пір 432 преим. перен. оперяться, опериться; вкривати, вкрити ^р'ям покрывать,, покрыть перьями, уст. оперять, оперить; вкриватися, вкритися *^р'ям покрываться, покрыться перьями, оперяться, опериться; вкритий <^»р'ям покрытый перьями, уст. оперённый; в о- ропа в павиному ^р'ї перен. прен. ворона в павлиньих перьях; н а- стовбурчувати, стовбурчи- ти, настовбурчити ^»р'я хохлиться, нахохливаться, нахохлиться; (делать пушистым) пушить перья (редк.), распушить перья, распушиться [Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Коцюб.)] ; прикрашати, прикрас и- т и ~р'я\і см. прикрашати; прикрашений ^ р'ям см. прикрашений; с к и- дати (губйти) ~-»р'я ронять оперение. пір'яний перьевой; (сделанный из перьев) перяпбй. пір'ястий 1) (покрытый перьями) перистый; 2) (похожий на перья) редк. перистый; ~ ті хмари (хмарйни) перистые облака [Голубіло над ним небо з пір'ястими хмаринами (Шиян)]; см. ещё перистий 1. -пір'ястозяброві, -вих сущ. ихт. перистожа- берные. пір'ячко собир. ласк, перышки [Ой, летіла горлиця через сад, ..Розпустила пір'ячко на ввесь сад (народна пісня)]. пісбльник (певец) песенник, разг. песельник. шсен чий 1) песенный [Музика, створена Сметаною, насичена живими інтонаціями народної пісенної мови (Рад. Укр., 1949, III); Вони [очі Кобзаря] стали суворі й похмурі. А ще якусь мить тому в цих очах переливалася тиха пісенна журба і від того все його просте обличчя світилося добротою... (Я{ур.)]\^ітїі розмір поэт. песенный размер; ~на творчість песенное творчество [Сюжети для своїх тлпрів Васильченко завжди брав з життя народу, не раз звертався він і до української народної пісенної творчості (Вісник АН УРСР, 1957, 3)]; 2) песни (род. п. от песня) [Дзвени ж, пісенне джерело, на радість нам, лихим па зло! (Тер.)]. пісенник (сборник песен) песенник [Пісенники з нотами були рідкісним, але безперечно цікавим явищем, яке відображало ряд особливостей музично-культурпого життя Галичини (Нар. творч. та етн., 1958, 3)]. пісенність, ^ності песенность, напевность [Хоч В. Сосюра і мало пише спеціально пісень, але його вірші так пройняті пісенністю, що їх з охотою співає молодь (Рад. літер., 1957,г 6)]. пісенно нар. пёсенно. пісенька песенка [Паничі., то в карти грали, то пісеньок співали... (Вовч.); Під припічком тяг цвіркун свою монотонну пісеньку (Фр.); Ліпше сяка-така пісенька, ніж плач (приказка)]. ліск&р, -рб ихт. пескарь [Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: Ану, Танюшо, забирай рибу! (Бойч.)]. пісковатий см. піскуватий » пісковйдний песковйдный. пісковий 1) песочный [Він оповідав., про те, як три святі голуби, Дажбог, Світо вид і Перун, сотворили землю з піскового зерна (Фр.)]; ~вГ ванни песочные ванны; ~вйй годинник песочные часы; ~вйй очерет (АтторНііа агепагіа Ь.) песколюбка; 2) см. піщаний. пісковик, -ка геол. песчаник [Карпатські гори в основному складені з пісковика й частково із сланців (Колг. вироби, енцикл.)]. пісковиковий геол. песчаниковый. пісковина геол. супесь. пісковитий см. піскуватий. піскодувний: ^на машина спец. пескодувная машина. піскомет мет. пескомёт. піскомийка спец. пескомойка. піскоподібний пескообразный. піскорий энт. пескорой. піскорийка ихт. пескоройка. піскоструминний техн. пескоструйный [Серед зразків—товсте, прозоре скло з рельєфними малюнками, які виконані з допомогою піскоструминних апаратів (Рад. Укр., 1953, XII)]. піскування с.-х. пескование [Персик1 може проходити стадію яровизації в насінні при його піскуванні чи стратифікації (Наука і життя, 1957, 3)]. піскуватий, (реже) пісковатий, редк. пісковитий песчанистый [Густі трави, колючий осот вкрили собою гарячу піскувату землю (Шиян); Хата була чимала, з піскуватого каменя, з великими вікнами, на чотири шибки (Н.-Лев.); Безлюднії\шляхи піскова- ті біліли (Л. Укр.); Коло самої води починалась пісковита коса (Бойч.)]. піскуватість, -тості песчанистость. піскуха зоол. сеноставец, сеноставка. післанець, -нця см. посланець. пі слати (пішлю, пішлеш) см. посилати, послати. після, (реже) опісля 1) нар. после, потом [Як хочеш відкупитись — відкуплюйся скоріше за триста, бо після і за тисячу не відкупишся (Вовч.); Марина, виступаючи опісля в районі на параді голів [колгоспів], піддала Глухенького жорстокій критиці (Гонч.)]; 2) предл. (с род. п.) после (с род. п.); (об окончании, миновании чего-нибудь книжн. — ещё) по (с предл. п.) [Після довгого зимнього сну все прокидається, продирає заспані очі (Мирн.); Після нічного походу більшість моряків на кораблі спали (Трубл.); Після борщу подали кашу (II.-Лев.); Після деякого замирення по- • чипали знову виявлятися перші іскри ворогування (Вас.)]; ^ля довгих вагань после долгих колебаний; ^-»ля довгого ч ? с у после долгого (продолжительного) времени, книжн. по прошествии долгого (продолжительного) времени; ~ля довгого чекання еде. довгий 2; ~ ля , закінчення строку по истечении срока; ^-»ля о б Г д у после обеда [Знявся Чіпка після раннього
|