Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
обі 22 обі грітися (Чорн.)]; 2) страд, з. (несоверш.) обогреваться. обігрівач, -ча спец. обогреватель [На тваринницьких фермах електромеханізовано всі трудомісткі процеси.., застосовуються ультрафіолетове опромінювання поросят і птиці, електричні обігрівачі для курчат (Наука і життя, 1956, 6)]. обігріваючий обогревающий. обігрівшій обогревающий. обігріти см. обігрівати. обігрітий обогретый [В море ви течіте, ріки, сонцем обігріті, Розлягайся, паша пісне, та по всьому світі! (Тич.)], обігрітися см. обігріватися. обід (род. обода) обод [Дроижковський відійшов убік і став, зіпершись на широкий обід колеса (Ле); Він сподівався побачити напружене обличчя Валі і міцно затиснуті на ободі руля' руки (Собко); Платок з-за спини ободом знявся і, надувшись, лопоче (Мирн.)]. обід, -ду обед [Молодиця затопила в печі і почала варить обід (Ц.-Лев.); Попа одним обідом не нагодуєш (Ном.); Уже всі помічають, що за обідом я пе спускаю з пеї очей (Коцюб.); Щодня на будівництво приходив Сидорчук. Ранком чи в обід він з'являвся па якусь годину, щоб поговорити з майстрами, кинути оком, як іде діло (Жур.)]\ до ~ду, редк. до ^д до обеда [3 самого ранку і до обіду обдивлявся Ватікан (Коцюб.); Якби поспав до обід, так приснився б ведмідь (Ном.)]; домашні г^ди домашние обеды; з а- прошувати, запросити на г-'д приглашать, пригласить к обеду; (при чествовании, праздновании и т. п.) приглашать, пригласить на обед [Савченко загасив бензинку, тріумфально поставив на стіл яєчню і з вишуканими рухами, церемоніально запросив товаришів на обід (Коцюб.)]; званий ^д званый обед; пізні <-^ди разг. позднее обёден- пое время [Були вже пізні обіди, а люди з церкви ще по вийшли (Н.-Лев.)]; після ^ду, разг. по ^»ді, редк. після ^»д после обеда [Після ситого обіду., вони вийшли в садок погуляти (Мирн.); Десь по обіді несподівано приїхала на Кураєве Ганна Лавренко (Гонч.); Після обід Кость пішов з Меласею, щоб поздороватись з приятелями (Квітка)]; при ^ді разг. редк. за обедом [Оце завтра усіх ви побачите при обіді (Вовч.)]; сопце під ^д разг. солнце (время) подошло к полудню [І півпі знов співають, I сопце під обід... В колгоспі зажинають Стрункий, дорідний хліб (Шпак)]. обідати, -даю, -даєш обедать [Кличе батько обідати (Вовч.); Явдоха.. впесла обідати (Коцюб.); Хто відає, як хто обідає (Ном.)]. обіддя собир. ободья [Юшко! Давай оце обіддя... (Ле); Колісники зачали колеса робить. Обіддя берестові, а шпиці вже і липові і кленові (Горд.); Шия, хоч обіддя гпи (Ном.)]. обіденний обеденный; г^ниїї стіл обеденный стол [Тут, за невеличким обід енним столом, кожному хотілося розповісти останні новини (Собко)]. См. ещё обідній. обідець, -дця ласк, обед [Сьогодні й обідця за тебе ніхто не зробить (Спгеф.)]. обідець, -дця уменъш. ободок [Батьковї очі круглі, з червоними обідцями від безсоння (Донч.)]. обіднити см. обідняти. обідній обеденный [В обідню пору Василько погнав гусей додому (Панч)]; ^ ня перерва обеденный перерыв [В обідню перерву бригадир сказав Василю, Якову і Любі прийти увечері для розмови в гуртожиток (Волош.)]. обіднілий редк. обедневший, разг. обеднелый. См. ещё збіднілий. обідніти, -нТю, -нієш редк. обеднеть [Т е р- п е л и х а: ..Він [Петро] не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (%отл.)]. См. ещё збідніти. обідня церк. обедня [Була неділя. У брянських церквах дзвонили до обідні (Шиян)]. обідняти, -няю, -пяєш, обіднити, -ню, -нйш редк. обеднять, обеднить. См. ещё збіднювати. обГдняшній разг. редк. обеденный; оставшийся от обеда [І вечері піколи не варили, — усе обідняшню юшку тьопали (Баре.)]. обідок, -дка, ободок 1) уменъш. ободок [Особливо кидалось у вічі пенсне, блискуче, з тоненьким чорним обідком і ще тоншим золотим лапцтожком (Збан.); Красивенька курка! На шийці у неї такий обэдок, Що прямо тобі — чорнобурка... (Ол.)]; 2) (каёмка, обрамляющая что-нибудь) ободок. обідочок, -чка, ободбчок уменъш., ласк, ободочек [— Що ж тц робиш па заводі? — запитав Василь Іванович дружипу, цілуючи її шорсткі руки з синіми обэдочками металевого пилу навколо нігтів... (Грим.)]. обідранець, -нця прен. оборванец, разг. оборвыш [Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під'їхала б з діжками, рогачами! (Н.-Лев.)]. обГцраний см. обдертий. обідранка прен. оборванка, разг^ оборвыш. обідрати см. обдирати. обідратися см. обдиратися. обіжний редк. циркулярный. См. ещё циркулярний. обіжник редк. циркуляр [Петро побачив поруч сторожа Максима, зрозумів, що то віп посланий попом відібрати в Петра обіжник, попередити урядника (Ле)]. См. ещё циркуляр. обіжно нар. редк. циркулярно. См. ещё циркулярно. обіїкратися см. обжиратися. обізвати см. обзивати. обізватися см. обзиватися. обі знавати, -наю, -маєш см. пізнавати. обізнаватися, -наюся, -наєшся, обізиатися, -наюся, -наєшся 1) знакомиться, ознакомляться, ознакомиться [Я вже гаразд обізналася з цими заковулочками й з любого місця дійду сама (Ле); У підмосковних колгоспах кияни обізналися з про- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)