Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ній 427 лік крадіжці (Мирн.)];~тп з полйчпим поймать с поличным; <^*ти когось на брехні уличить кого во лжи; ~ти на гарячому [вчинку] см. гарячий 2; ~ти на слові поймать на слове [Денис і сюди і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Квітка)]; не <^мав— не кажи, що злодій погов. не пойман — не вор; 0 ~ ти нежить схватить насморк; ~ ти облизня, *^ мавши облизня см. облизень. пійматися, -миюся, -маєшся попасться, разг. пойматься [Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Гл.)]\ ~тися на гачок см. гачок; <^тися на ч 6 м у попасться в чём [Гущин? Кажуть — піймавсь на злодійстві (Коцюб.)]; риба ~ малася в сітку рыба попала в сеть, рыба поймалась в сеть. піймач, -ча поймщик. тиняти, -йму, -ймёш: ^ти в і ри (редк. віру) поверить; доверить [Говори! хіба я тобі віру пійму, що ти з своєї охоти усе па вгоду їй робиш? (Вовч.)]. пік 1) геогр. пик [31 серпня нинішнього року., радянські альпіністи підкорили найбільш північний у світі, єдиний до цього не взятий в нашій країні «семитисячник»— пік «Перемоги» [на Хан-Тенгрі] (Рад. Укр., 1956, IX)]; 2) (высшая точка, кратковременный резкий подъём в работе, движении, течении чего-нибудь) пик [Пік цієї поводі був значно вищий за пік сімнадцятого року (Баш)]\ години ~к часы пик. піка1 (оружие) пика [Аж тридцять козаків, хто з пікою, хто з нагайкою, хто з добрим києм, хто з вірьовкою (Квітка)]. піка2, піки (род. пік) карт. разг. пики, пик; дама ~к дама пик. пікадор, -ра пикадгр. пікантний пикантный; (вульгарно-грубоватый разг. — ещё) забористый [Тітка Прохіра докладно, смакуючи, випитала в Гашіци всі подробиці пікантної справи (Коцюб.)]. пікантність, -ності пикантность. пікантно нар. пикантно. пікап 1) с.-х. и пр. пикап, подборщик; 2) (род автомобиля) пикап [Літак спинився, ..до нього підкотив блакитний поштовий пікап (Смол.)]. Пікардія Пикардия. пікати, -каю, -каєш, пікнути, -ну, -неш 1) пикать, пикнуть; 2) (только соверш.) разг. пйкпуть [—Добре панові сміятися, — пікнув Свегсціцький крізь сльози. —Я до пана, як до рідного батька, а пап... (Тулуб); Тілько я від тебе почую, тілько ти мені слово пікнеш про батька та матір, я тебе з світа зживу... (Мирн.)]; не сміти ~иути не сметь [и] пикнуть. См. ещё пйскатп. піке1 нескл. сущ. ср. р. текст, пике. піке2 нескл. сущ. ср. р. ав. пике [Бомбардувальники пішли в піке (Куч.)]. пікейний текст, пикейный [Під стінами стояли два ліжка, застелені рожевими пікейними ковдрами (Руденко)]. шкер, -кера с.-х. пйккер. пікет1, -ту воен., полит, и пр. пикет [Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості й пітьмі, ховаючись від козачих пікетів,, розкиданих по лівому березі Дунаю (Коцюб.); І знову місто зустрічає нас пікетами винищувальних батальйонів і вартовими біля проїздів барикад (Сміл.); Мешков впізнав робітничий пікет, —рушниці видніли- ся в людей за спинами (перекл. з Федіна)]. пікет2 ,-ту карт, пикет [Ч а ц ь к и й: В пікет ваш татонько й мадама часто грають (перекл. з Грибоедова). пікетаж, -жу геод. пикетаж. пікетник воен. у полит, и пр. пикетчик. пікетниця воен., полит, и пр. пикетчица. пікетований пикетированный. пікетування пикетирование. пікетувати, -тую, -туеш пикетировать. пікетуватися, -туеться страд, з. пикетироваться. піки см. піка2. пікінер, -ра воен.у ист. пикинёр [Про С а- гайдачного співали, Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч (Котл.)]. пікіровка1 пикирбвка. Ср. пікірувати. пікіровка2 пикирбвка. Ср. пікірувати. пікіровка3 пикирбвка [Жартівлива пікіровка закінчується тим, що Олеся, сміючись, просить [Власа]: — Дай мені вудочку (Минуле укр. театру)]. Ср. пікіруватися. пікірувальник ав. пикировщик [Танк іде на малій, а пікірувальники.., певне, заходять на приціл (Янов.)]. пікіруваний пикированный. Ср. пікірувати. пікірування1 пикирование, пикирбвка [Дички зерняткових порід вирощують, застосовуючи пікірування (Колг. вироби', епцикл.)]. Ср. пікірувати. пікірування2 пикйровапие, пикирбвка [Машина Попкова здригнулась, на мить спинилась, ніби не бажаючи залишати блакитну прохолоду неба, і пішла на круте пікірування (Трипіл.)]. Ср. пікірувати. пікірувати, -рую, -руєш ав. пикировать [Літак пікірував, з свистом розсікаючи хмари (Куч.)]. пікірувати, -рую, -руєш с.-х. пикировать [У радгоспі «Поля зрошення» молоду розсаду помідорів пікірують по дві рослини в горщечок діаметром 8 сантиметрів (Колг. Укр., 1955, 3)]. пікіруватися, -руюся, -руєшся (с кем) книжн. пикироваться [Мсьє і мадам Еппо, пікіруючися гострими слівцями з приводу щойно пережитих пригод, стояли поруч на носі катера (Смол.)]. пікіруватися, -рується страд, з. с.-х. пикироваться. пікіруючий ав. пикирующий; <¦*¦» чий бомбардувальник пикирующий бомбардировщик [Десятки пікіруючих бомбардувальників під прикриттям винищувачів ринулися на бойові порядки наших військ, на Севастополь (Куч.)]. пікколо нескл. сущ. ср. р. муз. пикколо. піклувальник радетель (уст.). піклувальниця радетельница (уст.). піклування забота, заботливость;4 попечение, попечительство; печалование; хлопоты |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)