Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обі 24 обі обікрадений см. обкрадений. І обікрасти см. обкрадати, обілений 1) обелённый; 2) выбеленный [Чуби в усіх як обілений льон, очі, як квітки льону, — сині (Вас.)]. Ср. обіляти 1—2. обілення перен. уст. обеление. обілити см. обіляти, обілитися см. обілятися, обілляний см. облитий, обілляти см. обливати, обіллятий см. облитий, обіллятися см. обливатися, обіляння перен. уст. обеление. обіляти, -ляю, -ляєш, обілити (обілю, обілиш) 1) перен. уст. обелять, обелить [Характерним для сучасного ревізіонізму є намагання затушкувати непримиренні класові протиріччя між робітничим класом і буржуазією, обілити капіталізм (Літ. газ., 1958, V)]; 2) с.-х. обл. выбеливать, выбелить. обілятися, -ляюся, -ллєшся, обілитися (обілюся, обілишся) перен. уст. обеляться, обелиться. обімлівати и обомлівати, -ваю, -ваєш, обімліти и обомліти, -лію, -дієш обомлевать, обомлеть [Бурсаки глянули туди й обімліли (Вас.)]. обімлілий, обомлілий обомлевший [Сава: ..Я лежав обомлілий, хворий (Метл.)]. обімліти см. обімлівати, обім'яти см. обминати 2. обім'ятися см. обминатися 2. обіперти см. обпирати х. обіпертися см. обпиратися1. / обіпнути см. обпинати, обіпнутися см. обпинатися, обіпрати см. обпирати 2. обіпратися см. обпиратися 2. обіпрясти см. обпрядати, обіп'ясти см. обпинати, обіп'ястись см. обпинатися, обірванець, -нця прен. оборванец, разг. оборвыш ІДекілько жіночих голосів: Що там? (Углядівши обірванця) Ох, лихо! оце який страшний (Мирн.)]. обірваний 1) оборванный; обдёрганный [Сад крові ворожої напився, де заснула юнка вічним сном, де за гілку вишні зачепився ременем обірваним шолом... (Сос); Обі- | рваний одяг висів на ньому клаптями (Куч); От і Чіпка йде... Та й обірваний, та обшматований який, господи! (Мирн.)]; 2) прерванный; оборванный [— Я, панове, за народ, за правду постраждав, — знову почав Юрась обірвану розмову (Чорн.)]. Ср. обрьвати * 1—2; 3) обЛ. обрывистый [Но стрімкій, обірваній скалі, по якій з великим трудом він виліз угору, не так легко злізти (Фр.)Ь обірванка прен. оборванка, разг. оборвашка [От би тілько при нарядити її треба, а то справді така обірванка (Мирн.)]. обірвати см. обривати *. обірватися см. обриватися 1. обірвище обл. обрыв [Ось спинився хід церковний на обірвищу крутому (Фр.)]. обіруч нар. 1) обеими руками [Груда врешті подалася, і він >зяв її обіруч і кинув І у кибель (Фр.); Тоді дядько Стах обіруч бере батога (Дмитр.)]; 2) редк. по обе стороны [Дерева стояли обіруч голі, але вже відчувалося, що їм хочеться зазеленіти (Гонч.)]. обіручки нар. разг. обеими руками [Хоч не рад, та обіручки (Ном.)]. обісіти, -сію, -сієш разг. осточертеть [П и- сар: ..Ну, вже мені ця статистика обісіла, аж нудно робиться, у як згадаю про неї! (Тоб.); Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать (IIIевч.)]. обіслати см. обсилати. обіссати см. обсисати. обіссатися см. обсисатися. обїт, -ту, поэз. обітниця торж. обет [Вона забула всі обіти, Коран лякати перестав A раб.); Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Л. Укр.)]. обітерти, -тру, -треш см. обтирати, обтерти. обітертися, -труся, -трешся см. обтиратися, обтертися. обітниця см. обіт. обітований торж. обетованный [Неофіт- р а б: ..За те ж я й маю жаль до вас великий, що ви мені замість того життя, обі- тованого у вічнім царстві божім, даєте страву, одіж та слова (Л. Укр.)]; ^на земля обетованная земля [Здрастуй, матінко кохана, — Наше серце голосне! Як земля обітована, Скрізь ти кликала мене (Мас.)]. обітяти (обітну, обітнеш) см. обтинати, обтяти. обіхід, -ходу, обіхідка разг. редк. обиход; (об укладе жизни — ещё) общежитие [Та є трохи, що треба на обіхідку (Змиев, у. — Сл. Гр.)]. обіходитн, -джу, -диш см. обходити. обіходитися, -джуся, -дишся см. обходитися. обіходливий разг. редк. обходительный [Вона обіходлива з народом (Барв.)]. обіцювати см. обіцяти. обіцяний, разг. редк. обіщаннй обещанный [Обіцяну відповідь на моє запитання на другий день я не дістав (Смол.); А ти й повірила, що віддасть обіцяне (перекл. з Вовчка); Обіцяного три роки ждуть (приказка)]. обіцянка обещание, разг. уст. посул [Спасибі за обіцянку прислати пальто (Коцюб.); Минула весна, і Кармалюк почав виконувати свою обіцянку (А\уч.)];ф <^»ка — цяцянка разг. много сулйт, да мало даёт (неточно) [—Пан Плещеев допомагати збирався полякам проти нас, та не встиг. — Об цянка—ц> цянка, пан гетьман! (Панч)\ Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (приказка)]. обіцяння, разг. редк. обіщання обещание [Нам треба завоювати не обіцяння сво- I боди, не папірець про свободу, а справжню свободу (Ленін)]. обіцяти, -цяю, -цяєш и разг. редк. обіщати, -щаю, -щаєш и обл. обіцювати, -цюю, -цюєш 1) обещать, разг. обещаться, уст. сулить [Готуючись взяти владу в свої руки, партія обіцяла народові перетво- І рити злиденну і слабу країну в могутню |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)