Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
оби 21 оОі -дині разг. обижать, обидеть [— Що ж він тебе обижає? — питаю. — Може, б'є? (Вовч.); Не може наша радянська влада Ганну Антонівну обидити (Янов.)]. обижатися, -жаюся, -жаєшся, обйдитися, -джуся, -дишся разг. обижаться, обидеться [Миша хай не обижається, бо іменно він мені не відповів на мого остатпього листа, а я навіть сподівалась неабиякої відповіді (Л. Укр.)]. обиняк, -ка, (обычно мн. ч.) обинякй, -кїв: говорити (сказати) без <-*чГв разе» редк. говорить (сказать) без обиняков [Спитайтеся Мірошників, То й скажуть без обиняків: Млин Климів попусту бушує, А Марків — все село годує (Боров.)]; говорити ^ками (<^ком) разг. редк. говорить обиняками. обираний избираемый [Виконавчими і розпорядчими органами Рад депутатів трудящих, у невеликих селищах є обирані Радами депутатів трудящих голова, заступник голови і секретар (Конст. УРСР)]. обирання избирание, избрание; выбирание. Ср. обирати 2. обирати х см. оббирати. обирати2, -раю, -раєш, обрати (оберу, обереш) и разг. редк. обібрати (обберу, оббереш) избирать, избрать; (выделять—ещё) выбирать, выбрать (К. А. Тімірязєва обирають дійсним членом Комуністичної академії (Вісник АН УРСР, 1949, 8); Оберім трьох. Нехай хазяйнують (Коцюб.); Гарну сільраду оберем — краще в селі заживем (прислів'я)', Оце і твоя пора прийшла, доню! Гляди ж, се на весь вік, Катре! Гляди, кого обираєш (Вовч.); Сестри обрали затишне місце, вкрите густою травою і квітами (Сміл.); Молотники прийшли ввечері, умовились, і зараз же кожен обібрав собі місце, де спати (Барв.)]; <^ти ким, па кого, за кого избирать, избрать кем [Пізніше Кісточку обрали головою сільради (Скляр.); Колгоспники радо обрали тов. Борзила на голову правління колгоспу (Вишня); Багатого голову скинули й обрали за голову чередника (В.-Лев.); Ні читати, ні писати, а хо- тять за короля обібрати (Ном.)]; г^тіл в к 6 г о (с вин. п. мн. ч.) редк. избирать, избрать в кого [Дай нам, боже, довіку радіти, Що обрали тебе в королі (Л. Укр.)]. обиратися* см. оббиратися. обиратися 2, -раюся, -раєшся избираться; выбираться [Членами комсомольського бюро з'єднання обирались кращі представники молоді (Шер.) ; Рада Союзу обирається громадянами СРСР по виборчих округах (Конст. СРСР)]. Ср. обирати 2. обитель, -телі торж. редк. обитель [Саїд- Алі.. перевалив два кряжі цілинного каміння й понад бурхливою протокою Кзил-Су прибивсь над захід сонця до обителі (Ле)]. обихідка, редк. обихід, -ходу разг. обиход [Може якого шага уторгував би, та й було б на обихідку (Рудч.)]. обичай, -чаю разг., преим. фольк. обычай; (привычка, заведённый порядок) обыкновение [У мене обичай — козацький звичай: Хоть побачу, то й не плачу (Чуб.); Кождий край мас свій обичай (Ном.)]. См. ещё звичай 1 — 2. обичайка обл. обечайка, обёчка [Зачиниться, замкнеться отут у хатині, та й сидить, мов квочка в обичайці (Н.-Лев.)). обі (род. обох) см. обидві. обібраний 1) обобранный; очищенный; обчищенный; 2) обобранный; ободранный; облапошенный [.. хижак-держава пробувала парадувати перед ^ населенням у світлій ролі дбайливого кормильця нею ж обібраного народу (Ленін); От твоя мати і пішла у сусіди.. Та як вийшла? Обібрана зовсім! То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали (Квітка)]. Ср. оббирати 1—2. обібрати * см. оббирати. обібрати 2 см. обирати 2. обібратися см. оббиратися. ¦ обіг, -гу обращение; бути в ту, мати ^¦т обращаться, иметь хождение, быть в обращении; грошовий <-*т денежное обращение. обігнати х см. обганяти 2. обігнати 2 см. обганяти 3. обігнатися см. обганятися. обігнути см. обгинати. обіговий см. оборотний. обігравання обыгрывание. обігравати и редк. обгравати, -раю, -раєш, обіграти, -раю, -раєш обыгрывать, обыграть [— Біда з батюшкою, — обізвався секретар суду, — усіх обіграє (Мирн.); Творча мапера Б. Боріна характеризується., умінням скульптурно і багатозначно будувати масові сцени, влучно і цікаво обігравати деталі (Мист., 1958, 4)]. обігрів, -ву техн. обогрев [Після створепня вакууму апарат заповнюється аргоном, а потім нагрівається до температури плавлення магнію зовнішнім обігрівом (Наука і життя, 1956, 6)]. обігрівальний обогревательный. обігріваний обогреваемый [Для персика ще в більшій мірі, ніж для абрикоси, потрібні захищені і добре обігрівані місця з легким супісковим родючим грунтом (Колг. вироби, енцикл.)]. обігрівання обогревание; спец. обогрев. обігрівати, -ваю, -ваєш, обігріти, -рїю, -рієш обогревать, обогреть [Обігрівають насіння [кукурудзи] на сонці протягом 5—6 днів (Колг. Укр., 1958, 5); її всю освітила й обігріла чудова мрія про молодого чорнявого хлопця (Н.-Лев.)]. обігріватися, -ваюся, -ваєшся, обігрітися, -ріюся, -рієшся 1) обогреваться, обогреться [В колгоспах Житомирського району збудовано 7 теплиць, ..які обігріваються водою, підігрітою відпрацьованою парою житомирської електростанції (Колг. Укр., 1956, 6); Вони [луки) наче сміялися, обігріваючись після нічної прохолоди (Мирн.); Яворська, побачивши, що Катерина в таку холодну погоду ладто легко одягнена, закликала її до хати обі- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)