Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тт 436 піт ^тйу стовбур расти в ствол; пішла [геть]! пошла [прочь]!, пошла [вон]! [—В пригоді, може, етапу й я ... — Хто? Ти? — Лев заревів,— така погана? Мене, такого па- на*Сюдизадурювать прийшла?. Пішла!(Гл.); Чуєш ти, зозулястенька! Ну, пішла геть, коли головою крутиш, невірна! (Коцюб.)]] пішла чутка (поголоска), пішли ч у т- к й, пішов поголос разг. прошёл слух [Чи це ж ви, Соловейко? А в нас пішла чутка, що буцімто ви в тюрмі померли... (Коцюі.); Куди ж я тебе оце веду? Люди стрінуться, побачать, піде поголоска. Вернімось, моє серце (Барв.)]\ пішло ходором пошло ходуном [Пожовкло в Мотрі у віччю, заколихався світ, пішло все ходором... (Мирн.)]; було, та за водою пішло см. вода; в і д нього пішло численне потомство от него произошло многочисленное потомство; він тільки що пішов з 'дому он только что ушёл йа дому; г 6 с т і пішли [слідом] за хазяїпом гости последовали за хозяином; гра пішла своїм звичаєм, гра пішла собі, як ішла игра пошла своим чередом; далеко ~тй прям¦, перен. далеко пойти; д р у г и й місяць пішов второй месяц пошёл; к р и г а пішла лёд пошёл, лёд тронулся; крізь землю ^тй сквозь землю провалиться, провалиться в тартарары [Серце так ниє, в хаті сумно, крізь землю б пішла (Барв.)]; мороз пішов поза спиною (поза шкуру) разг. мороз по коже пробежал [Він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (Коцюб.)]; [н у] пішли! разг. [ну] пошли! [Кабак: Пішли! Накажемо їм кричати: «Слава гетьману Богдану!» (Корн.)]; поїзд пішов поезд ушёл; хіба (чи н є) ~тй до лікаря? разве пойти к врачу?, не пойти ли к врачу?, пойти что ли к врачу?; ц є пішло йому на користь это пошло ему на пользу, это послужило ему на пользу; 2) (поступить каким-нибудь образом или решиться па что-нибудь) пойти [Вона ладна піти на видиму смерть, коли цього треба (Коцюб.); Не збороняйте мені, мамо! Я не послухаю вас... я нещаслива — я па все піду... (Вовч.)\ Не піду, мій голубе, проти її волі: вона цього не знесе (Барв.); Н е- офіт-раб: А я ліду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! (Л. Укр.); Пішла голота па вигадки (Ном.)]; ^>тйв люди разг. уйти в люди [Не буду я, сину, коритись чорт зна кому. Краще піду в люди та людям покорюся й поклоняюся, ніж мені їй кланятись за шматок хліба, що від тебе заробила... (Мирн.)]; *^тй в народ пойтй в нарбд [Назва «народники» пов'язана з тим, що передові, революційно настроєні інтелігенти, особли- . во шкільна молодь, «пішли в народ», па село, надіючись підняти селян на революцію проти царського самодержавстпа (Іст. КПРС)], **>тй нами р пойтй на мировую; <^ти у сусіди разг. пойтй по соседям [От і присудили ваш двір віддати писареві... от твоя мати і пішла у сусіди (Квітка)]; коли на те пішло разг. если на то пошло [ А я поїду до їх, коли вже на те пішло! (Н.-Лев.)]; 3) (потребоваться; истратиться, израсходоваться) разг. пойтй, уйти [Хазяїнів своїх ззивали, Старців по улицях шукали, Пішла на дзвін дякам копа (Котл.); Грошики, що придбала, пішли на розкішні убори, на дорогі наїдки та напитки... (Мирн.); І все записував в книжку, щоб знали, що, куди й скільки пішло (Коцюб.)]; на плаття піде три метри на платье пойдёт три метра; овочі підуть на їжу овощи пойдут в пищу; 4) (приступить к чему-н будь) разг. пойтй (разг.), начать, приняться (разг.); (в стремительном движении — ещё) пуститься (разг.) [Остап часом, як піде ходити, то й далеко зайде, поки його що схаменить (Вовч.); — Дзелень-дзелень-бов! — пішли голосить дзвони (Тесл.); Піднялися знову гулянки та танці. Максим з Явдохою в парі пішли викрутасом та вихилясом (Мирн.)]; ^тй в танець начать танцевать; (о пляске) пойтй в пляс, разг. пуститься в пляс [Пісню підхопили всі, пальці гармоніста побігли по ладах, ще кілька пар пішло в танець (Коп.); За дівчатами пішли в танець хлопці (Н.-Лев.)]; пішли писати та одпйсувати перен. разг. пошла писать губерния [Не вигадали поради й волосні. Судили, рядили — та окружному, а окружний — та губернаторові. Пішли писати та одпйсувати... (Мирн.)]; 5) (возникнуть) пойтй (разг.), начаться [Підвівся Кряжов і розпустив свого довгого язика про той розбрат, який пішов між двох «сословий» (Мирн.); А тут пішли в Івановій хаті клопоти за клопотами. Там Василя одружили й одрізни- ли; тут Мотря переставилась ...(Мирн.); І піде, поллється розмова про поезію, про літературу (Коцюб.); Пішло знов по селу шушукання, глум, таємні страхи... (Мирн.); Пішли танці і співи (Фр.); Поза столом пішов смішок (Ільч.); Юрма серед реготу й кепкування підхопила дідові лайки — і пішло! (Коцюб.)]; пішла в них дружба разг. пошла у них дружба; 6) (включиться в число кого-нибудь, чего-нибудь) пойтй; (зачислиться, стать участником чего-нибудь — ещё) поступить [У ченці я не піду, а худобиною нетямущою вік звікувать не бажаю... (Коцюб.); Раїса мусила піти в учительки (Коцюб.); Вас дивує, чого я став крамарем, а не пішов учителювати або писарювати?.. Так, бачите, зручніше (Коцюб.); Хвора: ..Сумний був час; товариші мої Пішли у військо, кликали й мене (Л. Укр.); Р у ф і н: Поки новий Єрусалим настане, то Рим піде в старці, бо ваша віра зруйнує працьовитість (Л. Укр.)]; ^-»тйв солдати пойтй в солдаты; разг. уст. угодить (попасть) под красную шапку; <-^тй по науко- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)