Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

обі 23 обі
гресивиими методами вирощування
городини.., з будівництвом великих теплиць
{Колг. Укр.у 1957у /2)]; 2) (узнавая, сходиться
с кем) разг. уст, спознаваться, спознаться.
обізнаний 1) знакомый, ознакомленный
[Горький був добре обізнаний з творчістю
українських радянських письменників (Рад. Укр.,
1951, VI)]; ер. обізнаватися 1; 2)
(имеющий большие знания) сведущий, знающий;
(обладающий сведениями в какой-нибудь
области) осведомлённый; бути <^ним з
чим (разг. на чому) быть сведущим
в чём [Панас Максимович, крім
початкової і однорічної партійної школи, ніде
не вчився; втім, на агротехніці був
обізнаний не гірш за досвідченого агронома
(Минко)].
обізнаність, -ності 1) знакомство,
ознакомленность [Безпосередня обізнаність з
становищем на місцях ще більше переконала
Леніна в правильності обраного ним шляху
побудови партії (Біогр. Леніна)]; 2)
осведомлённость [Старий дуже поважав його
за незвичайне рицарство і військову
обізнаність (Ле)]. Ср. обізнаний 1—2.
обізнати, -наю, -наєш см. пізнавати,
пізнати.
обізнатися см. обізнаватися.
обійдений обойдённый [V ніхто мені, ніхто
так, як отой Василь. З його все лихо встає.
Чи він милістю бариновою обійдений?^
чи він у загоні живе? (Мирн.)].
обіймання, обнімання обнимание; объятия
[Ще тута знову де візьмуться люди, Знов
обіймання нещиреє буде... (Л. Укр.);
Почалося прощання, обнімання, почувся плач,
голосіння... (Мирн.)].
обіймати и обнімати, -маю, -маєш, обійняти
(обійму, обіймеш) и обняти (обніму,
обнімеш) обнимать, обнять, уст. объять;
(прям. — ещё) обхватывать, обхватить;
(преим. перен. — ещё) охватывать,
охватить; (о мыслях, чувствах—еще) овладевать,
овладеть, (сильнее) уст. обуять (соверш.);
(только об объятиях — ещё) заключать
в объятия, заключить в объятия [Прі-
сцілла міцно, без слів, обіймає батька і
цілує довго з безгучним риданням (Л. Укр.);
Обнімаю Вас від усього серця і щиро
дякую за подарунки (Мирн.); Старий
чабан обійняв тремтячими руками плечі
Нимидори (Риб.); Улас по очах угадав,
що вона його любить, раптом обняв і
поцілував її (Н.-Лев.); Обнімає землю небо
голубе (Сос); Мамврійський дуб виділявся
здалеку своєю височиною. Його не
обійняти двом чоловікам (Шиян); Тонка бом-
бакова сорочка щільно обіймала її молоде
тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі
(Коцюб.); Повістка денна обіймала
вісімнадцять справ (Смол.); Будівлі стояли
на розлогій галявині, яку з одного боку
напівколом обіймав густий ліс (Грим.);
Око не могло обійняти відразу всю
широчінь зеленої землі (Коп.); Якесь
невиразне зпевір'я в життя обнімає його ум,
якась самота огортає його душу (Мак.);
Г є р ц є л ь: Щось і мене вже страх
обняв! (Тоб.); А потім обійняв їх сум
(Л. Укр.); Глибокі думи обіймали
гетьмана (Кач.)]; з б і р н и к <—маб все
написане письменником за
десять років сборник обнимает
(охватывает) всё написанное писателем за
десять лет; плач <—няв кого плач
охватил кого [Тоді такий плач обняв
жінок, що, крім його, нічого більше й не
чутно (Мирн.)].
обійматися и обніматися, -маюся, -маєшся,
обійнятися (обіймуся, обіймешся) и
обнятися (обнімуся, обнімешся) 1) обниматься,
обняться [Всім стало легко. Всі
обіймались (Коцюб.); Здоровкалися, обнімались,
Розпитувались, цілувались (Котл.);
Посидять, обіймуються, як на смерть, — та
й розійдуться (Вовч.); Закінчили ми путь
бойову. Обнялися з усього здоров'я (Ол.)];
іти (сидіти) снявшись идти
(сидеть) обнявшись, разг. идти (сидеть) в
обнимку [Пісня з усіх полів скликає
подруг. Обнявшись, ідуть вони, як молоді
літа (Ст.)]; 2) страд, з. (несоверіи.)
обниматься; обхватываться; охватываться
[Ластів'ячим тремтінням обнімається
збуджене жіноче серце (Ле)]; ср. обіймати.
обіймаючий обнимающий; обхватывающий;
охватывающий [Бійці чули золотий
благовіст над землею, чули святковий,
обіймаючий материки гомін народів (Гонч.)].
Ср. обіймати.
обійми, -мів объятия [В радісному захваті
мати схопила сина в обійми (Донч.); Вона
чує, що могутня течія бере її в свої обійми
(Коцюб.)]; з розкритими '—мами
см. розкритий 1; стиснути в <—мах
см. стискати; тісні <-*чи см. тісний 1.
обшмище разг. редк. обхват [Такі дуби верга,
що на півтора обіймища (Рудч.)].
обійняти см. обіймати.
обійнятий, обнятий обнятый; объятый;
обхваченный; охваченный; обуянный [Біля
казана, обнятого веселим вогнем,
порається ось ця теперішня моя господиня —
Марфа Тур (Волош.)]. Ср. обіймати.
обійнятися сж. обійматися.
обійстя обл. усадьба; двор [Ви будете
хазяйкою на своїм обійсті, а не вічною
наймичкою (Коцюб.); Страшна вівчарка боязко
підсмикнула хвоста й дала ходу до
ближнього обійстя (Смол.)].
обійти см. обхбдити.
обійтися см. обходитися.
обік 1) нар. разг. обок (разг.); рядом
[Посідали обидва. Мартин похапцем якось
на пеньок, Микита ж на поламане колесо
обік (Козл.); Обік з ним чабан підтримує
гвинтівку (Мал.)]; трохи ^к немного
в стороне [Трохи обік, край високої кручі,
на камені самотньо сиділа молода жінка
(Баш)]; 2) предл. разг. редк. обок (разг.);
вбзле [Я чула, що не змож> терпіти її
обік себе (Фо.)]; сидіти ~*к себе
обл. сидеть ргідом, сидеть рядышком
[Вони сиділи обік себе, тихо, нерухомо,
вдивляючись у воду (Фр.)]-
обі класти см. обкладати.
об'кластися г см. обкладатися 1.
обікластися 2 см. обкладатися 2.

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)