обі 23 обі гресивиими методами вирощування городини.., з будівництвом великих теплиць {Колг. Укр.у 1957у /2)]; 2) (узнавая, сходиться с кем) разг. уст, спознаваться, спознаться. обізнаний 1) знакомый, ознакомленный [Горький був добре обізнаний з творчістю українських радянських письменників (Рад. Укр., 1951, VI)]; ер. обізнаватися 1; 2) (имеющий большие знания) сведущий, знающий; (обладающий сведениями в какой-нибудь области) осведомлённый; бути <^ним з чим (разг. на чому) быть сведущим в чём [Панас Максимович, крім початкової і однорічної партійної школи, ніде не вчився; втім, на агротехніці був обізнаний не гірш за досвідченого агронома (Минко)]. обізнаність, -ності 1) знакомство, ознакомленность [Безпосередня обізнаність з становищем на місцях ще більше переконала Леніна в правильності обраного ним шляху побудови партії (Біогр. Леніна)]; 2) осведомлённость [Старий дуже поважав його за незвичайне рицарство і військову обізнаність (Ле)]. Ср. обізнаний 1—2. обізнати, -наю, -наєш см. пізнавати, пізнати. обізнатися см. обізнаватися. обійдений обойдённый [V ніхто мені, ніхто так, як отой Василь. З його все лихо встає. Чи він милістю бариновою обійдений?^ чи він у загоні живе? (Мирн.)]. обіймання, обнімання обнимание; объятия [Ще тута знову де візьмуться люди, Знов обіймання нещиреє буде... (Л. Укр.); Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння... (Мирн.)]. обіймати и обнімати, -маю, -маєш, обійняти (обійму, обіймеш) и обняти (обніму, обнімеш) обнимать, обнять, уст. объять; (прям. — ещё) обхватывать, обхватить; (преим. перен. — ещё) охватывать, охватить; (о мыслях, чувствах—еще) овладевать, овладеть, (сильнее) уст. обуять (соверш.); (только об объятиях — ещё) заключать в объятия, заключить в объятия [Прі- сцілла міцно, без слів, обіймає батька і цілує довго з безгучним риданням (Л. Укр.); Обнімаю Вас від усього серця і щиро дякую за подарунки (Мирн.); Старий чабан обійняв тремтячими руками плечі Нимидори (Риб.); Улас по очах угадав, що вона його любить, раптом обняв і поцілував її (Н.-Лев.); Обнімає землю небо голубе (Сос); Мамврійський дуб виділявся здалеку своєю височиною. Його не обійняти двом чоловікам (Шиян); Тонка бом- бакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (Коцюб.); Повістка денна обіймала вісімнадцять справ (Смол.); Будівлі стояли на розлогій галявині, яку з одного боку напівколом обіймав густий ліс (Грим.); Око не могло обійняти відразу всю широчінь зеленої землі (Коп.); Якесь невиразне зпевір'я в життя обнімає його ум, якась самота огортає його душу (Мак.); Г є р ц є л ь: Щось і мене вже страх обняв! (Тоб.); А потім обійняв їх сум (Л. Укр.); Глибокі думи обіймали гетьмана (Кач.)]; з б і р н и к <—маб все написане письменником за десять років сборник обнимает (охватывает) всё написанное писателем за десять лет; плач <—няв кого плач охватил кого [Тоді такий плач обняв жінок, що, крім його, нічого більше й не чутно (Мирн.)]. обійматися и обніматися, -маюся, -маєшся, обійнятися (обіймуся, обіймешся) и обнятися (обнімуся, обнімешся) 1) обниматься, обняться [Всім стало легко. Всі обіймались (Коцюб.); Здоровкалися, обнімались, Розпитувались, цілувались (Котл.); Посидять, обіймуються, як на смерть, — та й розійдуться (Вовч.); Закінчили ми путь бойову. Обнялися з усього здоров'я (Ол.)]; іти (сидіти) снявшись идти (сидеть) обнявшись, разг. идти (сидеть) в обнимку [Пісня з усіх полів скликає подруг. Обнявшись, ідуть вони, як молоді літа (Ст.)]; 2) страд, з. (несоверіи.) обниматься; обхватываться; охватываться [Ластів'ячим тремтінням обнімається збуджене жіноче серце (Ле)]; ср. обіймати. обіймаючий обнимающий; обхватывающий; охватывающий [Бійці чули золотий благовіст над землею, чули святковий, обіймаючий материки гомін народів (Гонч.)]. Ср. обіймати. обійми, -мів объятия [В радісному захваті мати схопила сина в обійми (Донч.); Вона чує, що могутня течія бере її в свої обійми (Коцюб.)]; з розкритими '—мами см. розкритий 1; стиснути в <—мах см. стискати; тісні <-*чи см. тісний 1. обшмище разг. редк. обхват [Такі дуби верга, що на півтора обіймища (Рудч.)]. обійняти см. обіймати. обійнятий, обнятий обнятый; объятый; обхваченный; охваченный; обуянный [Біля казана, обнятого веселим вогнем, порається ось ця теперішня моя господиня — Марфа Тур (Волош.)]. Ср. обіймати. обійнятися сж. обійматися. обійстя обл. усадьба; двор [Ви будете хазяйкою на своїм обійсті, а не вічною наймичкою (Коцюб.); Страшна вівчарка боязко підсмикнула хвоста й дала ходу до ближнього обійстя (Смол.)]. обійти см. обхбдити. обійтися см. обходитися. обік 1) нар. разг. обок (разг.); рядом [Посідали обидва. Мартин похапцем якось на пеньок, Микита ж на поламане колесо обік (Козл.); Обік з ним чабан підтримує гвинтівку (Мал.)]; трохи ^к немного в стороне [Трохи обік, край високої кручі, на камені самотньо сиділа молода жінка (Баш)]; 2) предл. разг. редк. обок (разг.); вбзле [Я чула, що не змож> терпіти її обік себе (Фо.)]; сидіти ~*к себе обл. сидеть ргідом, сидеть рядышком [Вони сиділи обік себе, тихо, нерухомо, вдивляючись у воду (Фр.)]- обі класти см. обкладати. об'кластися г см. обкладатися 1. обікластися 2 см. обкладатися 2.
|