піп 430 дір не вбирають вологи і широко застосовуються при виготовленні непотопаючих шлюпок, рятувальних кругів, поясів, поплавків для риболовних сітей, м'яких сидінь для меблів та іп. (Наука і життя, 1958, 10)]. піночка орн. пеночка [У піночки Мале пташатко випало 3 гніздечка на траву (перекл. з М. Некрасова)]. Пінськ Пинск. пінський пйнский. Пінські болота (род. Пінських боліт) Пйнские болота. пінта пйнта. пінцет пинцет [Гаркуша старанно запихає пінцетом якесь коліщатко в мій годинник (перекл. з В. Некрасова)]. пінцировка с.-х. пинцирбвка. пінцирування с.-х. пинцирбвка. пінцирувати, -рую, -руєш с.-х. пинцировать [З другого року після садіння слід доглядати за стовбурами тополь — пінцирувати та цілком обрізувати нижні гілки і бічні бруньки (Колг. Укр., 1958, 7)]. пінчер, -чера пйнчер. пінява пена [Проминули верхівці синє плесо Кагулу й стали перед бурхливою пінявою Дунаю (Смол.)]. пінявий, (реже) пінястий пенистый, пенящийся; (о напитках — обычно) пенный [Пінява хвиля билася в берег (Куч.); Де-не-де на воді виникають піняві гребені (Шиян); Пінястий вал раз у раз перекочується через ніс судна (Рад. Укр., 1946, VII)) У доріжці, вишитій шовками, Мов світанку молода пора, Голубий Дніпро потік полями, І сестрою — піняста К ура (Мал.); Інвалід відкрив кран, наточив пінявого рожевого вина (Смол.)]. пінявість, -вості пенистость. пінявка днт. пённица. піняво нар. пенясь ІДвигтіла турбіна, вириваючись з лотоків, піняво клекотіла збурена вода (Козач.)]. пінястий см. пінявий. піиьйон архпг. пиньбн. піодермії, -мій мед. пиодермии. піопер, -ра 1) (проникнувший одним из первых в новую, неисследованную страну, и перен. книжн.: положивший начало чему- нибудь новому в области науки, культуры) пионер [П. М. Лебедев став піонером дуже важливої і зовсім нової для Росії справи — колективної дослідницької праці (Рад. Укр., 1946, III)]; 2) (солдат инженерных войск в некбторых странах) воен. ист. пионер; 3) (член детской коммунистической организации) пионер [Оп чорнява комсомолка піонерів повела (Сое.)]. піонербаза (піонерська б & з а) пионербаза (пионерская база). піонервожата, -тої сущ. пионервожатая. піоиервож&тий, -того сущ. пиопервож&тый [На великій перерві у шостий клас зайшов піонервожатий (Донч.)]. піонерзагін, -гону (піонерський за- г і н) пионеротряд (пионерский отряд). піонерія пионерия [Вона сама була вожатою, у неї з піонерією давня дружба (Донч.)]. піонерка пионерка ІСтояли біля входу піонер і піонерка і в сурми Сурмили (Іван.)], піонерний пионерный. Ср. піонер 2. піонерство книжн. пионерство. Ср. піонер 3. піонерський пионерский [У системі комуністичного виховання дітей велику роль відіграє піонерська організація (Рад. Укр., 1949, II); — А пе обдурить він? — Піонерське слово даю, —образився Васько (Шиян)]. Ср. піонер 3. піонертабір, -бору (піонерський та- б і р) пионерлагерь (пионерский лагерь), піорея мед. пиоррёя. піп (род. попа) 1) церк. поп (разг.), священник [Прийшов піп, дяк, зійшлися люди, взяли бабу, однесли на кладовище (Мирн.); Нехай до його піп з кадилом прийде, а не я (Ном.)]; 2) (только мн. ч.: попи, -пів) собир. разг. прен. попы (разг.); духовенство [Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня—Попи й царі... (Шевч.)]; 3): на попа (ставить стоймя) разг. на попа [Посередині печери стояв ящик із свіжих соснових дощок, поставлений «на попа» (Смол.)]. піпетка пипетка. пір (род. пору) порей. піраміда архт. ист., мат., спорт, и пр. пирамида [Єгиптянин: ..А знаєш, я б ховав у пірамідах, скажу тобі по правді, не царів, а всіх, що добрії діла робили (Л. Укр.); На плечі, на вершок піраміди, подерлася Нюся, — вона була найлегша з-поміж усіх (Смол.); Назбиравши каміння, моряки виклали з нього високу піраміду і зверху встановили флагшток (Трубл.); Стоять в пірамідах рушниці (Герас.)]\ зрізана ~да мат. усечённая пирамида. пірамідальний пирамидальный [Широкі, прямі вулиці вилискують асфальтом, кучерявляться чудовими бульварами й алеями з пірамідальних та сріблястих тополь (Вишня)]. пірамідально нар. пирамидально. Пірамідка уменьш. спорт., перен. разг. пирамидка [Повнозерні качани рожевої кукурудзи були складені вигадковою пірамідкою (Жур.); Руки її [Медже] тремтять від хвилювання, і вона мало не випускає цілу пірамідку тарілок (Тулуб)]. пірамідний пирамидный. пірамідон, -ну фарм. пирамидон [— У вас пірамідону нема? — нарешті спитала вона. — У мене страшенно болить голова (Трубл.)]. піранометр, -ра метеор, пирапбметр. піраргірит, -ту мин. пираргирйт. пірат пират [Затріщали гвинтівочні постріли, до повітряного пірата простяглися гарячі пасма трасуючих куль від кулемета, що стояв на паровозі (Ткач); Невблагапні садові пірати — хлопчаки — падали з яблунь, скакали через огорожу й тікали, збиваючи куряву на дорозі (Довж.)]. піратство пиратство [В уявленні еллінів таври були диким і жорстоким народом, що жив грабежами і війнами, морським піратством (Нар. стар. іст. УРСР)].
|