Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лік 428 піл (лік. ч.); призрение [Піклування про побут радянських людей—найважливіший обов'язок місцевих Рад депутатів трудящих (Радг Укр., 1956, ЇХ); Під матернім доглядом, піклувапням Орина скоро одійшла, одужала (Горд.); Без мого піклування вам не прожити (Барв.)]; батьківське ^ ня отеческая забота, отеческая заботливость; брйти, взяти на своє ^ ня к о г 6 брать, взять на своё попечение кого, призревать, призреть кого; оточений «"ііям окружённый заботой [Праця шахтарів оточена в нашій країні всенародним піклуванням (Рад. Укр., 1951, VIII)]; товариство ^ня про кого уст. общество попечения о ком. Ср. піклуватися 1. піклуватися, -луюся, -луєшся 1) (про кбго, про що, реже за кого, за що и ким, чим) заботиться, книжн. печься, уст. печбло- ваться (о ком, о чём); (стараться оказывать содействие кому-нибудь, чему-нибудь в чём-нибудь) хлопотать (о ком, о чём и за кого, за что); (давать кому-нибудь приют и пропитание) книжн. призревать, призирать (когб) [Максим Горький з великою любов'ю піклувався про розвиток і успіхи літератур народів нашого Радянського Союзу (Літ. газ., 1949, VI); Про долю Зо- сину піклуюсь я сама! (перекл. Рильського)', Про неї дбали, за неї піклувалися 8 такою зворушливою ніжною пезграбністю! (Гонч.); Оце ж, моя рідна мати, Піклувалась буряками (Криж.)]; 2) (коло кого, коло чого) редк. ухаживать (за кем, за чом), ходить (за кем, за чем) [Возьмімо [наймичку], Трохиме, Бо ми старі, нездужаєм, Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись (Шевч.); Князів садовник- німець піклувався і коло управительського саду (II.-Лев.)]; 3) (за кпм, за чим) обл. беспокоиться (о ком, о чём) [Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась (Черк, у. - Сл. Гр.)]. пікнік антр. пикник. пікнік, -ка пикник [Дуже любив [Філько) ксілякі товариські сходипи, пікніки, раути (Вільде)]. пікнічний антр. пикпйческий. пікнометр, -ра физ. пикнометр. сікнути см. пікати. піковий карт, пиковый; ^-ва д б м а пиковая дйма; зостатися при ~вому інтересі разе, остаться при пиковом интересе. пікотаж, -жу горн, пикотаж. пікрат, -ту хим. пикрбт. пікриновий хим. пикриновый; ~ва кисло- т а пикриновая кислоти. піктографічний филол. пиктографический [Піктографічні написи дали вченим дуже цінний матеріал про історію людського суспільства {Наука і життя, 1958, 4)]. піктографія филол. пиктография. пікулі, -лів кул. пйкули. пікша ихт. пйкша [Пікша — цінна промислова риба родини тріскових (Наука і життя, 1958, 2)]. піл (род. полу) нары в крестьянской избе; (неточно) полати [Посадила [Маланка] Га- фійку на піл і почала тремтячими руками обмацувати її лице, голову (Коцюб.); Пріська зовсім вибилась з сили, лежала на полу та стогпала... (Мирн.)]. пілерс мор. пиллерс; (мн. ч.: пілерси, -сів) пиллерсы, схваты [В колі матросів стояв Бучний і заглядав у велике люстро, яке корабельні майстри приробили до пілерса (Ткач)]. пілігрим книжн. ист., перен. пилигрйм; (странствующий богомолец—ещё) паломник [Іду я з посохом, як пілігрим, Дорогою тернистою, крутою (Герас.)]. пілігримка книжн. ист., перен. пилигримка; паломница [Входить стара туркеня в чор- пій одежі пілігримки, з палицею й пальмовою гілкою в руці (Н.-Лев.)]. Ср. пілігрим. пілігримство книжн. ист., перен. пилигрйм- ство, паломничество. пілігримський книжн. ист., перен. пилигримский, паломнический. пілікання разг. пиликанье. пілікати, -каю, -каєш, пілікнути, -ну, -неш разг. пиликать, пиликнуть [Пілікає нудно десь гармошка (Головко)]. пілка 1) полотнище [Юзя встала, а Дарка розп'яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (її. Укр.)]; 2) (постилка на пол и т. п.) дорожка, половик [Попереду їхали підводи. На першій, у передку, на соломі, застеленій квітчастою пілкою, сиділо двоє (Козач.); Софія розстелила полотняну пілку і зручніше умостилася на землі (Ст.)]; 3) полка (уменьш. от пола). пілокарпін, -ну фармш пилокарпин [При збудженні секреторних клітин орбітальної залози пілокарпіном концентрація кальцію і калію в слині різко зменшується (Фізіол. ж., 1956, II, 6)]. пілони, -нів архт., ист. пилоны. пілорнчний анат. пилорйческий; ~нин в і діл шлунка пилорйческий отдел желудка. пілорус анат. привратник, пилорус [Під стенозом пілоруса розуміють звуження вихідного відділу шлунка (Наука і життя, 1957, 1)]. пілот пилот [Літак ставав живою істотою, а мозком і серцем його був спокійний пілот Волох (Собко)]. пілотаж, -жу ав. пилотаж [Ігор літає вже на справжньому літаку і дійсно робить фігури вищого пілотажу (Трипіл.)]. \ пілотажний ав. пилотажный [Кожна пілотажна фігура, викопана в строго заданому темпі, —це маневр в бою (Рад. Укр., 1959, /V)]. пілотка пилотка [В машині стояли ще кілька полкових розвідників з автоматами, в пілотках набакир (Гонч.)]. пілотбваний ав. пилотируемый; пилотированный. пілотський пилотский [Щоб було де жити,— довелося викопати землянку, вкрити бляхою.., а замісто вікна вставити шматок пілотського товстого скла (Янов.)]. пілотування ав. пилотирование [Іван Коже* дуб відмінно склав іспити при Шосткив> |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)