Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ніс 435 піт пісуар, -ра писсубр. піт (род. поту) пот; (обычно у больного — ещё) испарина [Очі в неї горіли, крапельки поту від хвилювання виступали на верхній губі (Іван.); О, праці й поту ми не боїмосяі Хай час і труд побілять нам волосся, Ми юності нікому не здамо! (Рил.); Холодним потом обливалась Маланка (Коцюб.); Може, хоч на старість не прийдеться ' [Мотрі] до кривавого поту робити, терпіти од холоду й голоду та од літньої спеки палючої (Мирн.)]; в^-т вдарило безл. разг. в пот бросило [Рябина: ..Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (Фр.)]; в поті чола книжн. в поте лица [Така хіба воля небесна була, щоб кмет їв свій хліб тільки в поті чола, а пан їв і дарма й за гроші?.. (Л. Укр.)]; вганяти, ввігнати в *^т разг. вгонять, вогнать в пот [Це була, здебільшого, сірома, що утікала від шляхти, а то й від заможних козаків, які ще гірше за панів вганяли в піт своїх наймитів (Панч)]; кидає (кинуло) в ~т безл. бросает (бросило) в пот [Ласточ- кін відчув, що його кидає в піт (Смол.)]; працювати до сьомого поту работать до седьмого пота [В діло пішли м'язи людей. На них покладалася вся надія. Доводилося працювати до сьомого поту, інакшого-бо виходу не було (Вітчизна, 1956', 2)]; проймає циганський *^т разг. шутл. прошибает (пробирает) цыганский пот [Од заздрощів трясуться ноги, Пройма його циганський піт (Г.-Арт.)]; сім потів зійшло (вийшло) з кого семь потов сошло с кого. пітекантроп палеонт. питекантроп [Пітекантроп займає проміжне місце між стародавньою людиноподібною мавпою і стародавньою людиною (Осн. даре.)]. ПГтер, -тера дорев. разг. Питер. пітерський дорев, разг. питерский [Пітерські робітники, як і робітники всієї Росії, самовіддано боролися проти царської монархії.. (Ленін)]. піти см. пїяти. піти (піду, підеш) 1) пойти; (большими шагами — ещё) зашагать; (куда-нибудь — ещё) направиться; (куда-нибудь и вернуться обратно — ещё) сходить; (за кем-нибудь, за чем-нибудь прям., перен. — ещё) последовать; (удалиться — ещё) уйти [Якось-то вирвалась Олеся, пішла до тітки одвідати стару в недузі (Вовч.); Щоб не змерзнути, Лушня пішов швидше (Мирн.); З'їв [Арка- дій Петрович] без апетиту сніданок і пішов по хазяйству (Коцюб.); Чому дівчата не підуть до зубного лікаря? (Коцюб.); Крізь темряву піду за гордим і величним таємним генієм моїм (Л. Укр.); Піду з села, бо тяжко мені жити (Н.-Лев.); В цю мить з двох мартенів разом пішла сталь (Собко); Тепло пішло по хаті... (Мирн.); Якимсь іншим ходом думка його пішла, тільки замислив він стати висотним муляр ом (Волош.); Життя пішло собі тихою ходою, приносячи то одраду, то тугу (Мирн.); Пішло господарство, як і у людей (Квітка); Вранці будемо в Дарданеллах, звідки і піде цей лист (Коцюб.); Увечері небо за- тяглося хмарами, насупилось, пішов дощ (Ваш); Замість біленьких чепурних полтавських сіл пішли іпші, рідкі степові селища (Гонч.); Жито в полі знялося руном і пішло вгору (Н.-Лев.); Давні товариші його відцуралися; ..дехто високо пішов угору, у генерали виліз (Мирн.); Мені тепер трохи краще,. Коли так піде далі, то, може, тижнів за 2—3 приїду на кілька днів до Чернігова (Коцюб.); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (Коцюб.); Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло; у волость побрали та там і продали... (Мирн.); Чіпка., став по ярмарках їздити, полотпа скуповувати та перепродувати. Од його й пішли в Пісках полотенщики (Мирн.); Ти у тата підеш, як зростеш, І літатимеш у небі теж (Вир?.); — Я не піду за вашого сина,— промовила голосно Катря (Вовч.); Весною їй пішов вісімнадцятий рік (Ле); Пішов по масло, та й в печі погасло (Ном.); Де піде, то все золоті грушки за ним ростуть (Ном.); Піти до голови по розум (Ном.)]; <^тй в непа м'я т ь см. непам'ять 1; ~тй впер є д (по пути прогресса) перен. пойтй вперёд, шагнуть вперёд; ~- тй з молотка см. молоток; підіть лишень идйте-ка; ~т& марно разг. пропасть попусту; оказаться тщетным [А мені не бажається, щоб моє добро пішло марно (Н.-Лев.); Всі надії на веселі танці пішли марно (Н.-Лев.)]; ~-»тй на розшуки (шукати) чого отправиться на поиски чего; ~тй на руку обл. пойтй навстречу, помочь [Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (Козл.)]; ~*тй на спочинок (образно) у йти на покой, удалиться на покой; підіть-н о идйте-ка; ^тй під вінець пойтй под венец [То ж він завтра із другою Піде під вінець... А я собі під водою Знайду вже кінець (Л. Укр.)]; ~тй пішки пойтй пешком; піду подивитися (подивлюся) схожу посмотреть (посмотрю); ^-тй пброхом (прахом) разг. пойтй прахом [Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені; а то розсиплеться усе, порохом піде за вітром (Вовч.)]; ~тй [с о б і] світ за о 4 і разг. пойтй куда глазб глядят [Як маю я журитися, докучати людям, Піду собі світ за очі, Що буде, те й буде (Шевч.)]; ~тй слідом за ким, за чим, услід кому, чому последовать за кем, за чем , пойтй за кем, за чем [Ж ірондист: Лиши мене, я мушу листи написать. Монтаньяр: До друзів? Так всі ж вони так само незабаром тобі услід підуть — чи варт писати? (Л. Укр.)]; ~тн [с о б і] г є т ь удалиться; ~-»тй у відставку уйтй в отставку; ^тйу вічність кануть в вечность; ^тй у світи (світ) пойтй бродить по свету [Минуло два десятки год од того часу, як пішов в світи Микола (Н.-Лев.)]: 28* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)