Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 545):
Попередня 
Наступна

пір
432
преим. перен. оперяться, опериться;
вкривати, вкрити ^р'ям
покрывать,, покрыть перьями, уст. оперять,
оперить; вкриватися, вкритися
*^р'ям покрываться, покрыться перьями,
оперяться, опериться; вкритий <^»р'ям
покрытый перьями, уст. оперённый; в о-
ропа в павиному ^р'ї перен.
прен. ворона в павлиньих перьях; н а-
стовбурчувати, стовбурчи-
ти, настовбурчити ^»р'я
хохлиться, нахохливаться, нахохлиться; (делать
пушистым) пушить перья (редк.),
распушить перья, распушиться [Квочка з
курчатами кублилась на грядках і, сколошкана,
сердито квоктала та стовбурчила пір'я
(Коцюб.)] ; прикрашати, прикрас и-
т и ~р'я\і см. прикрашати;
прикрашений ^ р'ям см. прикрашений; с к и-
дати (губйти) ~-»р'я ронять оперение.
пір'яний перьевой; (сделанный из перьев)
перяпбй.
пір'ястий 1) (покрытый перьями) перистый;
2) (похожий на перья) редк. перистый;
~ ті хмари (хмарйни) перистые
облака [Голубіло над ним небо з пір'ястими
хмаринами (Шиян)]; см. ещё перистий 1.
-пір'ястозяброві, -вих сущ. ихт. перистожа-
берные.
пір'ячко собир. ласк, перышки [Ой, летіла
горлиця через сад, ..Розпустила пір'ячко
на ввесь сад (народна пісня)].
пісбльник (певец) песенник, разг. песельник.
шсен чий 1) песенный [Музика, створена
Сметаною, насичена живими інтонаціями
народної пісенної мови (Рад. Укр., 1949,
III); Вони [очі Кобзаря] стали суворі й
похмурі. А ще якусь мить тому в цих очах
переливалася тиха пісенна журба і від
того все його просте обличчя світилося
добротою... (Я{ур.)]\^ітїі розмір поэт.
песенный размер; ~на творчість
песенное творчество [Сюжети для своїх
тлпрів Васильченко завжди брав з життя
народу, не раз звертався він і до
української народної пісенної творчості (Вісник
АН УРСР, 1957, 3)]; 2) песни (род. п. от
песня) [Дзвени ж, пісенне джерело, на
радість нам, лихим па зло! (Тер.)].
пісенник (сборник песен) песенник
[Пісенники з нотами були рідкісним, але
безперечно цікавим явищем, яке відображало
ряд особливостей музично-культурпого
життя Галичини (Нар. творч. та етн., 1958, 3)].
пісенність, ^ності песенность, напевность
[Хоч В. Сосюра і мало пише спеціально
пісень, але його вірші так пройняті
пісенністю, що їх з охотою співає молодь (Рад.
літер., 1957,г 6)].
пісенно нар. пёсенно.
пісенька песенка [Паничі., то в карти грали,
то пісеньок співали... (Вовч.); Під
припічком тяг цвіркун свою монотонну пісеньку
(Фр.); Ліпше сяка-така пісенька, ніж
плач (приказка)].
ліск&р, -рб ихт. пескарь [Коли піймали
кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки,
Вадим крикнув: Ану, Танюшо, забирай
рибу! (Бойч.)].
пісковатий см. піскуватий »
пісковйдний песковйдный.
пісковий 1) песочный [Він оповідав., про те,
як три святі голуби, Дажбог, Світо вид і
Перун, сотворили землю з піскового зерна
(Фр.)]; ~вГ ванни песочные ванны;
~вйй годинник песочные часы;
~вйй очерет (АтторНііа агепагіа Ь.)
песколюбка; 2) см. піщаний.
пісковик, -ка геол. песчаник [Карпатські
гори в основному складені з пісковика й
частково із сланців (Колг. вироби, енцикл.)].
пісковиковий геол. песчаниковый.
пісковина геол. супесь.
пісковитий см. піскуватий.
піскодувний: ^на машина спец.
пескодувная машина.
піскомет мет. пескомёт.
піскомийка спец. пескомойка.
піскоподібний пескообразный.
піскорий энт. пескорой.
піскорийка ихт. пескоройка.
піскоструминний техн. пескоструйный
[Серед зразків—товсте, прозоре скло з
рельєфними малюнками, які виконані з
допомогою піскоструминних апаратів (Рад.
Укр., 1953, XII)].
піскування с.-х. пескование [Персик1 може
проходити стадію яровизації в насінні
при його піскуванні чи стратифікації
(Наука і життя, 1957, 3)].
піскуватий, (реже) пісковатий, редк.
пісковитий песчанистый [Густі трави, колючий
осот вкрили собою гарячу піскувату землю
(Шиян); Хата була чимала, з піскуватого
каменя, з великими вікнами, на чотири
шибки (Н.-Лев.); Безлюднії\шляхи піскова-
ті біліли (Л. Укр.); Коло самої води
починалась пісковита коса (Бойч.)].
піскуватість, -тості песчанистость.
піскуха зоол. сеноставец, сеноставка.
післанець, -нця см. посланець.
пі слати (пішлю, пішлеш) см. посилати,
послати.
після, (реже) опісля 1) нар. после, потом
[Як хочеш відкупитись — відкуплюйся
скоріше за триста, бо після і за тисячу не
відкупишся (Вовч.); Марина, виступаючи
опісля в районі на параді голів [колгоспів],
піддала Глухенького жорстокій критиці
(Гонч.)]; 2) предл. (с род. п.) после (с род. п.);
(об окончании, миновании чего-нибудь
книжн. — ещё) по (с предл. п.) [Після
довгого зимнього сну все прокидається,
продирає заспані очі (Мирн.); Після
нічного походу більшість моряків на кораблі
спали (Трубл.); Після борщу подали кашу
(II.-Лев.); Після деякого замирення по-
• чипали знову виявлятися перші іскри
ворогування (Вас.)]; ^ля довгих
вагань после долгих колебаний; ^-»ля
довгого ч ? с у после долгого
(продолжительного) времени, книжн. по
прошествии долгого (продолжительного)
времени; ~ля довгого чекання еде.
довгий 2; ~ ля , закінчення
строку по истечении срока; ^-»ля о б Г д у
после обеда [Знявся Чіпка після раннього

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)