Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
аіс 433 піе обіду, пішов... (Мири.)]; ^»ля півночі, півдня после полночи, после полуночи, полдня; (в сочетании с числом, обозначающим час — ещё) пополуночи, пополудни; ~ля п о в ё р н е н н я (п о в о р 6- т у) после возвращения, по возвращении; ~ля прибуття По прибытии; ~-»ля розгляду после рассмотрения, по рассмотрении; ^ля смерті кого после смерти кого, по смерти кого [Грицько — козачий син, сирота. Після смерті батька та матері., громада оддала сироту далекій родичці (Мирн.)]; ~ля цього после этого, уст. засйм [Першої неділі після цього відпрохався Семен у пана на часинку до брата (Коцюб.)]. післявоєнний послевоенный [У післявоєнні роки в окремих районах півдня УРСР проведені широкі геологічні дослідження '(Геол. ж., 1953, XIII, 4)]. післягрозовий послегрозовой [Свіже післягрозове повітря сповнює кімнату (Веч. Київ, 1957,^ VII/)]. післядія, післядіяння физ. и пр. последействие [Готуючи сади до зимівлі, слід пам'ятати, що післядія суворої зими може тривати кілька років (Колг. Укр., 1956, 9)]. післяжнивний с.-х. пожнивный [Для збільшення валового збору зерна, зелених кормів і сіна запроваджено післяжнивні посіви гречки і проса на зерно та кукурудзи на зелений корм і сіно (Колг. Укр., 1954, /)] післяжнивно нар. пожнивно [3 коренеплодів післяжнивно сіють турнепс або брукву (Колг. У*р., 1956, 6)]. післяжовтневий послеоктябрьский, поок- тябрьский [Величезного розквіту досягло українське мистецтво й література в післяжовтневий період (Київська пр., 1951, VI); Радяпська влада виростила нове покоління людей — післяжовтневе покоління (Літ. газ., 1948, І); Післяжовтнева поезія Тичини — знаменне явище нової, соціалістичної культури українського народу (Но- вич.)]. післязавтра 1) нар. послезавтра [«Катерино! Коли в нас неділя?» «Післязавтра» (Шевч.); Завтра або післязавтра напишу більше, а зараз хочу спати, бо втомився в дорозі (Коцюб.)]; 2) (в значении сущ.) послезавтра; відкласти на ~ра отложить на послезавтра. післязавтрашній разг. послезавтрашний [Семен Іванович милувався ніччю і думав про завтрашній похід у свій порт та про післязавтрашню учбову стрільбу (Трубл.)]. післязавтрє: н а~рього разг. на послезавтра, разг. уст. к послезавтрему [На післязав- трього загадали чоловікам теє дерево обтісувати (Мирн.)]. післязбиральний с.-х. послеуборочный [Очищене зерно., краще зберігається і скоріше проходить післязбиральне достигання, ніж пеочищепе (Колг. вироби, енцикл.)]. післяз'їздівський послесъёздовский[В справжнє торжество ідей дружби народів вилився післяз'їздівський урочистий вечір дружби братніх літератур в Києві (Літ. газ., 1959, III)]. післяйменник лингв, послелог. післяльодовиковий геол. послеледниковый. післямова послесловие [Післямова — це була звичайна річ у перших книжках. В ній розповідалося, де, коли та як виготовлена книга (Іван.)]. післяобідній послеобеденный [Післяобіднє сонце так палило, Що од підвішеного над обривом Уламка рейки жаром подихало (Вирг.)]. післяопераційний мед. послеоперационный [Всіх хворих, оперованих з приводу рака молочної залози, піддавали післяопераційній, т'ак званій профілактичній, рентгенотерапії (Мед. ж., 1949, XIX, /)]. післяплата наложенный платёж. См. ещё накладний. післяпологовий мед. послеродовой. післяполудневий редк.послеобеденный [Післяполудневе сонце ось-ось збиралось заховатись за чорну., хмарну ковдру (Трубл.)]. См. ещё післяобідній. післяреволюційний послереволюционный, пореволюционный. післясвятковий послепраздничный. післяслово послесловие [3 прозових творів Гребінки українською мовою можна назвати тільки його передмову і післяслово до альманаху «Ластівка» (їст. укр. літ.)]. См. ещё післямова. післятретинний геол. послетретйчный. післяукісний с.-х. послеукбсный, послепо- кбсный [Для збільшення запасу кормів у колгоспі практикують післяукісні посіви, які дають можливість з однієї і тієї ж площі Одержати два врожаї на рік (Колг. село, 1955, І)]. піснетворець, -рця поэз. ітеснетворец [Отоді твої нам сили дуже, дуже придадуться — як співця, як піснетворця, як натхненника звитяги (Тич.)]. піснетворчість, -чості книжн. песнетвбрче- ство [Воян був обдарований буйною поетичною фантазією і в своїй піснетворчості «розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом попід хмарами» (їст. укр. літ.)]. пісний 1) постный [Сім'я сьорбала пісну юіпку (Горд.)]; 2) перен. постный [Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям (Коцюб.)]; 3) (о земле и т. п.) тощий [А земля стогне, пісна, безсила, йодерта на латочки (Коцюб.)]. пісник церк. постник. пісниковий церк. постнический; постничающий [Десь у одному монастирі., був собі чернець. І такий же то .богомільний та пісниковий чернець (народна казка)]. пісникувати, -кую, -куєш церк. разг. постничать (разг.), поститься. пісниця церк. постница. пісня 1) песня [Десь далеко задзвеніла пісня (Корн.); В піснях і труд, і даль походу, І жаль, і усміх, і любов, І гнів великого народу, І за народ пролита кров (Рил.); Самовар тихо виводив останню пісню (Коцюб.); Мого віку доживеш, тієї самої пісні співатимеш (Риб.); З пенею лружити — в роботі не тужити (приказка)]; довга 28—2438 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)