діл 429 пін ському аероклубі, цілком засвоїв техніку пілотування (Скляр,)]. пілотувати, -тую, -туєш ав. пилотировать. пілотуватися, -тується страд, з. ав. пилотироваться. пілочка полочка (уменыи. от пола). пілсудчик ист. пилсудчик [Трудящі маси Польщі рішуче виступали проти колонізаторської політики пілсудчиків на західноукраїнських землях (Іст. Укр. РСР)]. лілсудчина ист. пилсудчина. пілюля пилюля [Давали мені різні порошки й пілюлі, мене нічого не брало (Янов.)]; позолотити ^лю перен. позолотить пилюлю [Гетьман хитро позолотив пілюлю і, ніби вгадуючи архімандритові заперечення, додав: — Та й братство в пас буде трохи відмінне від Львівського (Тулуб)]; проковтнути ^лю прям., перен. проглотить пилюлю [Червоноармієць терпляче проковтнув Семенову пілюлю й, нітрохи не розсердившись, весело засміявся (Сміл.)]. пілюльний пилюльный. пілюльний спец. пилюльщик. пілюльниця спец, пилюльщииа. пілястр, -ра архт. пилястр, (чаще) пилястра [Вона [площа] вся завалена була старим мармуром церкви, уламками пілястрів, орнаментами амбразур (Коцюб.)]. пілястровий архт. пилястровый. піль межд. охотн. пиль [Одрізав [Аптоша] скибочку хліба і поклав псові на ніс. -—Тубо! — .. На хвилину зробилось тихо в столовій. — Піль!.. (Коцюб.)]. пільга 1) льгота [Треба поставити кооперацію політично так, щоб не тільки кооперація взагалі і завжди мала певпу пільгу, але щоб ця пільга була чисто майновою пільгою (висота банкового процента і т. п.) (Ленін)]] 2) (нестрогое, мягкое отношение) снисхождение; робити, зробити, давати, дати ~-»гу кому оказывать, оказать списхождёние кому [Інші голоси: Сей чесний! Сей невинен! Дати пільгу! на волю випустить! (Л. Укр.)]; 3) (обычно мн. ч.: пільги, род. пільг) уст. вбльпости; 4) (состояние) обл. облегчение [Хлипапня стрясало ним цілим якось судорожно і робило йому пільгу, як усякий рух під час холоду (Фр.)\ —О-ох!—з пільгою зітхнув Макар Іванович (Коцюб.)]. пільговий льготный [Встаповлепо пільгові умови поставок сільськогосподарських продуктів (Рад% Укр., 1947, II)]. пільговик, -ка разг. льготник. пімй, -лпв пимы [На ноги, поверх вовняних шкарпеток, [Стьопа] натяг панчохи з собачого хутра і тоді взяв піми, тобто чоботи, оленячим хутром наверх (Трубл.)]. піна пёпа; поэз. кипень [Ох, щось біліє здалека на морі! Вітрила то чи тільки піна хвиль?.. (Л. Укр.); Кінь мчав ще дужче, аж піна летіла (Цесн.); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Коцюб.); По глибокій воді неба пливла клоччям прозора піка хмар (Коп.)]; з ~ного ті а губах (на у сд ах. коло рота) перен. с пеной у рта (редк. на устах) [3 піною на устах, задиханий, з переляканими очима, він міг вже самим своїм виглядом нагнати страху (Вільде)]. пінакотека иск. пинакотека. пінгвін орн. пингвин [Галера постояла з хвилину, наче вагаючись, що робити, потім осіла на корму, як пінгвін, що сідає на лапки (Тулуб)]. пінг-понг спорт, пинг-пбнг [Яких тільки розваг не було тут!.. І все на столах: дитячий більярд, пінг-понг, настільний футбол і якісь інші забавки (Сміл.)]. піидарйчиий лит. пиндарический. Пінега Пйнега. пінезький пйнежский. пінетки, -ток пинетки. пінистий пенистый, пенящийся;(о напитках— ещё) игристый [Він ще встиг піти до пінистого неспокійного Черемошу (Сміл.); Моторні лакеї розносили високі кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Мирн.); Радій же, серце! До останку пий Життя людського пінистий напій, Палай з людьми жагою одпією (Рил.)]. пінистість, -тості пенистость. пінити, -ню, -ниш 1) пенить [— Чи довго будеш пінити отой борщ?— скрикнула Писти- на Іванівна (Мирн.)]; 2) (покриваться пеной) пениться [Л річка все пінила і пінила (Кач.)]. пінитися, -нюся, -шийся 1) пениться [У ручаях, в шумливих ріках кипить і піниться вода (IIIп.); Пиво піниться в зелених склянках і шумить б голові (Коцюб.); Навколо нас високе жито Шуміло, пінилось в цвіту (Мас); Бій закішав і пінився уже на май- дапах (Папч)]; 2) перен. разг. стервенеть, кричать с пеной у рта [Л боярин аж пінився зо злості (Фр.); Василько мовчить. Він не дивиться на слідчих і не зважає на них, хоч як вони пе піняться, не скрегочуть зубами (Турч.)]. пінія бот. (Ріпиз ріпеа) пйпия [3 диких дерев [на Капрі] найбільше евкаліптів, пальм, піній, дубів (Коцюб.)]. пінка1 пенка [Тріскотіли дрова, сичали, і закипала на торцях піпка (Шиян); Мати варила у вітальні медове варення, а я, облизуючись, дивився на кипучу піпку (перекл. з Пушкіна)]; знімати ~ку перен. снимать пенки. пінка2 мин. пёпка. пінкертбнівіцина лит. пинкертоновщина. пінковий мин. пёпковый [І веселі козаки Палять пінкові люльки (Руд.)]. пінкознімач, -ча перен. ирон. пенкосниматель. пінливий пенящийся. пінна 1) прил. см. пінний; 2) (род. пінної) (водка) сущ. уст. пёнпик [Уже час сьомий ранку був; Уже закушував смачненько, Хто добре пінної лигнув (Котл.)]. пінний пенистый [Ви стоїте па шляху — і шлях цей немов пролягає по узбережжю біло-рожевого пінного моря (Смол.); Пінна вода падала з каменя па камінь, шумувала, паче закипаючи (Собко)]. пінобетон, -ну спец, пенобетоп. пінопласт, -ту спец. пенопласт [Пінопласти
|