Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лір 431 пір* піратський пиратский [Піратський літак на очах всього міста, описавши в небі вогнисту дугу, звалився десь на східній околиці (Гонч.)]. піргеліометр, -ра метеор, пиргелиометр. Піренеї, -неїв Пиренеи. піренейський пиренейский. Піренейський півострів (род. Піренейського півострова) Пиренейский полуостров. піретрум, -му пиретрум. піридин, -ну хим. пиридин. пірйна см. пір'їна пірйнка см. пір'їнка. пірит, -ту мин, пирит [Пірит найчастіше зустрічається у вугіллі або в бічних породах кам'яновугільних верств (Геол. ж., 1953, XIII, 3)]. пірити, -рю, -риш разг. 1) (о дожде) сильно лить, разг. лить ливмя [А надворі дощ такий пірить (О., 1862, VIII — Сл. Гр.)]; 2) бить, колотить. піритний, піритовий мин. пирйтный, пиритовый. пірйхій поэт, пиррихий. пір'їна, пірйна перо [Наливайко впізнав жовніра з хвастовитою пір'їною на шапці (Де)]. пір'їнка, пірйнка уменьш. перышко [Вітер заходить то збоку, то з тилу, а катер — легенький, як пір'їнка, і слухняний—летить стрілою (Збан.); Марія пір'їнкою мазала ліву ногу дитині (Горд.); Ви лиш пір'їнка в бурнім русі, коли світи біжать вперед... (Сос.)). пір'їстий редк. перистый [Так легко, просто сказати: «Перший стрибок на землю з висоти пір'їстого надхмар'я». А спробуйте! (Куч.)]. См. ещё перистий 1. пірке несклш сущ. ср. р. мед. пирке. пірнало техн. ныряло. пірнання ныряние [Він глибоко вдихнув грудьми повітря, наче перед пірнанням, і виступив з натовпу наперед (Головко)]. пірнати, -наго, -наєш, пірнути, -ну, -непі прям., перен. нырять, нырнуть; (опускаться в какую-нибудь жидкость, перен.: всецело отдаваться чему-нибудь, предаваться чему-нибудь) окунаться, окунуться; (полностью, целиком — ещё) погружаться, погрузиться [Плавав і пірнав Степан так\ що ніхто з хлопців не наважувався з ним змагатись (Коп.); З води то виринала, то знов пірнала величезна риба (Трубл.); Маленький, жвавий Чиж раптом пірнув у глибоке крісло і немов заховався у ньому (Сміл.); Дівчина з газетами пірнула в юрму робітників (Риб.); Виходив [Пр'окіп] з контори, пірнав у гущу осінньої ночі і прислухався, як калатав стукач навкруг подвір'я (Коцюб.); Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Коцюб.); Зовсім забув [Хома] про старого товариша, що добровільно, здавалось йому, пірнув у каламутні хвилі буденщини (Фр.)];^ я к у воду ~нув разг. как в воду канул. пірнач, -ча ист. род булавы, символ власти полковника [Гетьман урочисто, па очах усього пінська, вручив Богуну полков- пицышй пірнач (Кач.)]. пірник пряник; коврижка. пірниковий пряничный. пірнйкоза орн. поганка; *^за велика, чбмга. пірнути см. пірнати. пірога пирога [В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (^Донч.)]. пірогаловий хим. пирогалловый. пірогалол, -лу хим. пирогаллол. пірогенетичний хим. пирогенетйческий;^» ні» процеси пирогенетйческие процессы. пірогравюра иск. пирогравюра. піроелектрика физ. пироэлектричество. піроксени, -нів мин. пироксёны. піроксилін, -ну хим. пироксилйп. піроксиліновий хим., техн. пироксилиновый [Протягнувся від піроксилінових шашок до паркана пальний шнур (Шиян)]. / пірол, -лу хим. пиррол. пірометалургія мет. пирометаллургия. пірометр, -ра физ., техн. пирометр. пірометричний физ. пирометрический [Ви* щого пірометричного ефекту можпа досягти спалюванням рідкого палива, наприклад нафти (Заг. хім.)]. пірометрія физ. пирометрия. піронізм, -му филос. ист. пиронйзм. піроп, -пу мин. пироп. піроплазмоз, -зу вет. пироплазмбз [У коней буває два види гемоспоридіозних хвороб— піроплазмоз і нуталіоз (Колг. вироби, ен- цикл.)]. піроскоп физ., техн. пироскоп. піротехнік спец. пиротехник. піротехніка пиротехника. піротехнічний пиротехнический [Кулі і снаряди мітять піротехнічними сумішами, які утворюють дим або світяться, і цим роблять видимою їх трасу польоту (Наука- і життя, 1956, 5)]. ПГррів, піррів: ПГррова перемога ист. Пйррова победа; пГррова перемога перен. пйррова победа. пірс пирс [Вихор стояв на вузькому пірсі,, над каламутною водою (Куч.)]. пірует, -ту пируэт [Грім оплесків вітав його пірует (Смол.)]. пірце уменьш. 1) перышко [Затріпотів у пальцях Людмили Степанівни папірець, як біле голубине пірце (Донч.)]; 2) (у риби) плавничок; перышко [Красиві рибки. Пірця в них, як шовкові, прозорі й піжні- ніжні (Коп.); Закрашує [сонце] пірця рибі (Вирг.)]; 3) (у растений: лука, чеснока и т. п.) перышко. пірчастий редк. перистый. См. ещё перистий 1. пїрчити, -ч*, -чиш еульг. колотить, бить. шр'я собир. перья, собир. перо; (перьевой покров птиц) оперение [Весняний вітер гнав по каміннях пір'я (Коцюб.); Брудною водою пливли одна за одною качки.. Леся завважила, що їх пір'я, начебто біле, має той самий відтінок жовтогарячого, що й дзьоби (Вільде); Врядник.. почав налітати на людей, як той шуляк, та скубав їх, що аж нір'я летіло... (Коцюб.); У його грошей, як у жаби пір'я (приказка)];. вбиватися, вбитися в *^р'я |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)