піс 434 ніс ~"ня перен. разе, длйшая песня; з^ні слова не викинеш погов. из песни слова не выкинешь [Хотілося, щоб у Тасі була інша мати, але з пісні слова не викинеш (Дмитр.)]; лебедина ~ня см. лебединий; соловей «^нями неситий погов. соловья баснями не кормят; стари ~ня перен. разг. старая песня, стара песня; стара *^ня —н о-н о в б- му співана и стара ~ня—нові струни погов. старая песня на новый лад или стирая погудка на новый лад; 2) лит., поэз. песнь [Д ід: Кажи, Єлеа- заре, як прийняли чужинці пісню слави? (Л. Укр.)]; ~*ня пісень перен. песнь песней; 3) (религиозная или торжественная) уст. песнопение [В церковці співали. Жіночі голоси., вели побожну пісню (Коцюб.)]. пісняр, -ра 1) (автор текста иги музыки песен) песенник [Він [поет Якуб Колас] дзвенів розкутим словом, В дружнім колі сяяв ним, ..Піснярем він був казковим У своїм краю новім (Тер.)]; 2) (тот, кто воспевает что-нибудь) книжн. певец [Вторгатись у життя — значить бути його активним творцем, глашатаем, піснярем і трибуном (Літ. газ., 1952, V)]. пісок, -ску 1) (только ед. ч.) песок [В піску зостався той зрадливий слід її ноги з ясними підкіьками (Рил.); — Не покинеш? Розмисли, Тимоше, та й скажи востаннє, не хочеш покинути? — Нехай мені гарячим піском очі засиплються, коли покину! (Вовч.)]; золотий ^к золо* той песок [Спочатку Західне узбережжя Африки належало Португалії, яка вивозила звідси жмені золотого піску та туго зв'язаних чорних рабів (Дмитр.); Гайдук бив, як молотом по ковадлу, і над степом тонко дзвеніла сталь, а між коні золотим піском сипались іскри (Панч)]; цукровий (сахарний)^к сахарный песок; будувати на <^ску перен. стпбить на песке; 2) (только мн. ч.: піски, -ків — большие пространства, покрытые песком) пески [Ці дикі піски ми тут проходили не раз (Ле); На Україні піски займають значні площі в районах Полісся, уздовж Дніпра, Десни, Дінця та інших річок, па узбережжі Чорного та Азовського морів (Колг. вироби, енцикл.)]; сипучі ^»кй сыпучие (зыбучие, зыбкие) пески. пісочний песочный; ^ні ванни песочные ванны; ^ний годйпник песочные часы; "*¦»на о с сі энт. песочная оса; ^не пальто песочное пальто; ^не ті с- течко(пирожне),^непечиво песочное пирбжное, песочное печенье. См. ещё пісковий 1. пісочник1 ихт. песочник. пісочник2 орн. зуёк. пісочниця ист., ж.-д. и пр. песочница [Ко- ванько було хапає з реготом пісочницю й висипає ввесь пісок на Мірошниченкові лекції (Н.-Лев.); В кожному [подвір'ї] є спортивні та ігрові майданчики, басейни і пісочниці для малюків (Веч. Київ, 1958, 111I пісочок, -чку уменьш. песочек [Я лежав над морем, на пісочку, і було добре (Коцюб.); Аж зубами скрегоче [писар] та пише, та знай пісочком присипає (Квітка)]; протерти з ~ чком перен. разг. протереть с песочком [Поставив би я вас на бюро, щоб протерти з пісочком, та, мабуть, утримаюсь. Самі подумаєте... (Собко)]. піс па (мучной отвар с мелом для побелки стен; мучной отвар для квашения яблок) пбспа (обл.) [Діжечки з квашеною капустою, з солоними кавунами, з яблуками в піспі трималися осторонь, немов які ображені пузаті пани (Донч.)]. піст (род. посту) церк. пост [Продали кабана, а самі зосталися без сала й цілі м'ясниці їли пісний борщ та пісну кашу, неначе в піст (Н.-Лев.); Вирядили Остапа на Дін у великий піст (Мирн.); У попа піст, а в зубах курячий хвіст (приказка); Не все коту масниця; буде і великий піст (Ном)\ Як дбаєш, так і маєш, ударник їсть, а у прогульника — піст (приказка)]. пістолет пистолет [В пістолеті у Пахола зостався один патрон (Смол.)]. пістолетний пистолетный [Несподівано серед загальної тиші луснув пістолетний постріл, і куля дзенькнула десь об камінь (Гонч.)]. пістоль, -ля (м. р.), пістоля (ж. р.) ист. пистоль (де. р.), пистоля (ж. р.) [Стріляли з рушниць, з пістолів (Риб.); Іван засміявся, звів скалки, пістоля загриміла (Федьк.)]. пістон пистон [Незабаром десь у кімнатах лящав його гнівний, обурений голос, як пістонами палив (Вас.)]. пістонний пистонный. пістріти, -ріе обл. пестреть [Пістріли всякими кольорами ситці (Мирн.)]. пістря пестрядь, пестрядина [На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна (Н.-Лев.)]. пістрявий пёстрый [Кімната блищала усякими кольорами, різкими, пістрявими, неначе турецька матерія (Н.-Лев.); Якась пістрява пташка випурхнула у мене перед самісіньким носом (перекл. з Беляева); Прийшла розсудлива зима і світ пістрявий побілила (Рил.)]; трохи (дещо) ~вий пестроватый; шпалери надто (занадто) ^ві обои слишком пёстры, обои слишком пестры, обои пестрят. пістрявити, -влю, -виш пестрить. пістрявість, -вості пестрота [Особливою пістрявістю відзначаються щиглі. Рульові пера хвоста у них чорні з білими плямами. На чорних крилах жовті цяточки, навколо дзьоба яскраво-червоний колір, бура спина, біле надхвістя (Веч. Київ, 1957, XII)]. пістрявіти, -віє пестреть. пістряво нар. пёстро, пестро [Світлиця виглядала пістряво й мальовничо, мов перська ясна матерія з усякими квітками (Н -Лев.)]. пістряк, -ка обл. прыщ [Уся шия в чиряках та в пістряках, аж тече (Квітка)]. пістрьовий пестрядинный [— Еге! спробуй вийди заміж в пістрьовій сукні! — сказала Балабушиха (Н.-Лев.)].
|