Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

піп
430
дір
не вбирають вологи і широко
застосовуються при виготовленні непотопаючих
шлюпок, рятувальних кругів, поясів, поплавків
для риболовних сітей, м'яких сидінь для
меблів та іп. (Наука і життя, 1958, 10)].
піночка орн. пеночка [У піночки Мале
пташатко випало 3 гніздечка на траву (перекл.
з М. Некрасова)].
Пінськ Пинск.
пінський пйнский.
Пінські болота (род. Пінських боліт) Пйнские
болота.
пінта пйнта.
пінцет пинцет [Гаркуша старанно запихає
пінцетом якесь коліщатко в мій годинник
(перекл. з В. Некрасова)].
пінцировка с.-х. пинцирбвка.
пінцирування с.-х. пинцирбвка.
пінцирувати, -рую, -руєш с.-х. пинцировать
[З другого року після садіння слід
доглядати за стовбурами тополь — пінцирувати
та цілком обрізувати нижні гілки і бічні
бруньки (Колг. Укр., 1958, 7)].
пінчер, -чера пйнчер.
пінява пена [Проминули верхівці синє плесо
Кагулу й стали перед бурхливою пінявою
Дунаю (Смол.)].
пінявий, (реже) пінястий пенистый,
пенящийся; (о напитках — обычно) пенный [Пінява
хвиля билася в берег (Куч.); Де-не-де
на воді виникають піняві гребені (Шиян);
Пінястий вал раз у раз перекочується
через ніс судна (Рад. Укр., 1946, VII))
У доріжці, вишитій шовками, Мов
світанку молода пора, Голубий Дніпро потік
полями, І сестрою — піняста К ура (Мал.);
Інвалід відкрив кран, наточив пінявого
рожевого вина (Смол.)].
пінявість, -вості пенистость.
пінявка днт. пённица.
піняво нар. пенясь ІДвигтіла турбіна,
вириваючись з лотоків, піняво клекотіла
збурена вода (Козач.)].
пінястий см. пінявий.
піиьйон архпг. пиньбн.
піодермії, -мій мед. пиодермии.
піопер, -ра 1) (проникнувший одним из
первых в новую, неисследованную страну, и
перен. книжн.: положивший начало чему-
нибудь новому в области науки, культуры)
пионер [П. М. Лебедев став піонером дуже
важливої і зовсім нової для Росії справи —
колективної дослідницької праці (Рад.
Укр., 1946, III)]; 2) (солдат инженерных
войск в некбторых странах) воен. ист.
пионер; 3) (член детской
коммунистической организации) пионер [Оп чорнява
комсомолка піонерів повела (Сое.)].
піонербаза (піонерська б & з а)
пионербаза (пионерская база).
піонервожата, -тої сущ. пионервожатая.
піоиервож&тий, -того сущ. пиопервож&тый
[На великій перерві у шостий клас зайшов
піонервожатий (Донч.)].
піонерзагін, -гону (піонерський за-
г і н) пионеротряд (пионерский отряд).
піонерія пионерия [Вона сама була вожатою,
у неї з піонерією давня дружба (Донч.)].
піонерка пионерка ІСтояли біля входу
піонер і піонерка і в сурми Сурмили (Іван.)],
піонерний пионерный. Ср. піонер 2.
піонерство книжн. пионерство. Ср. піонер 3.
піонерський пионерский [У системі
комуністичного виховання дітей велику роль
відіграє піонерська організація (Рад. Укр.,
1949, II); — А пе обдурить він? —
Піонерське слово даю, —образився Васько
(Шиян)]. Ср. піонер 3.
піонертабір, -бору (піонерський та-
б і р) пионерлагерь (пионерский лагерь),
піорея мед. пиоррёя.
піп (род. попа) 1) церк. поп (разг.),
священник [Прийшов піп, дяк, зійшлися люди,
взяли бабу, однесли на кладовище (Мирн.);
Нехай до його піп з кадилом прийде, а не
я (Ном.)]; 2) (только мн. ч.: попи, -пів)
собир. разг. прен. попы (разг.);
духовенство [Молітесь правді на землі, А більше
на землі нікому Не поклонітесь. Все
брехня—Попи й царі... (Шевч.)]; 3): на
попа (ставить стоймя) разг. на попа
[Посередині печери стояв ящик із свіжих
соснових дощок, поставлений «на попа»
(Смол.)].
піпетка пипетка.
пір (род. пору) порей.
піраміда архт. ист., мат., спорт, и пр.
пирамида [Єгиптянин: ..А знаєш,
я б ховав у пірамідах, скажу тобі по правді,
не царів, а всіх, що добрії діла робили
(Л. Укр.); На плечі, на вершок піраміди,
подерлася Нюся, — вона була найлегша
з-поміж усіх (Смол.); Назбиравши
каміння, моряки виклали з нього високу
піраміду і зверху встановили флагшток (Трубл.);
Стоять в пірамідах рушниці (Герас.)]\
зрізана ~да мат. усечённая
пирамида.
пірамідальний пирамидальный [Широкі,
прямі вулиці вилискують асфальтом,
кучерявляться чудовими бульварами й алеями з
пірамідальних та сріблястих тополь
(Вишня)].
пірамідально нар. пирамидально.
Пірамідка уменьш. спорт., перен. разг.
пирамидка [Повнозерні качани рожевої
кукурудзи були складені вигадковою
пірамідкою (Жур.); Руки її [Медже] тремтять
від хвилювання, і вона мало не випускає
цілу пірамідку тарілок (Тулуб)].
пірамідний пирамидный.
пірамідон, -ну фарм. пирамидон [— У вас
пірамідону нема? — нарешті спитала
вона. — У мене страшенно болить голова
(Трубл.)].
піранометр, -ра метеор, пирапбметр.
піраргірит, -ту мин. пираргирйт.
пірат пират [Затріщали гвинтівочні
постріли, до повітряного пірата простяглися
гарячі пасма трасуючих куль від кулемета,
що стояв на паровозі (Ткач); Невблагапні
садові пірати — хлопчаки — падали з
яблунь, скакали через огорожу й тікали,
збиваючи куряву на дорозі (Довж.)].
піратство пиратство [В уявленні еллінів
таври були диким і жорстоким народом,
що жив грабежами і війнами, морським
піратством (Нар. стар. іст. УРСР)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)