Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
и'Д 425 ш» підщелепний апат. подчелюстной. підщепа сад. подвой [Підщепа, як говорив І. В. Мічурін, є фундаментом плодового дерева (Ноле, вироби, енцикл.)]. підщепний сад. подвбйный [У кожному колгоспі на всій площі виноградників і маточників підщепних лоз необхідно провести глибоку осінню оранку міжрядь і перекопку в рядках (Рад. Укр., 1948, X)]. підщипувати, -пую, -пуєш, підщипати, -паю, -паєш и підщипнути, -ну, -непі подщипывать, подщипать, подщипнуть. під'юджувати и обл. підтроюджувати, -джую, -джуєш, під'юдити и обл. підтроюдити, -джу, -диш возбуждать, возбудить, разг. подзуживать, подзудить, подуськивать, подуськать, науськивать, науськать [Це вія їх [шахтарів] під'юджує, щоб показати клас. Тримайсь, хлопці, хай побачить [Парамон] на старості літ справжню техніку (Янов.); Зависть під'юдила злих двораків: Згубити Івагіа та й годі! (Фр.)\ Не в чім старий розходивсь, — аж то його панич підтроюдив (Харьк. г. — Сл. />.)]. під'язичний, під'язиковий апат. подъязычный. під'яремний подъяремный [Минулися ті часи, коли наш робітпик покірно гнув спину, пе бачачи виходу з свого під'яремного жиїтя.. (Ленін)]. пієліт, -ту мед. пиелйт. піємія мед. пиемия. пієтет, -ту книжн. пиетет [Я виріс в оточенні, де з безмежним пієтетом промовлялися імена Пушкіна, Лєрмонтова, Гоголя, Некрасова, Толстого, Тургенева, Короленка , Щедріна (Рил.)\. пієтизм, -му рел. ист., книжн. пиетизм. піжама пижама [Я швиденько взувся, накинув поверх піжами пальто і був готовий бігти (Трубл.)]. піжамний пижамный. пГжити, -жу, -жиш разг. 1) (о дожде) сильно лить, разг. лить ливмя [Чи чуєш, як порощить, як зашелестіло, як піжить дощ та крупа? (Н.-Лев.)]\ 2) бить, колотить [Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить @.9 1862, II — Сл. Гр.)]. піжмурки, -рок жмурки [Тут дуже хороше грати в піжмурки, бо можна так сховатись, що той, хто жмуриться, зроду-віку не знайде (Коп.)\ Нечипоренко: Що ви мене розігруєте, як якогось хлопчика? Я вам не школяр, щоб у піжмурки гратися! (Левада)]. піжон разг. пижон [— Де Яринка? — ліниво спитав Юрій. — Пішла спати, нагулялася з оцим піжоном, — сердито сплюнув Волох (Собко)]. піжонство разг. пижонство. пізанг бот. пизанг. пізнавальний 1) книжн., филос. познавательный [«Фата моргапа» — широке полотно величезної пізнавальної і художньої цінності (Рад. Укр., 1949, IX)]', 2)^(отличительный) опознавательный; ~ний знак опознавательный знак. пізиаваний_лрич. филос. познаваемый. пізнаваність, -ності познаваемость. Ср. пізнаваний. пізнаванний (доступный для познания) прил. филос. познаваемый. пізнаванність, -ності познаваемость [У протилежність релігії мічурінське вчення доводить безмежну пізнаванність природи та її законів (Наука і життя, 1956г 9)]. Ср. пізнаванний. пізнавання 1) познавапие; 2) узнавание; опознавание, опознание; признавание. Ср. пізнавати 1—2. пізнавати, -наю, -наёш, пізнати, -наю, -наєш 1) познавать, познать [Вчений повинен не описувати і спостерігати явища, а пізнавати закономірність їх розвитку і вміти змінювати їх (Вісник АН УРСР, 1949, 8); Йди, Ванюшко, даль тобі відкрита, І життя в роботі пізнавай (Шп.)\ Йому було сім років, коли він уперше пізнав насолоду читання (Донч.)]; 2) (обнаруживать, видеть в ком- нибудь знакомого или в чём-нибудь знакомое) узнавать, узнать; (по каким-нибудь признакам, приметам — ещё) опознавать,, опознать, разг. признавать, признать [Скоро в зелень рясну уберуться садки, — Не пізнати розкішного краю (Граб.); Пізнав- батько свого сина, Та не хоче взяти (ІПевч.); Матір він скоро навчився пізнавати з ходи, з шелесту плаття (перекл. з Короленка)', Читач повинен по мові пізнавати кожну дійову особу, — по конструкції речення, по характерних зворотах, по темпу та інтонації (Смол.); Не питай «Як Ся маєш?», — подивись, то пізнаєш (Ном.)\ Не всякого пана пізнаєш без жупана (Ном.)]; ~ нати в обличчя (в лице) узнать в лицо, разг. признать в лицо; не "*¦»нати знайомого не узнать знакомого; О ~натн по чому віідно по чему, заметно по чему [По парі пізнати, чим се'рце кипить (приказка)', По роботі пізпати майстра (Ном.)]. пізнаватися, -наюся, -наєшся, пізнатися, -наюся, -наєшся 1) (только несов9рш.) но- знаваться, узнаваться; друзі знаються в б і д і поел, друзья познаются в беде, друзья узнаются в беде; 2) (близко узнавать, знакомиться, сходиться) уст. спознаваться, спознаться [Слухай, ти, втікай лиш краще, Бо пізнаєшся ти з лихом! (Л. Укр.)]; 3) страд, з. (несоверш.) познаваться; узнаваться; опознаваться [Кожен народ пізнається по тому, як він шанує своїх героїв, співців, мислителів, борців за свободу (Тич.)]; ср. пізнавати 1—2. пізнаний 1) пбзпанный [В усякому разі ясно одно: науковий аналіз конкуренції стає можливим лише після того, як пізнана внутрішня природа капіталу.. (Маркс)]; 2) узнанный; опознанный; признанный. Ср. пізнавати 1—2. пізнання 1) познание [.. діалектичний спосіб мислення, поширений згодом на явища природи, перетворився в діалектичний метод пізнання природи.. (Сталін)', Шляхи пізнання особливостей театрального мистецтва різноманітні, і тут індивіду аль |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)