сти голову перен. разг. прогрызть голову [Не маю часу Переглянути його [оповідання] і одіслати, хоч мені вже редакція голову об'їла, що не присилаю (Коцюб.)]; 2) (съедая много, причинять ущерб) разг. объедать, объесть [Спершу дядько п'яний., почне закидати: що де в чорта хто не вирветься, і з дітьми і без дітей, та все до його, на його шию, об'їдати та оббирати (Мирн.); Як почне — боже, твоя воля! Що я й об'їла їх і обпила (Вовч.)]. •б'їдатися, -даюся, -даєшся, об'їстися (об'їмся, об'їсися) объедаться, объесться [Брак апетиту [у отця Василя] вів за собою усильні запрошування, а великий апетит—благання не об'їдатися (Коцюб.); Ніхто кращого борщу не зварить, як вона: їм — не об'їмся! (Мирн.)]; блекоти об'ївся см. блекота, •б'ідений объеденный [Ми вийшли на гору і пішли до могили між рідкими, низенькими, об'їденими товаром кущами (И.-Лев.)]. об'ідки, -ків объедки [І піп з хрестом в руці давав нам ніж у руки і за об'ідки з панського стола па брата брата слав під молитовні звуки (Сос.)]. об'їжджання 1) объезд; 2) объездка; выездка. Ср. об'їжджати1 1—2; 3) объезд; ср~ об'їжджати 2. об'їжджати х, -джаю, -джаєш и редк. об'їздити (обІжджу, об'їздиш), об'їздити (об'їжджу, об'їздиш) и редк. об'їхати (об'їду, об'їдеш) 1) объезжать, объехать, р^зг. объездить, (только соверш.) изъездить; (в разных направлениях разг.— ещё) колесить, исколесить, фам. обкатывать, обкатить, обкатать; (только соверш.— с определённой целью разг.— ещё) обрыскать, изрыскать [Прочуємо, що десь там, в повіті, бачили дівчину, нікому не знайому,— батько їде питати — об'їжджає округи шукаючи (Вовч.); Він двадцять років плавав по морях і океанах і об'їздив усі світові порти (Смол.); Рідну землю свою Я об'їхав не раз — Україну, Сибір, Білорусь і Кавказ (Воронько)]; 2) (лошадь) спец. объезжать, объездить; выезживать, выездить [Він об'їжджає коней молодих (Рил.); Улаштовували перегони на конях, об'їздили лошачків (Панч)]; 3) (проверять пробной ездой) спец. обкатывать, обкатать. об'їжджати 2, -джаю, -джаєш, об'їхати (об'ї^ ду, об'їдеш) (проезжать стороной, минуя что-нибудь) объезжать, объехать; описывая круг—ещё) огибать, обогнуть [Хто просто їде, той дома ночує, а хто об'їжджає, той в лісі блукає (Ном.); Слухай, брате, Об'їдьмо те місто кляте! (Фр.); А це по правді, що один має такого землі, що й за день не об'їдеш, а другий — на яму лише на кладовищі?.. (Коцюб.)]. об'їжджений 1) объезженный; изъезженный; исколешённый; обрысканный; 2) объезженный; выезженный [Але тихо було в стайні, тільки тонко й радісно заіржала молода, ще не об'їжджена лошиця (Тулуб)]; 3) обкатанный. Ср. об'їжджати г 1—3. об'їждження объездка; выездка. Ср. об'їжджати г 2. ' об'їждчик объездчик [Біля каміна., зібралися знатні робітники й службовці заповідника, лісники, об'їждчики (Донч.)]. об'їзд, -ду объезд; в ^д в объезд [Галя навмисне повела машину в об'їзд , щоб довше їхати (Козач.)]. об'їздити, об'їздити см. об'їжджати *. об'їзний объездной; (расположенный в стороне от кратчайшего направления — ещё) окольный; ~»иа дорога окбльпая дорога; <^нйй шлях окольный путь. об'істи см. об'їдати. об'їстися см. об'їдатися. об'їхати * см. об'їжджати *. об їхати 2 см. об'їжджати 2. обкаляти, -ляю, -ляєш разг. эвф. опачкать, обмарать. обкалятися, -ляюся, -ллєшся разг. эвф. опекаться, обмараться. обкаменувати, -ную, -нуєш обл. обложить камнем [У Вишні, трохи за селом, були три гарячі джерела.. Громада на свій кошт обкаменувала ті джерела, звела їх до спільного русла (Вільдв)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)