Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ІІІЗ 426 пій ний момент відіграє певну роль (Літ, газ., 1953,XI)]; ~ня істини познание истины; теорія <^ня филос. теория познания; 2) юр. опознание. пізнати см. пізнавати. пізнатися см. пізнаватися. пізненький поздноватый. лізненько нар., предик, поздновато; уменъш. разг. поздненько [Літнім вечором піз * ненько Сам поет сидів в хатині (Л. Укр.) ]. пізнйтися, -нюся, -нйшся запаздывать, опаздывать [Пізниться з своїм господарством усяка вдова (Барв.)]. пізній поздний; (не случившийся, не явившийся вовремя разг. — ещё) запоздалый [Ніч була вже досить пізня (Фр.)\ В той день до пізнього вечора працювали всі школярі, навіть обідати пе хотілося (Куч.); Зима була люта, а весна прийшла пізня (Мур.); Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з'явився Гуща (Коцюб.); Ранні пташки носики утирають, а пізні — очиці жмурять (Ном»); Вибачте за цей недокладний лист, писаний рукою хворого, та не гнівайтесь за пізню відповідь на Вашу ласкаву картку (Коцюб.)]; ~*ня година (уст. доба) поздний час [Ніч уже. Година пізня (Дор.); Тільки собаки на дворі ще довго брехали, роздратовані криком та світлом у хаті в таку пізню добу(Н.-Лев.)]; ^ нє кохання поздняя любовь; ^ ня культура с.-х. поздняя культура [Одночасно з посівом пізніх культур в ряді районів степової і лісостепової смуг розгорнули оранку парів {Рад. Укр., 1946, IV)]; ~ньої ночі см. ніч; *—ня осінь поздняя осень [Стояла пізня холодна осінь (Козач.)]; ~ній пар с.-х. поздний пар; <-~ ня пора позднее время, поздняя пора [Стояла вже пізня осіння пора (Мирн.); Виїздили партизани пізньою порою (Мал.)]; ^»не розкаяння (каяття) позднее раскаяние; ^ня сівба с.-х. поздний сев [Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (Коцюб.)]; ~ній час поздний час [Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Л. Укр.)]; ~ні яблука поздние яблоки; д о ^ньої години {часу) до позднего чйсу, до поздней поры; до ^нього ранку до пбзднего утра; нбдто ~ній слишком поздний; робити що до ~ ньої ночі делать что до гбщней нбчи, разг. делать что за полночь, разг. полуночничать [В бібліотеці завжди людно, засиджуються до пізньої ночі, читаючи газети, журнали (Літ. газ., 1953, II)]; трохи ~ній поздноватый. ^пізнісінький уменъш. разг. позднёхонький. пізнісінько нар., предик, уменъш. разг. позднёхонько, поздпёшенько. пізніше, пізніш нар. позже, позднее; (потом, после — ещё) впоследствии [Уставала Мелася раніш од усіх і лягала од усіх пізніш (Вовч.); — Що ж ти йому одка- зала?— ..Сказала, щоб зайшов пізніше, як ти дома будеш... (Мирн.); Головою цілого повіту бував теж-таки виборний дворянами маршал, пізніше — предводитель дворянства... (Мирн.)]; *^ше всіх (від усіх, за всіх) позже всех. пізніший более поздний, уст. .позднейший; ~ші відомості позднейшие сведения, более поздние сведения; ~-»ші часи позднейшие времена, более поздние времена. пізно нар., предик, поздно [Пізно вернулись ми додому (Вовч.); Якби знала — не ходила б Пізно за водою, Не стояла б до півночі З милим під вербою (Шевч.); Підмога сильна надійшла, Але шкода, вже пізно! (Л. Укр.); Хто пізно ходить, той сам собі шкодить (Ном.); Пізно з козами на торг! (Ном.)]; ^но вночі поздно ночью, поздней нбчью; ^ но-п і з н і- с і н ь к о разг. поздным-позднёхонько; краще ^но, ніж ніколи погов. лучше поздно, чем никогда; рано чи ^но рано или поздно; трбхи ^но поздновато. пізноцвіт см. пізньоцвіт. пізньостиглий с.-х. позднеспелый [Капусту для тривалого зберігання треба брати лише пізньостиглих сортів (Колг. Укр.9 1956, 9)]. пізньостиглість, -лості с.-х. позднеспелость. пізньоцвіт, -ту, пізноцвіт бот. (СоїсНісит Ь.) зимбвник. піїт, піїта (м.р) уст. ирон. пийт, пийта [Піїти в одах вихваляли Войну й царицю (Шевч.); Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель... (Граб.)]. піїтика книжн. уст. пиитика [Теорія поезії — піїтика — займала одне з перших місць серед наук, що викладались у Києво- Могилянській академії (Іст. укр. літ.)]. пійло пбйло [Вона не могла дати собі ради і тільки дивилась, як свині перекидали пійло (Коцюб.)]. пійманий 1) пойманный [Коло людей зростало, заповнювало вулицю, стискало пійманих у лещата (Десн.)]; 2) пойманный, уличённый; не «V ний — не злбдій погов. не пойман — не вор; ~* ний н а брехні уличённый во лжи. Ср. піймати 1—2. піймання поймка. піймати, -маю, -маєш 1) поймать, изловить, разг. словить; (прям., перен.: заметить, воспринять, постигнуть — ещё) уловить [Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Гл.); Овва, який же баский! Чи не вітра в полі хочеш піймати?.. (Вовч.); Н а р т а л: Мовчи! Мовчи! Ти знов мене оплутать, піймати в пастку хочеш? (Л. Укр.); Він вміє піймати вовка за вуха (Ном.); Його і в ступі не піймаєш (Ном.)]; ~ти на гачбк см. гачок; ~ти хвилю радио уловить волну; де вже нашому теляті та вовка ~мати погов. далеко куцому до зййца или обл. дай боже нашему теляти волка поймати; слово — не горобець: випустиш — не ^мЗбіп посл. слово— не воробей: вылетит — не поймаешь; 2) (кого-нибудь на чём-нибудь плохом) перен. поймать (на чём), уличить (в чём), фам. подловить (на чём) [Піймали її якось раз на |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)